« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 865—882

УДК725:719

DOI https://doi.org/10.15407/

АРХІТЕКТУРНО-ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ЛЬВІВСЬКИХ ПАСАЖІВ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПРОСТОРУ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

ТАРАС Ярослав

  • ORCIDID:https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Національний університет «Львівська політехніка», 
  • кафедра Архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013,Львів,Україна,
  • Контакти: e-mail:etnomod@ukr.net

РАТУШИНСЬКИЙ Назар

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4837-3274
  • кандидат архітектури, ст. викладач,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • кафедра Архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013,Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nazrat87@gmail.com

Анотація. У центральній частині Львова було 15 пасажів, з яких лише три не втратили своєї первинної функції. Всі решта перестали існувати. Пасажі були важливими об’єктами громадського життя Львова. Втрата пасажами своєї первинної функції пов’язана з радянською ідейно-політичною доктриною, згідно з якою необхідною умовою було унеможливлення громадської діяльності та недопущення політичної мобілізації населення на певні події.Метою статті є з’ясувати ґенезу пасажів у контексті їх місця та значення для формування сучасного громадського простору Львова на основі етно-культурної традиції, яка склалася в місті в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Методологічною основою дослідження є принцип історизму в поєднанні зі структурно-функціональним аналізом та використання методів архітектурної графіки.

Ключові слова: Галичина, Львів, пасаж, комерційний громадський простір.

Надійшла 28.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Бевз М. Урбаністичні перетворення центру Львова у період кін. ХVІІІ—ХІХ ст. 
  • 2.         Крип’якевич І. Історичні проходи по Львову. Львів: Апріорі, 2004.
  • 3.         Бевз М. Урбаністичний феномен Львова.Поступ. № 54 (712). 6.04.2001 р.
  • 4.         Лемко І. Воєнні дні Львова (1939—1944). Поступ.06.03. Львів, 2006. 
  • 5.         Гищук І. Пасаж Андреоллі: Погляд крізь час. Львівська газета. № 13 (13). 11.10.2006 р.
  • 6.         Власник будинку за списками податків: 
  • 1— Власник за списками податків 1569 і 1573 
  • 2 — Власник за списками податків 1631 і 1662 
  • 3 — Власник за списками податків 1767 (ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 1. Спр. 770; 777;783; 812).
  • 7.         Котлобулатова І. Пасажі Львова. Галицька брама. Груд. 1994 — січ. 1995 р. № 4. Львів.
  • 8.         Мельник І. Львівські пасажі. URL: http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?lvivski_pasazhi&object Id=1094557.
  • 9.         Лемко І. Вулиці січових Стрільців, Крива Липа, Банківська. Львівська газета. 3.10.2008 р. № 145 (453).
  • 10.       Шишка О. Гетьманські Вали — проспект Свободи. Галицька брама. Львів, 1998. № 2 (38). С. 3—4.
  • 11.       Чорновіл І. Пасаж Міколяша. Львівська газета від 09.12.2005 року. № 226 (792). 
  • 12.       Мельник Б.В. Вулицями старовинного Львова. Львів: Світ, 2002. 272 с.
  • 13.       Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. Центр Європи. Львів, 2005. С. 84—86.
  • 14.       Лемко І.1243 вулиці Львова (1939—2009). Центр Європи.Львів, 2009.
  • 15.       Галицька брама. № 1 (25). Львів, 1997. 
  • 16.       Свідик Д. На захід від Краківської брами. Поступ. 28.05.2005 р. Львів.
  • 17.       Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. Центр Європи. Львів, 2008. 384 с.
  • 18.       Лемко І. Вулиця Зелена.«Львівська газета». 27.07. 2007 р. № 129 (199).
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »