« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 930—938

УДК 75.044.071.1(477+71)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.04.930

ГЕРОЇКА ВІЙНИ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ БІДНЯКА

До 95-річчя від дня народження

ШМАГАЛО Ростислав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9853-8989
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • заслужений діяч мистецтв України,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра історії та теорії мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: shmahalo@hotmail.com

Анотація. Микола Бідняк — унікальний український митець, Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, перший член Національної Спілки Художників України з числа митців української діаспори, професор Львівської академії мистецтв. Він не руками, а вустами створив за життя в Канаді та Україні близько 3500 творів. Втім, лише частина цієї багатющої авторської спадщини є досліджена та зафіксована у виданнях в Україні та закордоном. Але навіть найповніше джерело, книга-альбом «Микола Бідняк» (2008), не повністю репрезентує творчість цього унікального художника, розпорошену по музеях та приватних колекціях усього світу. Мета статті — висвітлити героїку війни у творчості геніального митця Миколи Бідняка.

Лінія «історичного місіонерства» митців-емігрантів найбільшого розвою отримала саме в Канаді. Адже таку програму історичних портретів, батальних сцен та доленосних для Українців подій — візуалізацію Пантеону національної пам’яті — неможливо було втілити в окупованій більшовицьким режимом Україні після 2-ї Світової війни. Лише окремі митці-емігранти спромоглися на створення вікопомних та масштабних патріотично-історичних авторських проєктів. 

Актуальність дослідження обумовлена 95-річчям від дня народження митця. Окрім того, в нинішніх умовах війни та зростаючого інклюзивного чинника його життя та творчість є прикладом фізичної незламності, творчого професійного росту та патріотизму. Методологічною основою дослідження є науково-біографічний та структурно-типологічний методи, метод мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: Микола Бідняк, живопис, графіка, митці української діаспори, історичні портрети, героїка війни, національна пам’ять, інклюзивна сфера.

Надійшла 20.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Фільм «Микола Бідняк». Авт. Р. Шмагало. Телепрограма «Мальовид». Львів: ЛТБ, 2000. URL: https://youtube.com/watch?v=Pa77Y2v1v8Q&feature=shared
  • 2.         Степовик Д. Історія української ікони. Київ: Либідь, 2020.
  • 3.         Микола Бідняк. Живопис графіка. Альбом. Київ: Мистецтво, 2008. За ред. М. Майчик.
  • 4.         Бідняк Микола Петрович. Шевченківські Лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. Упоряд. М.Г. Лабінський. Київ: Криниця, 2001. С. 45—46. 
  • 5.         Овсійчук В.А. Бідняк Микола Петрович. Енциклопедія сучасної України. Ред. кол.: І.М. Дзюба; НАН України; НТШ; Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. Т. 2: Б. Біо. 872 с.
  • 6.         Стельмащук Г. Бідняк Микола. Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст. Львівська національна академія мистецтв (Науково-дослідний сектор). Львів: Апріорі, 2013. С. 78—81. 

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »