« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1490—1496

УДК [743.02.036.1:73:611]:37.013.3(477.53+477.8)”18″

DOI https://doi.org/10.15407/

ПЛАСТИЧНА АНАТОМІЯ В МИСТЕЦЬКИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ ХІХ СТ. (МИРГОРОДСЬКА ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВА ШКОЛА ТА МИСТЕЦЬКІ ШКОЛИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ)

МЕЛЬНИЧУК Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9930-1652
  • викладачка пластичної анатомії,
  • старша викладачка кафедри цифрового візуального мистецтва,
  • Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: a.melnychuk@naoma.edu

Анотація. Дослідження присвячене вивченню розвитку та впровадження художньої анатомії як ключового елемента мистецької освіти у закладах України в XIX ст. Власне, актуальність розвідки фокусується на порушенні проблематики Миргородської художньо-промислової школи та школи Західної України, які значною мірою формували культурні й освітні стандарти тогочасного українського мистецтва. Художня анатомія стала одним із важливих предметів у підготовці художників і скульпторів, орієнтуючи студентів на європейські академічні традиції реалістичного зображення тіла. Мета статті — проаналізувати, як викладачі й керівники цих шкіл працювали над розвитком в учнів технічних навичок і художнього смаку, що сприяло формуванню якісної мистецької спадщини. У дослідженні застосовані історико-порівняльний, аналітичний і контекстуальний методи, що дає змогу вивчити еволюцію, навчальні підходи та вплив соціокультурних умов на розвиток художньої анатомії в навчальних закладах України.

Це дослідження також розглядає процес адаптації навчальних програм анатомії для задоволення вимог локальної культури та розвитку естетичного бачення. Результати дослідження підкреслює, що у ХІХ ст. художня анатомія не тільки була важливим компонентом у підготовці митців, а й сприяла створенню нових мистецьких традицій в Україні.

Ключові слова: ренесансне мистецтво, техніки малювання, пластична анатомія, академічна традиція, формування стилю.

Надійшла 5.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Михалевич В.В., Братусь І.В., Гунька А.М. Історія та стратегія розвитку художніх шкіл України. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. 2019. № 9. С. 7—9. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27978/1/Mykhalevych_Bratus_School_148_9.pdf.
  • 2. Дяченко А.В. Досвід професійної діяльності українсь-ких художньо-промислових закладів освіти. Імідж сучасного педагога. 2019. № 5 (188). С. 93—99. URL: https://isp.pano.pl.ua/article/view/180978.
  • 3. Пісьо С.Я. Пластична анатомія в мистецтві. Український мистецтвознавчий дискурс. 2024. № 1. С. 141—147. URL: http://uad-jrnl.nau.in.ua/index.php/uad/article/ view/ 219.
  • 4. Мельничук А. Історико-мистецький аспект походження терміну «пластична анатомія». Український мистецтво-знавчий дискурс. 2023. № 2. С. 73—84. URL: http://uad-jrnl.nau.in.ua/index.php/uad/article/ view/134.
  • 5. Мельничук А. Історичний розвиток та становлення ме-тодики викладання дисципліни «пластична анатомія» у національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. № 35 (3). С. 51—59. URL: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/35_2021/part_3/9.pdf.
  • 6. Бобош Я. Культурні процеси у професійному малярстві Західної України 70—80-х років ХІХ століття. Народознавчі зошити. 2016. № 6 (132). С. 1429—1435. URL: https://nz.lviv.ua/archiv/2016-6/22.pdf
  • 7. Піскунов Є. Викладання пластичної анатомії в на-ціональній академії образотворчого мистецтва і архі-тектури: інноваційні методи та мультимедійна форма навчання. Українська академія мистецтва. 2023. № 33. С. 210—216. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/2033844.
  • 8. Шмагало Р. Історичні віхи Художньо-промислової школи у Львові в контексті розвитку світової мистець-кої освіти другої половини ХІХ—ХХ ст. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. № 31. С. 9—25. URL: https://doi.org/10.5281/ze-nodo.573791.
  • 9. Шолуха О.М. Миргородська школа мистецької кераміки в художній культурі України кінця XIX — першої третини XX століття: дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства: Теорія та історія культури (мистецтвознавство). М-во культури, молоді та спорту України; НМАУ ім. П.І. Чайковського. Київ, 2020. 422 с. URL: https://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2347?show=full.
  • 10. Гула Є.П. Пластика в мистецтві. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 4. С. 135—140. URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7967.
  • 11. Ясенєв О. Формування художньо-естетичних компетентностей у студентів-художників у процесі навчання у ЗВО. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 4. С. 81—87. URL: https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/download/293723/286555.
  • 12. Козак Т. Формування художньо-естетичної компетентності студентів у вищих закладах освіти України. 2019. № 16. С. 92—97. URL: https://journals.pnu.edu.ua/index.php/esu/article/download/2507/2948/.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »