« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1509—1514

УДК: 7.03.(477)”1971/2007″

DOI https://doi.org/10.15407/

ДВІ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА ХХ СТОЛІТТЯ: У ВИДАННЯХ 1971 ТА 2007 РОКІВ

СКЛЯРЕНКО Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5878-6147
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця,
  • ІМФЕ ім. М. Рильського НАНУ,
  • відділ образотворчого та декоративного мистецтва
  •  та відділ візуальних практик ІПСМ НАМУ,
  • вул. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: Galyna2010@ukr.net

Анотація. Розробка концепція історії українського мистецтва та, зокрема, чи не найскладнішого її періоду — ХХ ст., складає одне з найактуальніших завдань вітчизняного мистецтвознавства, напряму пов’язане не лише з необхідністю переосмислення історико-художнього досвіду, а й з сучасними процесами культуротворення та національного самоусвідомлення, обраним Україною європейським вектором державного розвитку, умовами глобального медійного світу. Предмет дослідження — два академічних видання, у різні часи підготовлені Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАНУ: Історії українського мистецтва у 6 томах 1967—1971 та п’ятитомне дослідження 2006—2007-го років, що стали етапними для вітчизняної мистецтвознавчої науки. Мета статті — проаналізувати концепції обох видань, кожне з яких віддзеркалило особливості історичних умов його створення — пізньорадянських десятиліть та часів Незалежності.

Досвід обох видань, їхні вади та напрацювання, мають бути враховані у подальших наукових роботах з історії українського мистецтва, можуть стати щаблем для широкого грунтовного висвітлення насиченого, своєрідного, багатошарового вітчизняного художнього поступу, що мав та має й сьогодні свої суттєві відмінності у європейському та світовому мистецькому просторі. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: історія мистецтва, переосмислення, художній досвід, історичний контекст.

Надійшла 1.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Історія українського мистецтва: в 6 т. Гол. ред. М. Бажан. Київ: УРЕ, 1967—1971.
  • 2. Історія українського мистецтва: в 6 т. Т. 5—6. Відпов. ред. В. Касіян. Київ: УРЕ, 1967, 1971.
  • 3. Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ ст.: в 2-х кн. Редкол.: В. Сидоренко та ін.; Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України. Київ: Інтертехнологія, 2006.
  • 4. Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ ст. Редкол.: В. Сидоренко та ін.; Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України: в 2-х кн. Київ: Інтертехнологія, 2006. Кн. 1.
  • 5. Історія українського мистецтва: у 5 т. НАН України. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Гол. ред. Г. Скрипник. Київ, 2007.
  • 6. Історія українського мистецтва: у 5 т. НАН України. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Гол. ред. Г. Скрипник, наук. ред. Т. Кара-Васильєва. Київ, 2007. Т. 5.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »