2024 №6 Макойда О.

« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1563—1575

УДК 75.036.5/.7(477.83/.86)”19″Новаківський О.

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1563

ОЛЕКСА НОВАКІВСЬКИЙ: СИНТЕЗ ЕКСПРЕСІЇ ТА КОЛЬОРУ

МАКОЙДА Орест

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6915-2481
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: orestmakoyda@gmail.com

Анотація. Мета статті — розглянути культурні та мистецькі процеси, пов’язані зі зародженням експресіоністичного руху в Галичині на початку ХХ століття. Першочерговим завданням стало дослідження львівського мистецького середовища цього періоду та виокремлення творчих особистостей, які мали пряме чи опосередковане відношення до експресіоністичного вектору у мистецтві. Вагомою у цьому сенсі є творчість видатного львівського майстра живопису Олекси Новаківського. У багатьох роботах художника помітні неприховані риси нової течії. Аналіз творів майстра, шляхи проникнення експресіоністичної стилістики у його творчість, безумовно, допоможуть створити більш цілісну картину формування цього новочасного явища в українському мистецтві загалом.

Об’єктом дослідження є творчість львівського художника Олекси Новаківського. Акцент ставиться саме на ті твори, які найповніше виражають експресіоністичні риси.

Джерельну базу статті складають твори зі збірки Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського.

Методологія дослідження базується на основі компаративного методу.

Ключові слова: експресіонізм, Галичина, львівський, краківський, художники, мистецькі угруповання, стилістика.

Надійшла 5.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Ріпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ ст. Львів: Каменяр, 1995. 286 с.
  • 2. Горбачов Д.О. «Artes». Мистецтво України. Енци-клопедія: в 5 т. Редкол. Кудрицький А.В. Kиїв: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. С. 82.
  • 3. Овсійчук В. Олекса Новаківський. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1998. 332 с.
  • 4. Асеева Н.Ю. Украинское искусство и европейские художественные центры конца ХІХ — начала ХХ ве-ка. Киев: Наукова думка, 1989. 200 с.
  • 5. Голубовський І. Розмахом могутніх крил. Повість-есе про Олексу Новаківського. Львів: Аз-Арт, 2002. 116 с.
  • 6. Волошин Л. Княжий дарунок великого мецената: Митрополит Андрей Шептицький у житті й творчості Олекси Новаківського. Львів, 2001. 200 с.
  • 7. Энциклопедия экспрессионизма: Живопись и графика. Скульптура. Архитектура. Литература. Драматургия. Театр. Кино. Музыка. Л. Ришар; науч. ред. и авт. послесл. В.М. Толмачев. Пер. с фр. Москва: Республика, 2003. 432 с.
  • 8. Драган М. Перша виставка АНУМ. Діло. 1931. 18—20 жовтня.
  • 9. Wildenstein Daniel. Monet. The Triumph of Impressionism. Taschen GmbH, 2022. 616 p.
  • 10. Арагон Л. Анри Матисс: в 2 кн. Пер. с фр. Л.А. Зониной. Москва: Прогресс, 1973. 472 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »