« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 548—556

УДК 398:186/.188

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 02.03.2026
  • Accepted: 23.03.2026
  • Published: ??.??.2026

ОБРАЗ ПОТОЙБІЧЧЯ (НА МАТЕРІАЛІ ФОЛЬКЛОРНИХ ЗАПИСІВ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА)

ГНАТІВ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1357-5965
  • аспірантка, Львівський національний університет
  • імені Івана Франка, кафедра української
  • фольклористики імені Філарета Колесси,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: humenna_maria@ukr.net

Анотація. У статті зроблено акцент на тому, що в народних уявленнях життя людини не закінчується смертю, а змінює стан існування та часопросторовий діапазон свого перебування, переходячи з однієї субстанції в іншу, де й продовжує своє буття. Для цілісного дослідження кінцевого пункту перебування надтіла зазвичай послуговуються поняттям потойбіччя, адже саме туди, як вважають народні оповідачі, потрапляють душі померлих. Народну картину такого переходу дають фольклорні матеріали В. Гнатюка. Тема потойбіччя загалом недостатньо висвітлена в науці, тим паче крізь призму фольклорних записів В. Гнатюка, що й визначає актуальність дослідження. Із фольклорних матеріалів В. Гнатюка виокремлено концепти раю та пекла, які найчастіше постають через амбівалентність гріха: якщо людина при житті згрішила, то за це має покутувати по смерті, відповідно і потрапляє у наперед визначене для цього місце — пекло; якщо при житті вона була богобоязливою і праведною у своїх ділах, то переходить у місце світле — рай. Побачити потойбіччя можна не лише після смерті, а й уві сні, за умови клінічної смерті чи завмирання.

Об’єктом дослідження є фольклорні матеріали видань В. Гнатюка, а предметом — особливості змалювання потойбіччя у них.

Методологічною основою є використання основних методів, зокрема аналізу, синтезу, узагальнення, аналогії тощо.

Ключові слова: фольклор, завмирання, образ потойбіччя, гріх, рай, пекло, Володимир Гнатюк.

Список використаних джерел

  • 1. Гнатюк В. Галицько-руські народні легенди. Етногра­фічний збірник. 1902. Т. 13. 286 с.
  • 2. Гнатів М. Гріх як дзеркало потойбіччя. Korean Journal of Ukrainian Studies. 2020. № 1. С. 178—193.
  • 3. Ящуржинский Хр. Остатки язычества в погребальных обрядах Малороссии. Этнографическое обозрение. 1898. № 3. С. 93—96.
  • 4. Van-Gennep A. Les rites de passage. Paris, 1909. 288 р.
  • 5. Наумовська О. Інваріантна структура обрядів переходу міжсвіття в науковому осягненні Арнольда Ван Ґеннепа. Вісник Київського національного універси­тету імені Тараса Шевченка. Серія «Літературо­знавство. Мовознавство. Фольклористика. 2022. № 1 (31). С. 51—54.
  • 6. Борисенко В. Обряди життєвого циклу людини. Холмщина і Підляшшя: історико-етнографічне до­сліджен­ня. Відпов. ред. Валентина Борисенко. Київ: Родовід, 1997. С. 280—309.
  • 7. Куліш П. Повне зібрання творів. Наукові праці. Публіцистика. Київ: Критика, 2015. Т. III: Записки о Южной Руси: у 2 кн. Упоряд., комент. Василь Іваш­ків. Кн. 2. 388 с.
  • 8. Кілар А.Поминальні мотиви в календарній обрядовості українців Покуття (на матеріалах із Городенківського та Снятинського районів). Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 233—245.
  • 9. Гузій Р. З народної танатології: карпатознавчі роз­сліди. Львів: Інститут народознавства НАН Укра­їни, 2007. 352 с.
  • 10. Котляревський І.П. Повне зібрання творів. Київ: Нау­кова думка, 1969. 510 с.
  • 11. Куліш П. Повне зібрання творів. Наукові праці. Публіцистика. Київ: Критика, 2015. Т. III: Записки о Южной Руси: у 2 кн. Упоряд., стаття, комент. Василя Івашківа. Кн. 1. 416 с.
  • 12. Етнографічні матеріали з Угорської Руси. Зібрав Во­лодимир Гнатюк. Львів: Накладом Товариства (Наук. тов. ім. Шевченка), 1900. Т. 3. І. Західні угорсько-руські комітати. ІІ. Бач-Бодроґський комітат. ІV. 284 с. (Етнографічний збірник. Т. 9).
  • 13. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Вип. 1. Етнографічний збірник. 1912. Т. 33. 237 с.
  • 14. Гнатюк В. Знадоби до галицько-руської демонольоґії. Етнографічний збірник. 1904. Т. 15. 272 с.
  • 15. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Вип. 2. Етнографічний збірник. 1912. Т. 34. 280 с.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »