« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 193—198

УДК [748.5.02-028.77:72.072.5](477)”20″:001.895

DOI https://doi.org/10.15407/

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАКТИКИ РЕНОВАЦІЇ ВТРАЧЕНИХ ВІТРАЖІВ

БЕСЕДОВСЬКА Ганна

  • магістрантка, Науково-навчальний інститут архітектури,
  • дизайну та образотворчого мистецтва, кафедра образотворчого
  • мистецтва та дизайну; Харківський національний університет
  • міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • вул. Маршала Бажанова, 17, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: hanna.besedovska@kname.edu.ua

ЧИРВА Олена

  • кандидатка педагогічних наук, доцентка, Науково-навчальний
  • інститут архітектури, дизайну та образотворчого мистецтва,
  • кафедра образотворчого мистецтва та дизайну;
  • Харківський національний університет
  • міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • вул. Маршала Бажанова, 17, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: Olena.Chyrva@kname.edu.ua

Анотація. Проблема відновлення зруйнованих та втрачених творів мистецтв, як національної спадщини є актуальною і потребує нагального вирішення. Мета статті — розглянути сучасні експериментальні практики реновації втрачених вітражів. Автор ділиться власним досвідом виконання проєкту реновації вітражів відомого харківського митця О.Ф. Проніна, які прикрашали Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова і були втрачені через воєнні події. Реновація вітражів розглядається через використання інноваційних методів, які виходять за межі традиційних підходів. Передбачається збереження автентичності вітражу або його сучасне переосмислення, залежно від задуму автора та мети реновації.

Ключові слова: вітраж, відновлення, реновація, експериментальні практики.

Надійшла 15.02.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Шумська М. Вітражі в архітектурному середовищі міст Західної України у першій третині ХХ ст. (до історіографії питання). Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2012. № 23. С. 419—427.
  • 2.         Задорожний Б. Мистецтво сучасного вітражу в архітектурі храмів України. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2022. № 1 (7). С. 47—53.
  • 3.         Задорожний Б. Мистецтво вітражу в архітектурі храмових споруд Львова періоду ренесансу. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2021. № 2 (6). С. 38—43.
  • 4.         Гілязова Н. Майстри вітражу Івано-Франківщини кінця ХХ — початку XXI ст. Народознавчі зошити. 2013. № 6 (114). С. 1150—1159.
  • 5.         Vitrage V. Реновація вітражей собору Св. Володимира у Києві. URL: https://vitrageclassic.kiev.ua/tran sitions-in-design/
  • 6.         Murcia-Mascaros S. A new cleaning method for historic stained glass windows. Journal of Cultural Heritage. 2008. № 9. Pp. 73—80.
  • 7.         Rosa R. Adhering to the Point. The use of adhesives in stained glass restoration. URL: https://www.buildingconservation.com/articles/stainglass/stainglass.htm
  • 8.         Масленнікова В.В. Реновація промислової забудови як елемент планування території. Приазовський еко но мічний вісник. 2020. № 6 (23). С. 176—179.
  • 9.         Pillet E. Adapting the study of the stained-glass windows of Notre-Dame de Paris cathedral to the challenge of restoring a damaged listed building. Journal of Cultural He ritage. 2024. № 65. Pp. 123—132.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »