« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1356—1360

УДК 75.051.3:7(091)

DOI https://doi.org/10.15407/

ОЛЕГ СИДОР — ДОСЛІДНИК ТВОРЧОСТІ ХУДОЖНИКА ЛУКИ ДОЛИНСЬКОГО (1745? — 1824)

ЛЕВИЦЬКА Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0977-4470
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця відділу мистецтвознавства
  • Інституту народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • професорка кафедри графіки і мистецтва книги
  • НУ «Львівська Політехніка», (Львів)
  • Контакти: e-mail: m.levytska@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена публікаціям українського історика мистецтва, музейника, дослідника українського релігійного мистецтва XVII—XVIII та ХХ ст. Олега Сидора. Актуальність теми визначена вшануванням 80-літнього ювілею від дня народження вченого, що є нагодою до переосмислення його доробку. Об’єктом вивчення став один із важливих напрямків досліджень ученого, а саме — публікації О. Сидора про творчість українського художника зламу ХVІІІ—ХІХ ст. Луки Долинського. Предметом дослідження визначено контекст наукової діяльності Олега Сидора стосовно цієї сфери його зацікавлень. Мета статті  — показати, як дослідник висував і розвивав певні наукові тези, підтверджуючи їх аналітичним опрацюванням візуального матеріалу. Джерельною базою дослідження стали наукові публікації Олега Сидора з окресленої тематики, а також публікації його колег та дослідників наступної генерації. Стаття доповнена певними особистими спостереженнями та ремарками авторки, пов’язаними з періодом спільної роботи з Олегом Сидором в Інституті народознавства НАН України протягом 2009—2019 років і є даниною пошани видатному вченому.

Методи дослідження. У процесі вивчення наукового доробку О. Сидора було використано біо- бібліографічний підхід, метод контент-аналізу стосовно конкретної групи публікацій та залучено методи історії мистецтва.

Ключові слова: історик мистецтва, Олег Сидор, релігійне мистецтво XVIII ст., Лука Долинський, трансформації стилю.

Надійшла 25.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Олег Сидор. Бібліографічний покажчик. Львів: Спілка художників «Клуб українських митців». Львів, 2001.
  • 2. Левицька М. Євангельський сюжет «Христос виганяє торгівців із храму» у мистецтві західноєвропейсь-кого та українського бароко: іконографічні паралелі. Народознавчі зошити. 2014. Вип. 6. C. 1223—1230.
  • 3. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство XIV—XVII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990.
  • 4. Гординський С. Українська ікона 12—18 сторіччя. Філадельфія: Провидіння, 1973.
  • 5. Купчинська Л. Архів Івана Ґудза — джерело дослідження раннього періоду творчої діяльності Луки Долинського. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2019. № 3. C. 15—23.
  • 6. Левицька М. Культурно-мистецька діяльність Луки Долинського у контексті церковно-релігійних процесів другої половини XVIII — початку ХІХ ст. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Інститут народознавства НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львів, 2021.
  • 7. Долинський Лука. Митці України (Енциклопедичний довідник). (За ред. А. Кудрицького). Київ: Українська енциклопедія, 1992. C. 221.
  • 8. Сидор О. Еволюція українського барокового іконостасу. Мистецькі студії-1. Львів, 1991. C. 28—34.
  • 9. Сидор О. Гравюри Теодора Стрільбицького в збірках Національного музею у Львові. Альманах-94. Львів, 1995. C. 416—417.
  • 10. Сидор О. Почаївська графіка XVIII — початку XIX століть. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Львів. УКУ, 2009. URL: https://archiv.ub.uniheidelberg.de/art-dok/ 3794/1/Cobic_Apolohet_2009.pdf.
  • 11. Сидор О. Іконостасні ансамблі Луки Долинського (тра-диція та пошук нових форм і засобів мистецького вислову). Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Львів. УКУ, 2010. C. 192—211.
  • 12. Сидор О. Монументальний живопис. Історія українського мистецтва: у 5 т. Київ: Інститут мистецтвознавства, фолькльору та етнографії ім. М. Рильського, 2011. Т. 3. C. 450— 456.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »