« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1258—1263

УДК 398.21:624[:314.151(477.41)1996/1999

DOI https://doi.org/10.15407/

ВТРАЧЕНИЙ ДІМ ЯК ОСЕРДЯ ПАМ’ЯТІ В НАРОДНІЙ ПРОЗІ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ІЗ ЗОНИ ЕКОЛОГІЧНОГО ЛИХА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАПИСІВ ВАСИЛЯ СОКОЛА)

КОВАЛЬ Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/000-0002-2998-2357
  • докторка філологічних наук,
  • в. о. завідувача відділу фольклористики,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: galyna.kov@gmail.com

Анотація. Розглянуто фольклорну прозу чорнобильських переселенців як важливе джерело дослідження народної пам’яті. У центрі уваги — записи усних оповідань, які здійснив Василь Сокіл у 1996, 1998—1999 рр. від людей, вимушено відірваних від рідної землі після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Метою дослідження є введення до наукового обігу раніше неопублікованих фольклорних текстів, що відображають досвід переселення, а також осмислення їхнього змісту. Тексти належать до жанру неказкової прози, для якої властиві конкретність, емоційність, імпровізація, стереотипізація й тенденція до узагальнення. Особливого значення набувають оповідання-меморати, у яких відбито трагічні події вигнання та втрати дому. В оповіданнях простежуються ключові теми: раптовість і дезінформація під час евакуації («на три дні»), втрати та прощання з домом, ілюзія тимчасовості, екзистенційна прив’язаність до землі. Проаналізовано роль сну як специфічної фольклорної форми, що виступає каналом зв’язку зі зруйнованим світом. Сон про церкву у рідному селі, зафіксований у записах, розглядається як метафора духовної пустки та водночас пам’яті, що «живе/цвіте» всупереч втраті. Методологія статті ґрунтується на системно-історичному підході та методах аналітичної інтерпретації.

Ключові слова: фольклорна проза, чорнобильські переселенці, усна історія, образ дому і села, сон у народній традиції, пам’ять, вигнання.

Надійшла 30.08.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Архів ІН. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 444. 316 арк. (Усна словесність поліщуків-переселенців. Зібр. В. Сокіл. 1998—1999 рр.).
  • 2.         Народні пісні Зеленого Клину в записах Василя Сокола. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. 271 с.
  • 3.         Сокіл В. Фольклорна проза. Полісся України. Матеріали історико-етнографічного дослідження. Вип. 3. У Межиріччі Ужа і Тетерева. 1996. Львів: Інститут народознавства, 2003. С. 241.
  • 4.         Борисенко В.Й. Антропологія Чорнобиля: соціо культурні аспекти вимушеного переселення. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етно логії НАНУ, 2005. 276 с.
  • 5.         Маховська С. Антропологія катастрофи: особливості формування та трансляції історичної пам’яті. Історичні і політологічні дослідження. Спеціальний випуск. Вінниця: Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2018. С. 33—39.
  • 6.         Сокіл В. Оповідання народні. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів, 2007. С. 407.
  • 7.         Шевчук Т. З польової лабораторії сновидінь: листи Катерини Грушевської до британського антрополога Чарль за Габріеля Селігмена (з архіву Королівського антропологічного інституту Великобританії та Ірландії). Народна творчість та етнологія. 2025. № 2 (406). С. 9—21.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »