« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 393—404

УДК 94:[355.01:623.4](=512.1-057.66:37-44)”05/06″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 01.02.2026
  • Accepted: 09.03.2026
  • Published: ??.??.2026

ЕВОЛЮЦІЯ ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВИ РИМЛЯН У ХОДІ БОРОТЬБИ З АВАРАМИ ПРОТЯГОМ 587—595 рр.: СТРАТЕГІЧНИЙ ВИМІР

ЛАГОДИЧ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0677-4408
  • аспірант ІV року навчання, асистент
  • кафедри історії середніх віків та візантиністики,
  • історичний факультет ЛНУ імені Івана Франка;
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: lagodicvolodimir@gmail.com

Анотація. Актуальність статті: перейняття стратегічних прийомів у ході збройних протистоянь залишається ключовим чинником розвитку військової справи незалежно від хронотопу. Доба Пізньої Античності у цьому контексті не є винятком. Унаслідок тривалих кампаній азійських кочовиків аварів супроти Константинополя на Балканах упродовж 60-х років VI — 20-х рр. VII ст., сторони конфлікту абсорбували мілітарні новації супротивника, зокрема в стратегічному вимірі. Римляни у ході перманентної боротьби з кочовиками виробили специфічні прийоми, спрямовані на виснаження ворога та ефективне використання людських ресурсів. Назагал, цей процес відобразив динаміку бойових дій поміж кочовиками та Імперією, з акцентом на стратегічні адаптації. Метою статті є огляд новацій у стратегічному вимірі військової справи Римської імперії упродовж 586—595 рр., які реалізувались під впливом кампаній проти аварів на теренах преторіанських префектур Іллірик та Схід. Основний акцент здійснений на визначенні впливів кочовиків на стратегічні прийоми римлян, такі як реорганізація польових корпусів, логістичне планування та підготовка військ, з практиками магістрів Коментіола, Пріска та Петра. Дослідження ґрунтується на аналізі наративних джерел VI—IX ст., зокрема «Історії» Феофілакта Сімокатти, «Хронографії» Феофана Сповідника та військово-теоретичного трактату «Стратегікон». Використано методи порівняльного аналізу, текстологічного дослідження та контекстуалізації джерел.

Ключові слова: Кочовики, Римська імперія (Візантія), авари, Маврикій, військова справа, дипломатія.

Список використаних джнрнл

  • 1. Arriani Tactica et Mauricii Artis militaris libri duodecim. Graece primus ed., versione latina notisque illustr. J. Scheffe­rus. Upsaliae, 1664. 121 + 537 p.
  • 2. Darko J. Die militarischen Reformen des Kaisers Heracleios. Actes du IV Congres international des etudes byzantines Sofia, septembre 1934. Sofia, 1935. S. 110—116.
  • 3. Vari R. Zur Überlieferung griechischer Taktiker. Byzan­tini­sche Zeitschrift. 1906. Bd. 15. H. 1. S. 69—71.
  • 4. Whitby M. The Strategicon of Maurice. Military Literature in the Medieval Roman World and Beyond. Ed. by C. Whately. Leiden; Boston: Brill, 2024. P. 151—173. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004696433_007
  • 5. Clausewitz C. von. Vom Kriege. Erl. durch W. von Scherff. Berlin: R. Wilhelmi, 1883. XVI + 610 s.
  • 6. Maurice’s Strategicon. Handbook of Byzantine military strategy. Transl. by G.T. Dennis. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1984. XXIII + 178 p.
  • 7. Koehn C. Justinian und die Armee des frьhen Byzanz. Berlin; Boston: De Gruyter, 2018. 309 s.
  • 8. The History of Menander the Guardsman. Introduction essay, text, translation and historical notes Blockley R. Liverpool: Francis Cairns, 1985. VII + 307 p.
  • 9. Theophylact Simocatta. The History of Theophylact Si­mo­catta. Transl. with introd. and notes by M. Whitby. Oxford: University Press, 1986. 340 p.
  • 10. The Chronicle of Theophanes Confessor. Byzantine and Near Eastern History AD 284—813. Transl. with introd. and comm. by C. Mango, R. Scott. Oxford: Clarendon Press, 1997. C + 744 p.
  • 11. Rance P. Maurice’s Strategicon and «the Ancients»: the Late Antique Reception of Aelian and Arrian. Greek Taktika. Ancient Military Writing and its Heritage. Pro­ceedings of the International Conference on the Greek Ta­ktika held at the University of Torun, 7—11 April 2005. 2017. P. 217—255.
  • 12. Różycki Ł. The Strategik`on as a source — Slavs and Avars in the eyes of Pseudo-Maurice, current state of re­search and future research perspectives. Acta Archae­logica Carphatica. 2017. Vol. LII. P. 109—131.
  • 13. Paul the Deacon. History of the Langobards. Transl. by W. Foulke. Philadelphia: University Press, 1907. XLII + 437 p.
  • 14. HurbaničM. The Nomads of the Gates: Some Notes on the use of Siege Artillery by the Avars (From the first Attack on Sirmium to the Siege of Constantinople). The Cultural and Historical Heritage of Vojvodina in the Context of Classical and Mediveal Studies. 2015. P. 75—90.
  • 15. Kardaras G. Byzantine-Avar Relations after 626 and the possible channels of communication. Archivum Eurasiae Medii Aevi. 2011. Vol. 18. P. 21—42.
  • 16. Kardaras G. Byzantium and the Avars, 6th—9th Century A.D. Political, Diplomatic and Cultural Relations. Leiden; Boston: Brill, 2018. XXIII + 251 p.
  • 17. Kardaras G. The attitude of Justinian I (527—565) towards the Eurasian nomads. Manipulations and aims. Идентитети. Зборник на трудови од Седмиот ме­ѓу­народен симпозиум «Денови на Јустиниjан I», Скопје, 15—16.11.2019. 2020. С. 82—90.
  • 18. Kardaras G. The Avar Art of War. Acta Militaria Me­diaevalia. 2015. Vol. XI. P. 7—25.
  • 19. Stein E. Studien zur Geschichte des byzantinischen Reiches vornehmlich unter den Kaisern Justinus II u. Tiberius Constantinus. Stuttgart: J.B. Metzlersche Verlagsbu­chhan­dlung, 1919. VIII + 199 s.
  • 20. Жданович О. Візантійська імперія і варварський світ у Менандра Протектора: дис. … д-ра істор. наук: 07.00.02. Київ, 2021. 344 с.
  • 21. Zhdanovych O. Diplomatic relationship between Avars and Byzantine Empire by Menander Protector. Textus et Studia. 2016. № 2 (6). P. 139—151.
  • 22. Мельник В. Социально-правовые реалии «Аварского каганата»: фактор Yersinia pestis и дискурс международной правосубъектности восточноевропейского кочевого сообщества. Аннали Юридичної історії. 2020. Т. 4/3. С. 30—72. DOI: https://doi.org/10.38129/Ann.Yur.Ist.2020.4.3.30
  • 23. Пилипчук Я. Аварский каганат в системе международ­ных отношений раннего средневековья. Arhivum Eura­siae Medium Aevi. 2016. Bd. 22. С. 125—159.
  • 24. Лагодич В. «Корисно тобі буде прийняти нас до своїх со­юзників»: до питання аваро-візантійських дипломатичних відносин 557—565 рр. Записки історичного факультету. 2022. Вип. 33. С. 97—114. DOI: https://doi.org/10.18524/2312-6825.2022.33. 270462
  • 25. Лагодич В. «Виправити помилки, керуючи державою з усією старанністю»: аварська політика Тиберія ІІ Констянтина (578—582). Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. 2023. Вип. 24. С. 303—317. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2023.24.4030
  • 26. Лагодич В. «Був ущент розбитий варварами»: кампанія військового магістра Петра 595 р. Етнічна історія народів Європи. 2024. Вип. 74. С. 38—44. DOI: https://doi.org/10.17721/2518-1270.2024.74.03
  • 27. Maksymiuk K. Geography of Roman-Iranian wars. Military operations of Rome and Sasanian Iran. Siedlce: Pracownia Wydawnicza WH Uniwersytetu Przyrodniczo-Humanistycznego w Siedlcach, 2015. 142 p.
  • 28. The Novels of Justinian. A complete annotated English translation. By D.J. Miller, P. Sarris. Cambridge: University Press, 2018. XIX + 1192 p.
  • 29. The Digest of Justinian. Vol. 4. Transl. ed. by A. Watson. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1985. 483 p.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »