« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1480—1485

УДК 392.28+398.32

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.06.1480

РОЗСОХА («ДЕРЕВО З ДВОМА СЕРЦЯМИ») В НАРОДНИХ ДЕМОНОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕННЯХ УКРАЇНЦІВ

СІЛЕЦЬКИЙ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1451-5908
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: r.sileckyj@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена традиційним демонологічним віруван-ням українців, зокрема про упиря. В центрі уваги  — ритуальна заборона використовувати в побуті розсоху («дере-во з двома серцями», «задвійне», «зрослянку» то-що). Незважаючи на те, що упир є добре відомим персонажем української і слов’янської демонології, його зв’язок з деревом-розсохою ще не був предметом уваги етнологів і є недослідженим. Ця обставина актуалізує обрану тему статті, адже вона поглибить існуючі знання про одного з найдавніших персонажів української народної міфології.

Метою дослідження є з’ясування походження ритуальної заборони використовувати розсоху у виробничому побуті та причини демонізації цього дерева.

Об’єктом вивчення є народні вірування про упирів та їхній зв’язок з деревом. Предметом дослідження є ритуальні заборони, повір’я, прикмети, магічні дії, пов’язані зі згаданим демонологічно відзначеним деревом, з’ясування їх походження. Територіальні межі дослідження охоплюють всі українські етнічні землі. Хронологічні рамки статті обмежені ХІХ — початком ХХІ ст., що зумовлено станом джерельної бази. Разом з тим, висновки виходять далеко за межі зазначеної хронології.

Методи дослідження — для досягнення поставле-ної мети застосовано принцип історизму, історично-порівняль-ний метод, типологічний, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції.

Ключові слова: етнологія, українці, народна демонологія, поховальна обрядовість, звичаї, ритуальні заборони, магія.

Надійшла 21.10.2025

Список використаних джерел

  • 1. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість ук-ра-їнців: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428 с.
  • 2. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с.
  • 3. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 798-Е (Польові етнографічні матеріали до тем «Традиційна будівельна обрядовість», «Дерево в духовній культурі», зі-брані в селі с. Уричі та околиці Стрийського р-ну Львівської обл. в червні-липні 2023 року завідувачем кафедри етнології ЛНУ ім. Івана Франка Р.Б. Сі-лецьким). 21 арк.
  • 4. Галайчук В., Сілецький Р. Народна культура бойків: будівельна обрядовість, народний календар, демонологічні вірування (За етнографічними матеріалами зі Старосамбірщини зламу ХХ—ХХІ століть). Монографія. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2025. 330 с.: іл.
  • 5. Sokalski B. Powiat Sokalski pod wzgłędem geograficznym, etnograficznym, historycznym і ekonomicznym. Lwów, 1899. 496 s.
  • 6. Сілецький Р. Будівельна обрядовість. Культурно-по-бутові традиції українців Волині: історико-ет-но-логічні нариси: монографія. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2023. С. 420—454.
  • 7. Галайчук В. Українська міфологія. Харків: «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. 288 c.
  • 8. Хобзей Н. Гуцульська міфологія: етнолінгвістичний словник. Львів, 2002. 216 c.
  • 9. Зубрицький М. Похоронні звичаї й обряди в Мшанци і сусідніх селах Старосамбірського Турчанського пов. (Похоронні звичаї й обряди. Зібрав В. Гнатюк). Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. 31—32. С. 201—226.
  • 10. Онищук А. Похоронні звичаї й обряди в селі Зеленици, Надвірнянського пов. (Похоронні звичаї й обряди. Зібрав В. Гнатюк). Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. 31—32. С. 231—252.
  • 11. Ракова О. Похоронні звичаї й обряди в селі Раранчу, Черновецького повіта. (Похоронні звичаї й обряди. Зібрав В. Гнатюк). Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. 31—32. С. 338—347.
  • 12. Онищук А. Похоронні звичаї й обряди в селі Карлові Снятинського повіта. (Похоронні звичаї й обряди. Зібрав В. Гнатюк). Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. 31—32. С. 315—338.
  • 13. Михайлецький О. Похоронні звичаї й обряди в селі Тростянци, Снятинського повіта. (Похоронні звичаї й обряди. Зібрав В. Гнатюк). Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. 31—32. С. 302—315.
  • 14. Деркач В. Похоронні звичаї й обряди в селі Вербівци, Теребовельського повіта. (Похоронні звичаї й обряди. Зібрав В. Гнатюк). Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. 31—32. С. 369—378.
  • 15. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (Житлово-господарський комплекс). Київ, 2015. 352 c.
  • 16. Pol W. Górale Czuchońkowie. Prace z etnografii północ-nych stoków Karpat. Wyd., wstęp., koment. i map. zao-panrz. J. Babicz. Wrocław, 1966. S. 93—137.
  • 17. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів, 2000. 263 с.
  • 18. Войтович Н. Народна демонологія Бойківщини: монографія. Львів: Сполом, 2015. 228 с.
  • 19. Бордейний І. Похоронні звичаї й обряди в Молодієві (Молодії) Черночецького пов. (Похоронні звичаї й обряди. Зібрав В. Гнатюк). Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. 31—32. С. 347—362.
  • 20. Schnaider J. Lud peczeniżyński: Szkic etnograficzny. Lud: Kwartalnik etnograficzny. Lwów, 1907. T. XIII. Zesz. 2. S. 98—117.
  • 21. Сілецький Р. Ліс у народних демонологічних уявленнях українців. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць. Львів, 2022. Вип. 2. Ювілейний випуск на пошану Богдана Якимовича. С. 473—492.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »