Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 465—471

УДК 72.021.4:004.8

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 14.03.2026
  • Accepted: 26.03.2026
  • Published: ??.??.2026

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОГО ОБРАЗУ В АРХІТЕКТУРНОМУ ДИЗАЙНІ

РУДИЧ Альона

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-1234-869Х
  • кандидатка мистецтвознавства, старша викладачка,
  • Харківський національний університет
  • міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
  • Науково-навчального інституту архітектури,
  • дизайну та образотворчого мистецтва,
  • вул. Чорноглазівська, 17, 61002, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: Alona.Simonova@kname.edu.ua

ШЕРСТЮК Арсеній

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-3721-4282
  • магістрант, Харківський національний університет
  • міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
  • Науково-навчального інституту архітектури, дизайну
  • та образотворчого мистецтва,
  • вул. Чорноглазівська, 17, 61002, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: arfire1903@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена активним впровадженням цифрових технологій та штучного інтелекту в гуманітарні та архітектурні дослідження. Сучасні алгоритми аналізу даних дозволяють працювати з великими масивами історичних матеріалів, що відкриває нові можливості для вивчення архітектурної спадщини. Об’єктом дослідження є історичні архітектурні джерела, представлені архівними кресленнями, фотографіями, текстовими описами та іншими документальними матеріалами. Предметом дослідження є інструменти та алгоритми штучного інтелекту, що використовуються для аналізу візуальних і текстових архітектурних джерел. Джерельну базу становлять архівні графічні матеріали, історичні фотографії, текстові описи архітектурних об’єктів, наукові публікації з історії архітектури, а також цифрові бази даних і результати обробки матеріалів із використанням алгоритмів штучного інтелекту. Методологічну основу дослідження складають методи порівняльного та структурного аналізу, цифрової обробки зображень, алгоритми машинного навчання та генеративні моделі штучного інтелекту.

Ключові слова: архітектурний дизайн, штучний інтелект, генеративний дизайн, цифрове моделювання, візуалізація, алгоритмічне проєктування.

Список використаних джерел

  • 1. Ченг Лян-Йі. Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies. ICGG 2022. Proceedings of the 20th International Conference on Geometry and Graphics. 2022. C. 830. ISSN 2367-4520
  • 2. Ас Де Імдат, Басу Прітвіш. Artificial Intelligence In: Urban Planning And Design. Technologies, Implementation, and Impacts. 2022. C. 31, 73—74, 110, 263—264, 291. ISBN: 978-0-12-823941-4.
  • 3. Крістобель Папіта Т., Мінакші С. Machine learning and remote sensing integration for leveraging urban sustainability. A review and framework. 2024. C. 18—19. DOI:10.1016/j.scs.2023.104653.
  • 4. Ченьюань Лі. Generative AI models for different steps in architectural design. A literature review. 2024. C. 1. DOI:10.1016/j.foar.2024.10.001.
  • 5. Фурхт Борко. Handbook of Augmented Reality. 2011. C. 3. ISBN 978-1-4614-0063-9.
  • 6. Сморженков М., Ігнатова О. The use of generative design for the architectural solutions synthesis in the typical construction of residential buildings. 2021. C. 3—4. DOI: 10.1051/e3sconf/202128104008.
  • 7. Стінсон Моллі Райт. Architectural Intelligence: How Designers and Architects Created the Digital Landscape. 2017. C. 1. ISBN: 9780262343428.
  • 8. Рудавський С. The Cambridge Companion to Literature and the Anthropocene. 2021. C. 13. DOI:10.1017/978110­8683111.010.
  • 9. Вольняк Р. Artificial Intelligence in Smart Cities — Applications, Barriers, and Future Directions. A Review. 2024. C. 1369. DOI:10.3390/smartcities7030057.
  • 10. Ране Н. Integrating Building Information Modelling (BIM) With ChatGPT, Bard, and Similar Generative Arti­ficial Intelligence in the Architecture, Engineering, and Construction Industry. Applications, a Novel Framework, Challenges, and Future Scope. 2023. C. 1. URL: https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4645601.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »