« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1361—1378

УДК 75.046. 3.017.4

DOI https://doi.org/10.15407/

ТВОРЧІСТЬ МАЙСТРА ОЛЕКСІЯ В ІСТОРІЇ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО САКРАЛЬНОГО МАЛЯРСТВА 1540—1570-х рр.

ГЕЛИТОВИЧ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5839-9585
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • відділ давньоукраїнського мистецтва,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: helytovychm@yahoo.com

Анотація. Дослідження творчої спадщини українських малярів та її пов’язаностей з конкретним малярським середовищем належить до основних напрямів у вивченні іконопису, зокрема ХVІ-го ст. У переліку найважливіших явищ в іконописі того часу є поява перших підписних і датованих творів. Поступовий відхід від повної анонімності українського іконопису розпочинає твір майстра Олексія — храмова ікона «Успіння Пресвятої Богородиці» 1547 р. з церкви Св. Архангела Михаїла у Смільнику. Ця хрестоматійна пам’ятка українського мистецтва, разом з іншими його іконами, подає основні художньо-образні й техніко-технологічні характеристики іконопису середини ХVІ ст., а зафіксована на ній дата стала важливим аргументом для датування ікон ХVІ ст. Виходячи зі стилістичних особливостей творів Олексія, малярського осередку, в якому він працював, пов’язується група пам’яток не лише іконопису, а й стінопису і мініатюри. Дотепер вони не розглядалися цілісно, в аспекті приналежності до одного стилістично спорідненого кола, що зумовлює актуальність і новизну дослідження. Мета і завдання дослідження — охарактеризувати особливості індивідуального малярського почерку майстра Олексія, простежити його зв’язки з конкретним малярським середовищем того часу, систематизувати твори інших анонімних майстрів, що працювали у подібному стилістичному руслі. Об’єкт дослідження — ікони майстра Олексія та пам’яток малярства спорідненої з ними стилістики, які в основному належать збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Хронологічні межі аналізованих пам’яток охоплюють приблизно 1540—1570-ті рр.

Ключові слова: ікона, майстер, традиція, іконографія, ХVІ ст.

Надійшла 30.08.2025

Список використаних джерел

  • 1. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького: альбом. Упоряд.: О. Біла, Н. Вергун, М. Гелитович та ін. Київ, 2013. 528 с.
  • 2. Свєнціцька В.І. Живопис ХІV—ХVІ століть. Історія українського мистецтва. Т 2. Київ, 1967. С. 208—274.
  • 3. Сидор О. Ікони майстрів Олексія і Дмитрія в колекції Національного музею у Львові (з матеріалів до зведеного каталога збірок НМЛ). Літопис Національного музею у Львові. Львів, 2000. № 1 (6). С. 89—152.
  • 4. Александрович В. Українське малярство в Перемишлі ХІІІ — початку ХVІІ ст.: Головні проблеми історії. Перемишль і Перемиська земля протягом віків: збірник наук. праць і матеріалів Міжнародної наукової конференції, організованої Науковим товариством ім. Т. Шевченка в Польщі 2425 червня 1994 року в Перемишлі. Перемишль; Львів, 1996. С. 38—52.
  • 5. Александрович В. Олексій Горошкович — перемишльсь­киймаляр середини ХVІ ст. Перемишль і Перемиська земля протягом віків: видатні діячі Перемищини. Збірник наук. праць і матеріалів Міжнародної нау­кової конференції, Перемишль, 14—15 листопада, 1998 р. Перемишль; Львів, 2001. С. 100—114.
  • 6. Гелитович М.«Страшний Суд» середини XVI ст. перемишльського маляра Олексія Горошковича з церкви Перенесення мощей св. Миколи с. Руська-Бистра з музею українсько-руської культури у Свиднику. Pravoslavny Teologicky Zbornik. C. XXII (7). Pravoslavna bohoslovecka fakulta Preśovskej university v Preśove. Preśov, 1999. S. 321—332.
  • 7. Biskupski R. Ikony w zbiorach polskich. Warszawa, 1991. 44 s.: il.
  • 8. Biskupski R. Ikona Zaśnięca Matki Boskiej z końca XV wieku z cerkwi w Andrzejówce. Series Byzantyna. T. II. Warszawa: Nerriton, 2004. S. 123—127.
  • 9. Гординський С. Українська ікона 12—18 сторіччя. Філядельфія, 1973. 212 с.
  • 10. Гелитович М. Українські ікони ХІІІ — початку XVІ століть зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Київ: Майстер книг, 2014. 348 с.
  • 11. Сидор О. Ікона Страшного Суду з Вільшаниці. Літопис Національного музею у Львові. № 2 (7).Львів, 2001. С. 79—96.
  • 12. Aleksandrowycz W. Malarze w zwiazkach artystycznych Przemysla i ziemi przemyskiej XV—XVI wieku. Prze­myskie zapiski historyczne. R. XI. 1998. Przemysl, 1999. S. 105—121.
  • 13. Запаско Я.П. Пам’ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга. Львів: Світ, 1995. 480 с.
  • 14. Гелитович М. Мініатюри «Хичевичівського» євангелія 1546 р. у контексті українського малярства середини XVI ст. Народознавчі зошити. № 6 (120). 2014. С. 1203—1210.
  • 15. Гелитович М. Ікони Старосамбірщини ХІV—ХVІ сто­літь у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Свічадо, 2010. 240 с.
  • 16. Вуйцик В. Храм ХІІІ ст. Спаського монастиря. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Ч. 14. Львів, 2004. С. 245—250.
  • 17. Слободян В. Неіснуючі церкви Старосамбірщини. Старосамбірщина ІV: альманах. Львів: Афіша, 2008. С. 465—498.
  • 18. Логвин Г.Н. Монументальний живопис XІV — першої половини XVІІ століття. Історія українського мистецтва. Т. 2. Київ, 1967. С. 157—207.
  • 19. Козак Н. Втрачені фрагменти стінопису церкви Св. Онуф­рія в Лаврові. Бюлетень № 1 (9). Львівський філіал ННДРЦ України. Львів, 2007. С. 34—43.
  • 20. Myslivec J. Ikonografie Akathistu panny Marie. Seminarium Kondakowianum. Praha, 1932. T. V. C. 97—130.
  • 21. Грозданов Ц. Илустрациjа химни Богородичног акатиста у цркви Богородице перивлепте у Охриду. Зборник Светозара Радоjчиhа. Београд, 1969. С. 39—52.
  • 22. Babic G. L’ikonographie Constantinopolitane L’acathiste dela Vierge a Cozina (Valachie). Зборник радова Византолошког института. Кн. ХІV, ХV. Београд, 1973. С. 176—189.
  • 23. Свєнціцький-Святицький І. Ікони Галицької України ХV—ХVІ вв. Львів, 1929. XVIII с.: 141 табл.
  • 24. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—ХVІІІ століть. Київ, 2007. 528 с.
  • 25. Косів Р. Ікони з двобічним зображенням зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (призначення, іконографія та художні особливості). Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2010. Вип. 7 (12). С. 136—154.
  • 26. Александрович В. Студії з історії українського мистецтва. Українське малярство ХІІІ—ХV ст. Львів, 1995. 232 с.
  • 27. Свєнціцька В. Крізь віки. Наука і культура. Україна: щорічник. 1989. Вип. 23. Київ: Знання. С. 478—491.
  • 28. Гелитович М. Великий митець ікон з Ільника (до історії музейних надбань і наукових напрацювань Іларіона Свєнціцького). Літопис Національного музею у Львові імені А. Шептицького. Львів, 2021. № 12 (17). С. 43—47.
  • 29. Слободян В. Церкви Турківського району. Львів, 2003. 200 с.
  • 30. Гелитович М. Ікони молитовного ряду українських іконостасів XV—ХVІ ст. Мистецтвознавство Укра­їни. Київ, 2000. С. 57—69.
  • 31. Гелитович М. Маловідомі пам’ятки українського іконопису ХV—ХVІ століття (з колекції Національного музею у Львові). Zachodnioukraińska sztuka cerkiewna. Łańcut, 2004. Część II. S. 57—132. II. S. 57—132.
  • 32. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної Укра­їни ХVІ — поч. ХVІІ ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 596 с.
  • 33. Гелитович М. Святий Миколай з житієм. Львів: Свічадо, 2008. 152 с.
  • 34. Сидор О. Патріарх Йосиф Сліпий і мистецтво. Ки­їв; Рим: Релігійне товариство «Свята Софія» для українців-католиків, 2012. 456 с.
  • 35. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою. Львів: Свічадо, 2005. 168 с.
  • 36. Федак М. Іконографічні та художньо-стильові особ­ливості ікони «Христос у Гробі» («Людина болю») другої третини ХVІ століття зі Старого Самбора. Народознавчі зошити. № 4 (136). 2017. С. 928—934.
  • 37. Козак Н. Ікона-тондо з Багнуватого в збірці Національного музею у Львові ім. А. Шептицького та іконографія» в пост візантійському мистецтві. Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності: доп. та повідомл. міжнародної наук. конф., Львів, 25—27 вересня 2013 р. С. 273—277.
  • 38. Косів Р. Іконопис на тканині в українських храмах XVII — першої половини XVIII cт.: призначення, іко­но­графія, художні особливості. Літопис Національ­ного музею у Львові імені Андрея Шептицького. 2012. № 9 (14). С. 68—79.
  • 39. Коць-Григорчук Л. Лінгвістично-географічне дослід­ження українського діялектного простору. Нью Йорк; Львів: 2002. 268 с. (Наукове товариство ім. Шевченка в Америці. Філологічна секція. Мовознавча серія).
  • 40. Гелитович М. Юрій Змієборець зі Станилі. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2011. Вип. 8 (13). С. 84—87.
  • 41. Гелитович М. Ікони майстра середини ХVІ ст. з церкви Архангела Михаїла у Ясениці Замковій. Бюлетень. Інформаційний випуск, присвячений 25-річчю Львівського філіалу Національного науково-дослід­ного реставраційного центру України. Львів, 2008. С. 47—51.
  • 42. Давня українська ікона із приватних збірок. Київ: Родовід, 2003. 336 с.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »