2024 №6 Герій О.

« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1587—1598

УДК [726.04.03:271.4-523.4-9](477.83-25)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/

КАПЛИЦЯ ДОМУ ІНВАЛІДІВ У ЛЬВОВІ: ЗАДУМ, РЕАЛІЗАЦІЯ, СТАН ЗБЕРЕЖЕННЯ ПЕРВІСНОГО ДЕКОРУ

ГЕРІЙ Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8383-227X
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАНУ, відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oheriy@ukr.net

КАРПІВ Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1297-8829
  • аспірант кафедри реставрації творів мистецтва Львівської
  • національної академії мистецтв; реставратор України ІІІ-категорії,
  • керівник реставраційного бюро «KARP restorer»,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vasylkarpiv@gmail.com

Анотація. Розглядається історія спорудження каплиці Дому інвалідів у Львові (тепер — церква Покрови Пресвятої Богородиці, вул. Клепарівська, 35). Метою статті є докладний аналіз художнього оздоблення інтер’єру пам’ятки та визначення сучасного стану збереження її автентичних розписів. За допомогою компаративного методу на основі зіставлення проєктних креслень 1855 року авторства віденського архітектора Теофіла Гансена та реальної споруди, зведеної позаду Дому інвалідів у Львові між 1856—1863 роками наголошено на особливостях реалізації віденського проєкту.

Виклад історико-теоретичних пошуків доповнено звітом про комплексні реставраційні та техніко-технологічні дослідження стану цегляної кладки каплиці та її стінопису, проведені командою реставраторів влітку 2024 року. Підсумки роботи стануть основою майбутньої програми консерваційно-реставраційних заходів у каплиці, спрямованих на відновлення первинного вигляду інтер’єру пам’ятки.

Ключові слова: неовізантійський стиль, Теофіл Гансен, стінопис церкви, скульптурний декор, стан збереження розписів, реставраційне дослідження.

Надійшла 10.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Вуйцик В., Липка Р. Зустріч зі Львовом: путівник. Львів: Каменяр, 1987. 175 c.
  • 2. Жук І. Архітектура. Історія Львова. Т. 2. Львів: Центр Європи, 2007. С. 93—98.
  • 3. Котлобулатова І. Львів на фотографії. 1860—2006. Львів: Центр Європи, 2006. 311 с.
  • 4. Purchla J. Wpływy wiedeńskie na architekturę Lwowa 1772—1918. Sztuka kresów wschodnich. N 2. Kraków, 1996. S. 263—282.
  • 5. Бірюльов Ю. Львівська скульптура від раннього кла–сицизму до авангардизму (середина XVIII — середина XX ст.). Львів: Апріорі, 2015. 528 с.
  • 6. Villadsen V. Studien über den byzantinischen Einfluß auf die europäische Architektur des 19. Jahrhunderts. Hafnia. Copenhagen Papers in the History of Art. N 5. 1978. S. 43—77.
  • 7. Stiller A. The House for Disabled Veterans in Lviv. In: Stiller, A. Theophil Hansen. Classical Elegance in Everday Life. Salzburg; Wien, 2013. S. 166— 177.
  • 8. Hagen T. Das k. k. Invalidenhaus in Lemberg (Lviv) zwischen Krieg und Frieden. In: Kilian Heck und Aleksandra Lipińska. Als der Krieg kam … Neue Beiträge zur Kunst in der Ukraine. Heidelberg: Arthistoricum, 2023. S. 44—75. URL: https://doi.org/10.11588/arthistoricum.1227. c.17104
  • 9. Rochow F. Theophil von Hansen’s House of Invalids in L’viv: The quest for an appropriate style. In: Hartmuth M., Kurdiovsky R., Rüdiger J., Vasold G. The Governance of Style: Public buildings in Central Europe, 1780—1920. Vienna: Böhlau, 2023. P. 185—208. URL: https://doi.org/10.7767/9783205217541
  • 10. Krasny P. Kaplica Domu Inwalidów Wojskowych. In: Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego woje-wództwa ruskiego. N 12. Kraków, 2004. S. 67—76.
  • 11. Нагірняк М., Великий Р. Каплиця «Дому військових інвалідів». Енциклопедія Львова. Т. 3. Львів: Літопис, 2010. С. 87—88.
  • 12. Слободянюк М., Нагірняк М. Дім військових інвалідів. Енциклопедія Львова. Т. 2. Львів: Літопис, 2008. С. 94—97.
  • 13. Wiczkowski J. Lwów, jego rozwój i stan kulturalny oraz przewodnik po mieśćie. Lwów, 1907. 630 s.
  • 14. Нагірняк М. «Дім військових інвалідів» — архітек-турний шедевр Львова. Історико-культурна спадщина: проблеми збереження і популяризації. Львів: Львівська політехніка, 2017. С. 89—91.
  • 15. Hansen T. Das k. k. Provinzial-Invalidenhaus zu Lemberg. Allgemeine Bauzeitung. N 25 (1860), 113; Tf. 337—346.
  • 16. Бірюльов Ю., Павличко Я. Годебський Ципріян. Енциклопедія Львова. Т. 1. Львів: Літопис, 2007. С. 626—627.
  • 17. Паспорт пам’ятки архітектури: Ансамбль будинку Військових Інвалідів 1855—1863 рр. Вул. Клепарівська, 35, охоронний N 1280. (Рішення Львівського обласного виконавчого комітету N 227 від 17.07.1990). Львів, 2004. 40 c.
  • 18. Змієвська І., Роман А.-М., Гриценко Д. Звіт про ком-плексні дослідження стінопису інтер’єру та фа-садного оздоблення церкви Покрови Пресвятої Бо-городиці, розташованої на центральній осі ан-самблю будинку Військових інвалідів 1855—1863 рр., вул. Кле-парівська, 35, м. Львів. (Рукопис, 13 липня 2024 р.). Львів, 2024. 43 с.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »