« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 488—497

УДК 677.02:[745.52:39](477+474.5)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 01.04.2026
  • Accepted: 04.04.2026
  • Published: ??.??.2026

ДВОСТОРОННЯ НАУКОВА СПІВПРАЦЯ З ВИВЧЕННЯ ЛИТОВСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОГРАФІЧНОГО ТЕКСТИЛЮ

КУМПІКАЙТЄ Еглє

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4786-8144
  • докторка технічних наук, доцентка,
  • Каунаський технологічний університет,
  • факультет машинобудування та дизайну,
  • кафедра інженерії виробництва,
  • вул. Студентська, 56, ЛТ-51424, Каунас, Литва,
  • Контакти: e-mail: egle.kumpikaite@ktu.lt

МІЛАШЕНЄ Дайва

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1833-1217
  • докторка технічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Каунаський технологічний університет,
  • факультет машинобудування та дизайну,
  • кафедра інженерії виробництва,
  • вул. Студентська, 56, ЛТ-51424, Каунас, Литва,
  • Контакти: e-mail: daiva.milasiene@ktu.l

КУЦИР Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6522-0640
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: sonechko_29@ukr.net

Анотація. Етнографічний текстиль — це багатогранне мистецьке явище, цінне надбання культури європейських народів. Воно свідчить про тривалі взаємозв’язки між сусідніми етносами, про спільність історичного розвитку, про суспільно-політичні та особливості господарювання, а також віддзеркалює естетичні потреби людей, які користувалися тканими виробами. Саме тому об’єктом міжнародного міждисциплінарного дослідження литовських та українських вчених став етнографічний текстиль, його технічні та орнаментальні характеристики.

Мета статті: висвітлити особливості двосторонньої співпраці вчених Каунаського технологічного університету та Інституту народознавства НАН України у вивченні етнографічного текстилю, виділити основні етапи реалізації НДР, способи презентації отриманих результатів та перспективи їхнього практичного використання відповідно до суспільно-політичних запитів сьогодення. Основними методами в написанні статті стали структуризація, екстраполяція та інтерполяція, які також відіграли ключову роль у вивченні взаємозв’язків між українськими та литовськими текстильними виробами.

Дослідження етнографічного текстилю України та Литви вчені обох країн проводили в межах двох міжнародних міждисциплінарних науково-дослідних проєктів «Орнаментика етнографічного текстилю Західної України та Литви: універсальні й унікальні параметри» (2018—2019) та «Унікальні технології етнографічного текстилю: досвід збереження в Західній Україна та Литві» (2022—2023). В роботі науковців виділяємо декілька етапів, пов’язаних зі збором інформації, її опрацюванням, інтерпретацією, презентацією та пошуками шляхів практичного використання, одним з яких стало відкриття виставки литовських та українських рушників «Тчи, сестричко, рушники» в Музеї народного побуту Литви (2023). В межах дослідження вчені опрацювали пам’ятки у п’яти литовських та 10 українських музеях, понад 20 наукових статей, дві з яких — у виданні, індексованому в міжнародній базі даних Web of Science, взяли участь у 14 двосторонніх семінарах, презентували результати дослідження на 25 конференціях в Литві, Польщі, Латвії, Хорватії та Україні.

Співпраця литовських та українських вчених у дослідженні етнографічного текстилю протягом 2017—2025 рр. довела ефективність міжнародних міждисциплінарних проєктів у галузі вивчення традиційного мистецтва, які сприяють розширенню географічних меж досліджень та популяризації наукового доробку вчених на батьківщині та за кордоном.

Ключові слова: Литва, Україна, дослідження, етнографічний текстиль, орнамент, ткацтво, плетіння.

Список використаних джерел

  • 1. Федорчук О., Куцир Т., Кумпікайтє Е., Мілашенє Д., Ненартавічютє Е. У пошуках етномистецької ідентичності: українсько-литовські студії (зустріч перша). Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 333—338. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.02.333.
  • 2. Федорчук О., Никорак О., Кумпікайтє Е., Міашенє Д., Ненартавічютє Е. У пошуках етномистецької ідентичності: українсько-литовські студії (зустріч друга). Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 20—28. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2019.01.020.
  • 3. Герус Л., Куцир Т. Фахові студії українсько-литовсь­кого етнографічного текстилю (до 75-річчя Олени Іванівни Никорак). Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171).  С. 731—741. DOI: https://doi.org/10.15407/ nz2023.03.731.
  • 4. Nykorak O., Herus L., Kutsyr T., Kumpikaitė E., Mila­šienė D., Rukuižienė Ћ. The Study of Ukrainian and Lithuanian Ethnographic Textile: the Experience of Bila­terian Cooperation. IInd International Conference «Open Science and Innovation in Ukraine 2023». Open Science and Innovation, 2024. P. 71—75. DOI: 10.2174/978­9815256956124010023.
  • 5. Никорак О., Куцир Т., Кумпікайтє Е, Мілашенє Д., Рукуйженє Ж., Ненартавічютє Е. Західноукраїнські та литовські покривала: паралелі етномистецької традиції декору. Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 60—92. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2020. 01.060.
  • 6. Никорак О., Куцир Т. Багаторемізні західноукраїнські та литовські покривала: етномистецькі паралелі. Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168). С. 1150—1163. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1367.
  • 7. Herus L., Kumpikaitė E., Kozakevych O., Kutsyr T., Milašienė D., Nenartavičiūtė E., Nykorak O., Rukuižie­nė Ž. Comparable Analysis of the Ornamentation of Folk Bedspreads of the Western Part of Ukraine and Lithuania. Fibres & Textiles in Eastern Europe. 2024. № 32 (2). P. 41—50. DOI: 10.2478/ftee-2024-0016.
  • 8. Nykorak O., Kumpikaitė E., Herus L., Nenartavičiūtė E., Kozakevych O., Rukuižienė Z., Kutsyr T. Pramonės inžinerija 2019: jaunųjų mokslininkų konferencijos praneši­mų medžiaga = international young scientists conference: notification material, May 17, 2019. Kaunas: KTU, 2019. P. 124—129. DOI: 10.5755/e01.2538-6727. 2019.
  • 9. Никорак О., Кумпікайтє Е., Мілашенє Д., Рукуйженє Ж. Традиційні рушники Західної України і Литви: спільні та відмінні риси декору. Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171). С. 742—776. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023.03.742.
  • 10. Куцир Т., Мілашенє Д., Рукуйженє Ж. Вишивка у традиційних тканих рушниках західної частини України та Литви: порівняльний аспект. Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171). С. 792—804. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023.03.792.
  • 11. Kumpikaitė E., Nykorak O., Nenartavičiūtė E., Herus L., Kutsyr T., Milašienė D., Kozakevych O., Rukuižienė Ћ. Comparative Analysis of Western Ukrainian and Lithuanian Folk Towels. Fibres & Textiles in Eastern Europe. 2023. № 2 (31). Р. 26—38. DOI: 10.2478/ftee-2023-0013.
  • 12. Никорак О., Герус Л., Куцир Т. Узорноткані пояси Західної України і Литви: техніки, орнаментика, функції. Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167). С. 1147—1163. DOI: https://doi.org/10.15407/.
  • 13. Kozakewycz O. Pasy plecione w tradycyjnych strojach ludowych ukraiсcow i litwinow: techniki wytwarzania, tra­dy­cje, rekonstrukcja. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 55. Том 2. С. 39—45. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/55-2-6.
  • 14. Никорак О. Куцир Т. Узорноткані жіночі сорочки за­хідної частини України та Литви: порівняльний аспект. Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1348—1353. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1348.
  • 15. Никорак О., Герус Л., Куцир Т. Технології виготовлення литовських традиційних узорнотканих фартухів. Народознавчі зошити. Народознавчі зошити. 2023. № 6 (174). С. 1333—1347. DOI: https://doi.org/ 10.15407/nz2023.06.1333.
  • 16. Герус Л., Кумпікайте Е., Ненартавічютє Е. Функції рушника: порівняльний аналіз української та литовської традицій. Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171). С. 777—791. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023. 03.777.
  • 17. Герус Л. Відділ народного мистецтва: 25-ліття діяль­ності. Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1003—1018. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2017. 05.1003.
  • 18. Шпак О. Праця на благо українського мистецтвознавства (До ювілею Олени Іванівни Никорак). Наро­дознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1039—1061. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1039.
  • 19. Rankšluosčiuose — dviejų tautų istorija. 2023-10-10. Kauno diena. URL: https://kauno.diena.lt/naujienos/kaunas/menas-ir-pramogos/ranksluosciuose-dvieju-tautu-istorija-1143200.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »