« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1499—1510

УДК 72.025:72.034.4(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.06.1499

СORAM TE: НОВІ АРТЕФАКТИ,  ВІДКРИТІ ПІД ЧАС РЕСТАВРАЦІЇ ФАСАДУ  ПАЛАЦУ КОРНЯКТА У ЛЬВОВІ

КАРПІВ Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1297-8829
  • кандидат мистецтвознавства, викладач,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • реставратор творів монументального мистецтва,
  • керівник реставраційного бюро «Karp Restorer»,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vasylkarpiv@gmail.com

ЗМІЄВСЬКА Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-0437-0892
  • молодша наукова співробітниця,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • реставраторка творів монументального мистецтва,
  • менеджерка проєктів реставраційного бюро «Karp Restorer»,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: irarest31@gmail.com

ГЕРІЙ Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8383-227X
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова
  • співробітниця, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oheriy@ukr.net

Анотація. Метою статті є узагальнити результати комплексу ре-ставраційно-дослідницьких робіт, здійснених на фасаді палацу Корнякта (Львів, пл. Ринок, 6) впродовж 2024—2025 років і на основі залучення нововиявлених особливостей мурування, пластичного оздоблення, рустування, кольорування фасаду простежити зміни у зовнішньому вигляді споруди впродовж століть її функціонування. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: фасад палацу, ренесансна кам’яниця, пам’ятка архітектури національного значення, реставраційне дослідження, мистецький стиль.

Надійшла 4.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa. Lwów, 1844. 
  • 2. Kunasiewicz S. Przechadzki archeologiczne po Lwowie. Lwów, 1874.
  • 3. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1890. 
  • 4. Jaworski F. Królowie polscy we Lwowie. Lwów, 1912. 
  • 5. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів: Просвіта, 1932. 
  • 6. Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. Lwów, 1935. 
  • 7. Свєшнікова І. Будинок Корнякта. Львів: Каменяр, 1972.
  • 8. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. Львів: Світ, 2006. 
  • 9. Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: ar-chi-tektura i rzeźba. Lwów, 1898. 
  • 10.  Piotrowski J. Budowa krużganków w kamienicy królewskiej we Lwowie. Ochrona zabytków sztuki. Warszawa, 1930—1931. Т. 1. С. 115—130.
  • 11. Овсійчук В. Архітектурні пам’ятки Львова. Львів: Каменяр, 1969.
  • 12. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини 16-першої половини 17 ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. Київ: Наукова думка, 1985. 
  • 13. Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис. Київ: Будівельник, 1989. 
  • 14. Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. Львів: Каменяр, 1991. 
  • 15. Перелигіна О. Корнякта кам’яниця. Енциклопедія Львова. Львів: Літопис, 2010. Т. 3. С. 411—415.
  • 16.  Карпів В., Змієвська І., Бельський С., Баглей Л. Науково-реставраційний звіт проведених техніко-технологічних досліджень різночасових шарів оздоблення фасаду кам’яниці Корнякта, пл. Ринок, 6, м. Львів (рукопис). Львів, 2024. 
  • 17. Герій О. Хрящовий орнамент: на межі між ренесансом і бароко. Мистецтвознавство’12. Львів: СКІМ, 2012. Т. 12. С. 71—78.
  • 18. Kozarzewski M., Sroka Ł. Dokumentacja badań kon-serwa-torskich kolorystyki fasady Kamienicy Królewskiej we Lwowie (Rynek 6) na Ukrainie (рукопис). Lwów; Warszawa; Michałowice, 2020. 

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »