« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1499—1510

УДК 72.025:72.034.4(477)

DOI https://doi.org/10.15407/

СORAM TE: НОВІ АРТЕФАКТИ,  ВІДКРИТІ ПІД ЧАС РЕСТАВРАЦІЇ ФАСАДУ  ПАЛАЦУ КОРНЯКТА У ЛЬВОВІ

КАРПІВ Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1297-8829
  • кандидат мистецтвознавства, викладач,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • реставратор творів монументального мистецтва,
  • керівник реставраційного бюро «Karp Restorer»,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vasylkarpiv@gmail.com

ЗМІЄВСЬКА Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-0437-0892
  • молодша наукова співробітниця,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • реставраторка творів монументального мистецтва,
  • менеджерка проєктів реставраційного бюро «Karp Restorer»,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: irarest31@gmail.com

ГЕРІЙ Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8383-227X
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова
  • співробітниця, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oheriy@ukr.net

Анотація. Метою статті є узагальнити результати комплексу ре-ставраційно-дослідницьких робіт, здійснених на фасаді палацу Корнякта (Львів, пл. Ринок, 6) впродовж 2024—2025 років і на основі залучення нововиявлених особливостей мурування, пластичного оздоблення, рустування, кольорування фасаду простежити зміни у зовнішньому вигляді споруди впродовж століть її функціонування. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: фасад палацу, ренесансна кам’яниця, пам’ятка архітектури національного значення, реставраційне дослідження, мистецький стиль.

Надійшла 4.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa. Lwów, 1844. 
  • 2. Kunasiewicz S. Przechadzki archeologiczne po Lwowie. Lwów, 1874.
  • 3. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1890. 
  • 4. Jaworski F. Królowie polscy we Lwowie. Lwów, 1912. 
  • 5. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів: Просвіта, 1932. 
  • 6. Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. Lwów, 1935. 
  • 7. Свєшнікова І. Будинок Корнякта. Львів: Каменяр, 1972.
  • 8. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. Львів: Світ, 2006. 
  • 9. Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: ar-chi-tektura i rzeźba. Lwów, 1898. 
  • 10.  Piotrowski J. Budowa krużganków w kamienicy królewskiej we Lwowie. Ochrona zabytków sztuki. Warszawa, 1930—1931. Т. 1. С. 115—130.
  • 11. Овсійчук В. Архітектурні пам’ятки Львова. Львів: Каменяр, 1969.
  • 12. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини 16-першої половини 17 ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. Київ: Наукова думка, 1985. 
  • 13. Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис. Київ: Будівельник, 1989. 
  • 14. Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. Львів: Каменяр, 1991. 
  • 15. Перелигіна О. Корнякта кам’яниця. Енциклопедія Львова. Львів: Літопис, 2010. Т. 3. С. 411—415.
  • 16.  Карпів В., Змієвська І., Бельський С., Баглей Л. Науково-реставраційний звіт проведених техніко-технологічних досліджень різночасових шарів оздоблення фасаду кам’яниці Корнякта, пл. Ринок, 6, м. Львів (рукопис). Львів, 2024. 
  • 17. Герій О. Хрящовий орнамент: на межі між ренесансом і бароко. Мистецтвознавство’12. Львів: СКІМ, 2012. Т. 12. С. 71—78.
  • 18. Kozarzewski M., Sroka Ł. Dokumentacja badań kon-serwa-torskich kolorystyki fasady Kamienicy Królewskiej we Lwowie (Rynek 6) na Ukrainie (рукопис). Lwów; Warszawa; Michałowice, 2020. 
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »