« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 201—212

УДК 281.9 (477.82) “1920/1939”

DOI https://doi.org/10.15407/

Дата першого надходження статті до видання 11.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 28.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

НАРОДНА РЕЛІГІЙНІСТЬ І МОВНЕ ПИТАННЯ: СУДОВИЙ ПРОЦЕС НАД ПЕТРОМ КОЛЕСНИКОМ У КОЛОДЕНЦІ (ВОЛИНЬ, 1933 р.)

КАРАГЕЗОВА Софія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3049-8850
  • зберігач фондів І категорії, Сарненський
  • історико­етнографічний музей Сарненської міської ради,
  • вул. Просвіти, 20, м. Сарни, Україна,
  • Контакти: e-mail: sophiakaragezova@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена судовому процесу над Петром Колесником у Рівному 1933 р. як мікроісторичному прикладі боротьби православних українців Волині за право на богослужіння рідною мовою та вияві народної релігійності. Актуальність статті зумовлена недостатнім висвітленням в українській історіографії локальних конфліктів навколо мови православного богослужіння в міжвоєнній Польщі та потребою осмислення історичних витоків сучасних суспільних дискусій про деколонізацію церковного простору. Метою дослідження є на основі маловідомої судової брошури 1933 року, матеріалів міжвоєнної україномовної періодики та пізніших наративних джерел здійснити комплексну реконструкцію судового процесу над Петром Колесником як мікроісторичному прикладі боротьби за впровадження української мови в православне богослужіння на Волині. Об’єктом дослідження є судовий процес над Петром Колесником як прояв народної релігійності й мовного самоутвердження українців Волині, предметом — соціокультурні, дискурсивні та конфесійно­політичні аспекти цього процесу і їх відображення в тогочасній та пізнішій публіцистиці. Методологія дослідження ґрунтується на системно-історичному та мікроісторичному підходах, поєднує біографічний, дискурс­аналітичний і історико­конфесійний аналіз, конвент­аналіз пресових публікацій, порівняльно-історичний та реконструктивний методи. Джерельну базу становлять маловідома судова брошура 1933 р., матеріали журналу «Українська Нива», інша міжвоєнна україномовна преса, а також інтерв’ю та спогади доньки обвинуваченого.

Ключові слова: Петро Колесник, українська мова, богослужіння, Волинь, Православна церква, «Українська Нива», міжвоєнна Польща, мовна політика, церковно-суспільний конфлікт, національна ідентичність.

Список використаних джерел

  • 1. Альошина О.А. Перебіг українізації у православній церкві на Волині у 20-х р. ХХ ст. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичне релігієзнавство». 2014. Вип. 11. С. 20—26.
  • 2. Буняк О.П. Становлення Української автокефальної православної церкви в роки Другої світової війни (за матеріалами НМІУ та ЦДАВО України). Історія релігій в Україні: науковий щорічник. 2017. С. 373—383.
  • 3. Пуряєва Н.В. Українська мова в літургійній практиці українських церков. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Філологія. 2018. Вип. 42. С. 128—146. DOI: https://doi.org/10.24919/2522-4557.2018.42.151925
  • 4. Стоколос Н.Г. Національне обличчя автокефалії. Ві-че. 1997. № 3 (60). С. 135—144.
  • 5. Смирнов А.І. Степан Скрипник: релігійно­політична діяльність у 30-х — на початку 40-х років ХХ століття. Дух і літера. 2008. № 20. С. 145—169.
  • 6. Сорокун А.В. Польська православна церква на Волині у висвітленні періодичного журналу «Українська нива» 1926—1936 рр. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: матеріали збірника, присвяченого 75-й річниці Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне, 2015. Вип. 26. С. 231—234.
  • 7. Павлюк І.З. Культурно-інформаційний простір України в роки німецько-фашистської окупації: за матеріалами україномовної колаборантської преси. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2023. Випуск 52—53. С. 25—43. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2023.52-53.11719
  • 8. Певний П.Г. Чому ми мовчимо. Українська нива. 1929. Ч. 24—25 (197—198). С. 5.
  • 9. Шахрай О. Із Україною в серці виживали в нестерпних умовах. ЗОНА: громадський та літературний часопис Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих. 2013. Вип. 28. С. 157—160.
  • 10. За українську мову в Богослужінні. Процес Петра Колесника селянина с. Колоденки, Рівенського повіту. Луцьк, 1933. 36 с.
  • 11. Персональний склад Української Центральної Ради, обраний на Всеукраїнському Національному Конгресі 21 (8) квітня 1917 р. URL: https://www.mys-lene-drevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Kyiv1917-1919/CentralnaRadaUNR/3OsobovijSklad/2.html (дата звернення: 11.01.2026 р.).
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »