« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 61—70

УДК 94(477)”18/19″:821.161.2-94

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.01.061

ПОДОРОЖІ ГАЛИЦЬКИХ УКРАЇНЦІВ НАДДНІПРЯНЩИНОЮ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст.: СПОДІВАННЯ І РЕАЛЬНІСТЬ

БАРАН Зоя

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9685-3953
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра світової історії модерного часу,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: zoja_baran@ukr.net

Анотація. Осмисленню минулого свого краю сприяють не тільки фактографічні знання, але й особистий «дотик» до нього, зокрема крізь пізнання історичних пам’яток. Мандрівки Україною відіграють важливу роль у формуванні національної свідомості українців, збереженні історичної пам’яті.

Мета статті — на основі спогадів відомих українців Галичини про свої подорожі на Велику Україну виявити, наскільки уявний образ Наддніпрянщини співвідносився з реальністю. Джерельну базу наукової розвідки склали спогади українських громадських і політичних діячів: О. Барвінського, Є. Олесницького, К. Трильовського, О. Назарука, О. Федак, Т. Окуневського, І. Кедрина-Рудницького, К. Левицького, Є. Чикаленка, О. Лисенка. Встановлено, що, незважаючи на активізацію відвідин Наддніпрянщини на початку ХХ ст., ці подорожі все ще залишалися поодинокими. На заваді стояли як численні свідомі паспортні перешкоди з боку російської адміністрації, так і відсутність у широкого загалу потреби таких мандрівок. Проте, головним мотивом подорожі для галицьких інтелектуалів була, все ж, соборницька ідея. Ці виїзди, попри захоплення просторами, величчю та пам’ятками Києва, в більшості закінчувалися розчаруванням для галичан, які в уяві мали сформований дещо інший, можливо ідеальний образ Великої України.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді.

Ключові слова: Україна, Галичина, соборність, культура, О. Барвінський, Є. Олесницький, К. Трильовський, О. Назарук, О. Федак, Т. Окуневський, І. Кедрин-Рудницький.

Надійшла 8.02.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Мисак Н. Мандрівки галицької молоді наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.: організація, характер, маршрути, вплив на формування особистості гімназистів і студентів. Galicja. Studia i materiały. 2020. № 6. S. 238—273.
  • 2.         Свищ О. Краєзнавчі дослідження Івана Крип’якевича. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2012—2013. Випуск 13—14. C. 176—186.
  • 3.         Петранівський В., Рутинський М. Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. Випуск 2 (12). С. 48—54.
  • 4.         Луцький Я., Луцький В. Туристично-краєзнавча діяльність товариства «Чорногора». Краєзнавець Прикарпаття. 2007. Ч. 7. С. 62—65.
  • 5.         Барвінський О. Спомини з мого життя. Частина пер ша та друга. Нью-Йорк; Київ: Смолоскип, 2004.
  • 6.         Олесницький Є. Спогади з мого життя. Львів: Медицина і право, 2011.
  • 7.         Трильовський К. З мого життя. Канадський Інститут українських студій. Київ; Едмонтон; Торонто: Видавництво ТАКСОН, 1999.
  • 8.         Назарук О. Київ і значіннє традиції. Чікаґо: Січова друкарня, 1926. URL: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7746/file.pdf
  • 9.         Федак (Шепарович) О. «Подорож до Росії і на Ук раїну». Спогади. Машинопис, 1965. Приватний архів Зої Баран.
  • 10.       Кедрин І. Життя, події, люди. Спомини і коментарі. Ню Йорк: Видавнича кооператива Червона калина, 1976.
  • 11.       Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців. 1848—1914. На підставі споминів. Львів: накладом власним з друкарні оо. Василіян у Жовкві, 1926.
  • 12.       Чикаленко Є. Щоденник (1907—1917). Київ: Темпора, 2011.
  • 13.       Лисенко О. М.В. Лисенко. Спогади сина. Вид. 4-те, перероблене і доповнене. Київ: Мистецтво, 1966.
  • 14.       Коляда І. Роль української інтелігенції в формуванні української модерної нації. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. Київ, 2004. Вип. 8. С. 212—218.
  • 15.       Скорич Л., Виздрик В. Суспільно-політичні взаємини між національними силами Східної Галичини та Наддніпрянщини в 1917—1918 роках. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 2009. Вип. 18. С. 300—306.
  • 16.       Горбань Т. Наддніпрянщина-Галичина: проблема національного єднання в ідейно-політичному дискурсі початку XX ст. Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки. 2012. Вип. 63 (№ 8). С. 34—39.
  • 17.       Вівсяна І. Галичина і Наддніпрянщина: «Діалог культур» у першій чверті ХХ ст. Історико-політичні студії. 2014. № 2. С. 19—24. URL: https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/c7a49865-c436-4fa1-921f-4d66715d8291/content (Дата звернення: 28.11.2024).
  • 18.       Дорошенко В. Взаємини Наддніпрянщини з Наддністрянщиною. Альманах «Нового часу» («Календар для всіх») на рік 1938. Ред. М. Струтинський. Львів: Видання Івана Тиктора, 1937. С. 37—46.
  • 19.       Кедрин І. У горнилі революції. Золоті роковини. До 50-річчя Великої Української Національної Революції та відновлення Української Державности. 1917—1967. Календар-альманах Українського Народного Союзу на 1967 рік. Джерзі Ситі; Ню-Йорк: Видавництво «Свобода», 1967. С. 97—106.
  • 20.       Мудрий М. Про нестачу і надлишок історичної пам’яті. Zaxid.net. 15.12.2011. URL: https://zaxid.net/pro_nestachu_i_nadlishok_istorichnoyi_pamyati_n1243538 (Дата звернення: 28.11.2024).
  • 21.       Яковлєв Ю. «Дружину мою взяв я собі з Києва». До історії соборницьких шлюбів у Галичині наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Збруч 15.02.2024. URL: https://zbruc.eu/node/117717 (Дата звернення: 28.11.2024).
  • 22.       Окуневський Т. Автобіографія. Альманах «Нового часу» («Календар для всіх») на рік 1938. Ред. М. Струтинський. Львів: Видання Івана Тиктора, 1937. С. 114—118.
  • 23.       Яшан В. Д-р Теофіль Окуневський. Городенщина. Історично-мемуарний збірник. Український архів. Т. ХХХІІІ. Ред. Г.Марунчак. Ню-Йорк; Торонто; Вінніпег, 1978. С. 577—584.
  • 24.       Будз М. Піаністка Ольга Окуневська (до 130-річчя від дня народження). Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Івано-Франківськ, 2005. Вип. 8. С. 58—62
  • 25.       Асадчева Т. Київ у житті і творчості Михайла Врубеля. Вечірній Київ. 17.03.2021. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/50668/) (Дата звернення: 04.12.2024).
  • 26.       Коляда І. «Свято української інтелігенції» — відкриття пам’ятника І. Котляревському у Полтаві 30—31 серпня 1903 р. Український історичний збірник, 2008. Вип. 11. С. 140—151.
  • 27.       Ефремов С. Торжество украинской песни. Кіевская Старина. Кіев, 1904. Т. 84. С. 141—154.
  • 28.       Андрієвський В. Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842—1942. Львів: Українське видавництво, 1942. URL: http://histpol.pl.ua/ru/biblioteka/tematicheskie-podborki/natsionalno-osvoboditelnoe-dvizhenie?id=12054 (Дата звернення: 28.11.2024).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »