Народознавчі зошити. 2025. № 5 (185). С. 1250—1257
УДК 398.21:303.4(477.8)
DOI https://doi.org/10.15407/
ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ СТУДІЇ ВАСИЛЯ СОКОЛА: ЛЕГЕНДИ Й ПЕРЕКАЗИЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
СОКІЛ Ганна
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124
- докторка філологічних наук, професорка,
- Львівський національний університет ім. Івана Франка,
- кафедрa української фольклористики,
- вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
- Контакти: e-mail: gan.sokil@gmail.com
Анотація. Дослідження Василя Сокола становить комплексний унесок у фольклористику. Метою статті є висвітлення його студій з неказкової прози, ролі в становленні жанрознавчої методології. Одним із перших дослідників він системно підійшов до проблеми вивчення неказкової прози, запропонував чіткі критерії диференціації, розробив і обґрунтував дефініції «легенда», «переказ», «билиця», «оповідання» та представив їх жанрове розмежування за змістовими, персонажними, часовими параметрами й епічною позицією оповідача. Об’єктом дослідження стали наукові праці В. Сокола про неказкову прозу, предметом — теоретичні проблеми жанрової систематики, зокрема критерії розмежування легенд і переказів, класифікація жанрових різновидів та специфіка міфологічних мотивів у топонімічних оповідях.
Розкрито роль ученого у формуванні класифікаційної схеми легенд і переказів на основі міжнародної систематизації, окреслено запропоновані ним тематичні цикли. Особливу увагу приділено аналізу народної прози Карпатського регіону, у якій науковець виокремив архаїчні міфологічні елементи (віра в велетнів, метаморфози, уособлення природних явищ), а також сюжети, пов’язані зі скельними пам’ятками Тустані, Бубнища, Розгірча. Наголошено на актуальності праць В. Сокола для сучасної української фольклористики, адже вони започаткували системне вивчення топонімічної прози та стали підґрунтям для подальших наукових розробок. Методологія статті ґрунтується на системно-історичному підході та методах аналітичної інтерпретації.
Ключові слова: Василь Сокіл, легенда, переказ, топо німна проза, міфологічні мотиви, класифікація, жанрова систематика.
Надійшла 30.08.2025
Список використаних джерел
- 1. Сокіл В. Міфологічні мотиви в топонімічних легендах українців Карпат. Народна творчість та етногра фія.1989. № 4. С. 28—33.
- 2. Сокіл В. Класифікація топонімічних легенд та переказів Карпат. Європейський симпозіум «Фольклор і су часний світ». Тези доповідей (23—27 травня 1990). Київ, 1990. С. 97—98.
- 3. Сокіл В. Кам’яна епіка Карпат. Дзвін. 1990. № 6. С.145—147.
- 4. Сокіл В. Відображення міфологеми велетня в карпатських легендах. Фольклор у духовному житті українського народу: Регіональні наукові читання (24—25 січня 1991 року). Львів, 1991. С. 83—84.
- 5. Zamarski R. Podania і basni ludu w Mazowszu. Warsza wa, 1902. 158 s.
- 6. Сокіл В. Народні легенди та перекази українців Карпат. Київ: Наукова думка, 1995. 160 с.
- 7. Давидюк В.Ф. Українська міфологічна легенда. Львів, 1992. 175 с.
- 8. Бріцина О.Ю. Билиця; Бувальщина. Українська літературна енциклопедія. Київ, 1988. Т. 1. С. 163, 240.
- 9. Чорнопиский М.Г. Українська усна народна словесність. Прозові жанри, паремії і драма. Дидактичні матеріали і методичні поради до практичних занять. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. 64 с.
- 10. Офіцинський Р. Народні перекази Закарпаття. Монографія. Ужгород: Гражда, 2016. 176 с.
- 11. Писана керниця. Топонімічні легенди та перекази українців Карпат. Зібрав і впорядк. В. Сокіл. Львів: Ін‐т народознавства НАН України, 1994. 206 с.
- 12. Бріцина О. Прозові жанри фольклору в публікаціях останніх років. Народна творчість та етнографія. 2000. № 5—6. С. 29—134.
- 13. Івашків В. Рецензія на монографію Василя Сокола «Народні легенди й перекази українців Карпат». До машній архів В. Сокола. Арк. 1—3.
