« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 386—392

УДК 37.018.4(47+57)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/

Received: 11.03.2026

Accepted: 16.03.2026

Published:

ЕКСКУРСІЇ ЯК ФОРМА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ РАДЯНСЬКОЇ ШКОЛИ

ГОДОВАНСЬКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8297-2414
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАНУ, відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна;
  • доцентка кафедри історії, музеєзнавства та культурної
  • спадщини, Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hodovanska@gmail.com

Анотація. Екскурсії як форма освітнього процесу еволюціонувала від наочного методу навчання до інструменту політико-ідеологічного виховання та політехнізації освіти. Освітня реформа кінця 1950-х рр., що проголосила курс на «зміцнення зв’язку школи з життям», зробила пріоритетними навчально-виробничі екскурсії. Вчителі шкіл Львова та Винник використовували відвідування місцевих промислових підприємств для інтегрування теоретичних знань з фізики, хімії чи механіки в практичну площину, готуючи учнів до «суспільно корисної» праці. Створення мережі обласних дитячих екскурсійно-туристичних станцій у 1952 р. дало змогу систематизувати позашкільну екскурсійно-краєзнавчу та туристичну роботу. Радянська школа базові цінності та моделі поведінки шляхом застосування широкого спектра методів і форм навчально-виховної діяльності. Актуальним на сьо­годні є з’ясувати роль та значення окремих дієвих форм навчального процесу. Мета статті — розкрити навчальний і виховний потенціал екскурсії шляхом аналізу змісту та форм їх проведення на прикладі середніх шкіл Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей з початку 1950-х до середини 1980-х років. Основними джерелами дослідження є неопубліковані, опубліковані архівні документи та усноісторичні наративи вчителів, які здійснювали професійну діяльність у досліджуваний період.

Методологічну основу дослідження становлять типологічний, порівняльний та історико-генетичний методи у поєднанні з методом усної історії.

Ключові слова: учні та вчителі, навчально-виховна робота, радянська школа, екскурсії, усна історія.

Список використаних джерел

  • 1. Лаврут О. Радянська школа у другій половині 1940-х — кінці 1980-х рр.: вимір України. — Квалі­фіка­ційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 — історія України. Донецький національний університет імені Василя Стуса; Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Вінниця; Черкаси, 2021. 549 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Lavrut_Olha/Radianska_shkola_u_druhii_polovyni_1940-kh__kintsi_1980-kh_rr_vymir_Ukrainy.pdf.
  • 2. Левенець О. Комуністичне виховання в загальноосвітніх школах Волинської області в середині 60-х — першій половині 80-х рр. ХХ ст. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. 2018. Том 29 (68). № 4. С. 23—30. URL: https://www.hist.vernadskyjournals.in.ua/journals/2018/4_2018/7.pdf.
  • 3. Каганов Ю. Конструювання «радянської людини» (1953—1991): українська версія. Запоріжжя: Інтер-М, 2019. 432 с.
  • 4. Марчук О. Закон про школу (1959 р.): обставини його прийняття. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 6: Історичні науки: зб. наук. праць. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2016. Вип. 14. С. 112—122. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/handle/ 123456789/18768.
  • 5. Осипенко К. Конспект лекцій з дисципліни «Основи музеєзнавства» (для студентів напряму підготовки 242 «Туризм» усіх форм навчання). Маріуполь: МДУ, 2018. 121 с. URL: https://repository.mdu.in.ua/jspui/handle/123456789/1936.
  • 6. Леоненко Н. Організація екскурсійної діяльності: конспект лекцій. Харків: НУЦЗУ, 2019. 167 с. URL: https://nnvc.nuczu.edu.ua/images/topmenu/kafedry/ kafedra menedzhmenta/Lekcii/ORGANZA­CYA_EKS­KUR­SJNOI_DYALNOST.pdf.
  • 7. Байцар А. Винники. 1984 р. СШ № 29. Випускники. 2020. URL: https://baitsar.blogspot.com/2020/ 07/1984-29.html.
  • 8. Розвиток народної освіти на Львівщині. Ред. П. Кот­ко, Г. Паперна. Львів: Львівський обласний відділ на­род­ної освіти. Обласний інституту удосконалення вчи­телів. 1957. 157 с.
  • 9. Позашкільний туризм і краєзнавство в Україні: історія та сьогодення. Автори-упорядники Н. Савченко, М. Косило, О. Наровлянським. Івано-Фран­ківськ: Тіповіт, 2010. 408 с.
  • 10. Державний архів Івано-Франківської області. Відділ народної освіти виконавчого комітету Івано-Франківської обласної Ради депутатів трудящих. Ф. Р-3. Оп. 2. Спр. 636. Арк. 1— 238.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »