« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 43—47

УДК 730.032.025.4-047.24]:728.82(477.83-22)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.043

Дата першого надходження статті до видання 4.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 23.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

ВРЯТУВАННЯ СКУЛЬПТУР З ПАЛАЦУ В СТАРОМУ РОЗДОЛІ. ЗА РОЗПОВІДДЮ УЧАСНИКА ТИХ ПОДІЙ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: http://orcid.org /0000-0001-9287-8336
  • провідна наукова редакторка,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Анотація. Стаття є даниною шани видатному сподвижнику національної культури, лауреату Державної премії ім. Тараса Шевченка, Академіку Української академії мистецтв, Герою України Борису Возницькому. Будучи Генеральним директором Львівської національної галереї мистецтв, він рятував з небуття безцінні раритети, збирав їх повсюдно: у закинутих замках, у зачинених соборах — античні фігури чи дерев’яні постаті святих — з уламків, що лежали розтрощені, реставрував їх і виставляв на показ як в Україні, так і по цілому світу. Один із таких об’єктів пошуку раритетів  — античних скульптур — для Б. Возницького був замок Лянцкоронських у Старому Роздолі.

Актуальність теми визначена вшануванням 100-літнього ювілею від дня народження вченого. Мета статті — детально описати хід експедиції восени 2002 року до замку Лянцкоронських в Старому Роздолі задля врятування та збереження для українського народу античних скульптур. Об’єкт дослідження — замок Лянцкоронських в Старому Роздолі, а предмет дослідження — процес віднайдення античних скульптур, які знаходились у замку, внаслідок пошукової експедиції восени 2002 р. за участю Зеновія Горбаля, шофера машини камАЗ-5320, який і подає детальні свідчення цієї експедиції.

Методологічною основою дослідження стали методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондента, типологічний та структурно-функціональний методи.

Ключові слова: Борис Возницький, Старий Розділ, замок Лянцкоронських, пошукова експедиція, античні скульптури, Зеновій Горбаль, шофер машини камАЗ-5320.

Список використаних джерел

  • 1. Возницький Борис. Усі великі відкриття здійснюються випадково. Одначе до них ідуть десятки років. Антична скульптура у збірці Львівської галереї мистецтв. Сенсаційне відкриття. Львів, 2008.
  • 2. Скарби палацу у Роздолі. Куди поділася розкішна колекція з маєтку Лянцкоронських на Львівщині. URL: https://news.blog.net.ua/2023/11/skarby-pa-lat-su-u-roz-doli-kudy-podilasia-rozkishna-kolektsiia-z-maietku-liantskoronskykh-na-lviv.
  • 3. Шиян Орися. Скарби палацу у Роздолі. URL: https://zaxid.net/skarbi_palatsu_u_rozdoli_kudi_podilasya_kolektsiya_z_mayetku_lyantskoronskih_n1574808.
  • 4. Собор Бориса Возницького. Упоряд. Л. Разінкова-Возницька. Дрогобич: Коло, 2019. 280 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »