« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 578—588

УДК [391:746.077](477.82)

DOI https://doi.org/10.15407/

МАЙСТРЕНЯ «СЕРПАНОК» ЯК ТВОРЧО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ З ВІДТВОРЕННЯ НАРОДНОГО ОДЯГУ

ПЕРЕВЕРТНЮК Ігор

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7111-0678
• аспірант, Інститут народознавства НАН України,
• проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
• Контакти: e-mail: igor.perevertniuk@gmail.com

Анотація. Майстерня «Серпанок» народилася у ході реалізації проєкту з реконструкції «серпанку» — напівпрозорої лляної тканини, поширеної в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. у Дубровицькому р-ні Рівненської обл. Проєкт з відтворення «Серпанку» був ініційований у 2011 р. у м. Радивилові Рівненської обл. місцевим краєзнавцем, істориком за освітою Володимиром Дзьобаком. 

Мета статті — проаналізувати феномен майстерень з відтворення народного одягу на прикладі діяльності майстерні «Серпанок». Об’єкт дослідження — етнічний мистецький феномен майстерень з відтворення українського народного одягу, а предмет — особливості виникнення та функціонування майстерні «Серпанок». Джерельною базою дослідження є інтерв’ю із засновником та керівником майстерні Володимиром Дзьобаком, а також фотоматеріали, зібрані під час інтерв’ювання на об’єктах етнопарку «Ладомирія». Наукову новизну роботи складають авторські польові матеріали та проведений на їхній основі аналіз діяльності Етнопарку «Ладомирія» з фокусом уваги на його творчо-експериментальній складовій — мистецькій майстерні з відтворення традиційного вбрання українців «Серпанок». Методологічною основою дослідження став системний підхід та методи інтерв’ювання, порівняння, структурування, критичного аналізу. Актуальність роботи полягає в тому, що майстерні з відтворення традиційного одягу є поки ще малознаним етнічним мистецьких феноменом XXI ст. Поява майстерень стала відповіддю на потребу збереження національної ідентичності, важливим маркером якої завжди була народна ноша. 

Ключові слова: українські традиції, традиційний одяг, творча майстерня, Волинь, Полісся, ткацтво, вишивка.

Надійшла 9.05.2025

Список використаних джерел

• 1. Jurkuvienė Teresė. Lietuvių liaudies kostiumo rekonstra vimas ir gamyba XX a. Liaudies kultūra. 2017. № 4. P. 30—51.
• 2. Семчук Л. Діяльність мистецького простору «Майстерня Магди Дзвін» у контексті відродження української народної вишивки на початку ХХІ століття. Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 928—937.
• 3. Никорак О. Радивилівський осередок ткацтва: відновлення традицій. Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 782—796. DOI: https://doi.org/ 10.15407/nz2020.04.781
• 4. Никорак О. Українська народна тканина XIX—XX ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Частина II. Одягові тканини (за матеріалами західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН України. 2023. Ч. 2. 608 с.
• 5. Перевертнюк І., Федорчук О. Приватне колекціонування та мистецькі практики з відтворення українського традиційного одягу. Authentication and Conservation of Cultural Heritage. Research and Technique. Special issue: Materiale ale rapoartelor Conferinței Științifice Internaționale «Patrimoniul cultural de ieri — implicații în dezvoltarea societății durabile de mâine» (ediția a VIII-a). Chișinău: Academia de Științe a Moldovei; Universitatea de Stat din Moldova. 2023. P. 396—402. URL: https://zenodo.org/records/8397382
• 6. Перевертнюк І. Колекційна та творча діяльність Га лини Гафійчук у контексті збереження та примно ження культурної спадщини. Народознавчі зошити. 2024. № 2 (176). С. 398—406. DOI: https://doi.org/10. 15407/nz2024.02.398
• 7. Українець А. Народний одяг мешканців Рівненщини (короткий історичний огляд). Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. 1996. С. 95—102. 
• 8. Українець А. Традиційний одяг Рівненщини: у 2 кн. Рівне: Рівненський обласний краєзнавчий музей; Вид-во «У фарватері істин». 2019. Кн. 1. 208 с. 
• 9. Тишкевич Р. Мистецтво вишивки Рівненського Полісся. Етнокультурна спадщина Полісся. Рівне: Пер спектива, 2004. Вип. 5. С. 18—30.
• 10. Тишкевич Р. Поліський серпанок. Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. 8. 2010. С. 287—294.
• 11. Пономар Л. Ареальне дослідження народного одягу Полісся. Народна творчість та етнологія. 2012. № 3. C. 50— 56. 
• 12. Пономар Л.Г. Народний одяг Правобережного Полісся середини ХІХ — середини ХХ століть. Істо ри ко-етнографічний атлас. Словник. Київ: Бізнесполіграф, 2015.
• 13. Сторінка групи «Етнобазар» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/175525 60 95 9 1389/ (дата звернення: 26.12.2024).
• 14. Сторінка групи «Старовинна вишита сорочка» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/1776857642544576/ (дата звернення: 26.12. 2024).
• 15. Сторінка групи «Старовинні речі» в соцмережі Face book. URL: https://www.facebook.com/groups/48 40 721 99139616/ (дата звернення: 26.12.2024).
• 16. Антикваріат/колекції. Хобі, відпочинок і спорт. OLX (Сервіс оголошень України). URL: https://www.olx.ua/uk/ (дата звернення: 26.12.2024). 
• 17. Вінтаж. Маркет. Violity. URL: https://violity.com/ua (дата звернення:1.04.2025). 
• 18. Українське золотарство. Дукачі. Альбом. Серія «Українське народне мистецтво». Упоряд. Олесь Валь ко. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2014. 216 с.
• 19. Етнопарк «Ладомирія». URL: https://uk.wikipedia.org/Етнопарк_«Ладомирія» (дата звернення: 26.12.2024).
• 20. Офіційний сайт етнопарку «Ладомирія». URL: https://ladomyriia.com/ (дата звернення: 26.12.2024).
• 21. Всесвітній день вишиванки. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітній_день_вишиванки (дата звер нен ня: 26.12.2024).
• 22. Всесвітній день вишиванки. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітній_день_вишиванки (дата звер нення: 26.12.2024).