« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1288—1298

УДК [398.332.416:398.8](=161.2)”2022/2024″:801.81

DOI https://doi.org/10.15407/

ВЕРБАЛЬНА СКЛАДОВА МЕМІВ ЯК ЯВИЩЕ ФОЛЬКЛОРУ

ЗАВАДСЬКА Вікторія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6411-4926
  • кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української
  • мови, літератури та культури, факультет лінгвістики,
  • Національний технічний університет України;
  • «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
  • Берестейський проспект, 37, 03056, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: ptits@ukr.net

Анотація. Мета статті — проаналізувати меми як фольклорне явище, тобто зосередити увагу на їхній вербальній складовій; з’ясувати, що сприяє їхньому творенню та поширенню, й чи може мем проіснувати не одне десятиліття, як будь-який інший фольклорний твір.

Основну увагу зосереджено на вербальній складовій мемів, що і є об’єктом дослідження. Авторка статті намагається довести, що паремії, які сьогодні є вербальною частиною мемів, існували у фольклорному середовищі й раніше, а набуття ними конотативного значення пов’язане з актуальними подіями сучасності, тоді як традиційна структура мемного виразу залишається незмінною. Колективний характер сприйняття; ігнорування авторського начала й варіативність; використання сталих вербальних формул, які є впізнаваними у рамках соціуму — все це є свідченням фольклорної природи мемних виразів. Докладно розглянуто три обов’язкові складові, які роблять вислів мемним і сприяють його поширенню: знання прототексту та обізнаність із актуальною ситуацією, що є запорукою дешифровки реципієнтами конотативного значення; традиційна для мовного колективу структура вислову з можливістю «мовної гри»; емоційність, що ґрунтується на афористичності, антитезі, іронії, сарказмі тощо.

Методологія статті ґрунтується на методах аналітичної інтерпретації.

Ключові слова: меми, мемні вислови, меми війни, українські меми, фольклор.

Надійшла 30.08.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Жулінська М., Смоляр Н. Інтернет-меми як одиниці інформації у кіберпросторі. Актуальні питання іноземної філології. № 2. 2015. С. 66—71. URL: https://scholar.google.com.ua/scholar?as_q=&as_epq=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B8+%D1%8F%D0%BA+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96+%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97+%D1%83+%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96&hl=uk.
  • 2.         Булах М. Особливості мема як засобу політичної реклами. Science and Education a New Dimension. Philology. VIII (64). Issue 216. 2020. Feb. С. 7—10. DOI: https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2020-216V III 64-01.
  • 3.         Brodie Richard. Virus of the Mind: the new science of the meme. Seattle; Warshawa: Integral Press, 1996.
  • 4.         Завадська В. Різдвяні віншування 2022—2024: Особливості поетики. Народознавчі зошити. № 1 (175). 2024. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2024.01.220.
  • 5.         Дурнєв О., Литовченко А. (2024). Соціологічна дефініція поняття «інтернет-мем»: подалі від «мему». Соціологічні студії. № 1 (24). С. 15—23. DOI:  https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-01-12-12.
  • 6.         Меми як втілення фольклорних форм. URL: https://www.youtube.com/watch?v=1-vjdwUeHic.
  • 7.         Глуховцева І. До питання про частоту вживання стійких сполучень слів в українських східно сло бо жанських говірках. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/ed87a9db-8c52-4dc8-bd62-38f106645aaf/content.
  • 8.         Frauenfelder Mark. New book reveals why MAGA cult adores Trump: he’s «openly corrupt, a liar, racist, and sadistic». URL: https://boingboing.net/2024/07/10/new-book-reveals-why-maga-cult-adores-trump-hes-openly-corrupt-a-liar-racist-and-sadistic.html.
  • 9.         Тарасова С., Шостак В. Діахронічне дослідження мему пандемії. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вер надського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 34 (73). № 2. Ч. 1. 2023. С. 121—128. DOI: https://doi.org/ 10.32782/2710-4656/2023.2.1/22.
  • 10.       Shifman L. Memes in the Digital Culture. MIT Press, 2013. DOI: https://doi.org/10.7551/mitpress/9429. 001.0001.
  • 11.       Голубовська І. Тип культури в дзеркалі мовної фразео логії. Мова та культура у новій Європі: контакти і самобутність:збірник наукових праць. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009.
  • 12.       Драпп І. «Хаймарси», Медведчук і котики. Типологія українських мемів про війну. Texty.Org.Ua. 2022.10.05. URL: https://texty.org.ua/articles/107856/khajmarsy-medvedchuk-i-kotyky-typolohija-memiv-pro-vijnu/.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »