ОБРАЗ ПОТОЙБІЧЧЯ | Народознавчі Зошити

« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 548—556

УДК 398:186/.188

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.02.548

Received: 02.03.2026
Accepted: 23.03.2026
Published: 27.04.2026

ОБРАЗ ПОТОЙБІЧЧЯ (НА МАТЕРІАЛІ ФОЛЬКЛОРНИХ ЗАПИСІВ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА)

ГНАТІВ Марія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1357-5965
аспірантка, Львівський національний університет
імені Івана Франка, кафедра української
фольклористики імені Філарета Колесси,
вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
Контакти: e-mail: humenna_maria@ukr.net

Анотація. У статті зроблено акцент на тому, що в народних уявленнях життя людини не закінчується смертю, а змінює стан існування та часопросторовий діапазон свого перебування, переходячи з однієї субстанції в іншу, де й продовжує своє буття. Для цілісного дослідження кінцевого пункту перебування надтіла зазвичай послуговуються поняттям потойбіччя, адже саме туди, як вважають народні оповідачі, потрапляють душі померлих. Народну картину такого переходу дають фольклорні матеріали В. Гнатюка. Тема потойбіччя загалом недостатньо висвітлена в науці, тим паче крізь призму фольклорних записів В. Гнатюка, що й визначає актуальність дослідження. Із фольклорних матеріалів В. Гнатюка виокремлено концепти раю та пекла, які найчастіше постають через амбівалентність гріха: якщо людина при житті згрішила, то за це має покутувати по смерті, відповідно і потрапляє у наперед визначене для цього місце — пекло; якщо при житті вона була богобоязливою і праведною у своїх ділах, то переходить у місце світле — рай. Побачити потойбіччя можна не лише після смерті, а й уві сні, за умови клінічної смерті чи завмирання.

Об’єктом дослідження є фольклорні матеріали видань В. Гнатюка, а предметом — особливості змалювання потойбіччя у них.

Методологічною основою є використання основних методів, зокрема аналізу, синтезу, узагальнення, аналогії тощо.

Ключові слова: фольклор, завмирання, образ потойбіччя, гріх, рай, пекло, Володимир Гнатюк.

Список використаних джерел

1. Гнатюк В. Галицько-руські народні легенди. Етнографічний збірник. 1902. Т. 13. 286 с.
2. Гнатів М. Гріх як дзеркало потойбіччя. Korean Journal of Ukrainian Studies. 2020. № 1. С. 178—193.
3. Ящуржинский Хр. Остатки язычества в погребальных обрядах Малороссии. Этнографическое обозрение. 1898. № 3. С. 93—96.
4. Van-Gennep A. Les rites de passage. Paris, 1909. 288 р.
5. Наумовська О. Інваріантна структура обрядів переходу міжсвіття в науковому осягненні Арнольда Ван Ґеннепа. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2022. № 1 (31). С. 51—54.
6. Борисенко В. Обряди життєвого циклу людини. Холмщина і Підляшшя: історико-етнографічне дослідження. Відпов. ред. Валентина Борисенко. Київ: Родовід, 1997. С. 280—309.
7. Куліш П. Повне зібрання творів. Наукові праці. Публіцистика. Київ: Критика, 2015. Т. III: Записки о Южной Руси: у 2 кн. Упоряд., комент. Василь Івашків. Кн. 2. 388 с.
8. Кілар А.Поминальні мотиви в календарній обрядовості українців Покуття (на матеріалах із Городенківського та Снятинського районів). Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 233—245.
9. Гузій Р. З народної танатології: карпатознавчі розсліди. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 352 с.
10. Котляревський І.П. Повне зібрання творів. Київ: Наукова думка, 1969. 510 с.
11. Куліш П. Повне зібрання творів. Наукові праці. Публіцистика. Київ: Критика, 2015. Т. III: Записки о Южной Руси: у 2 кн. Упоряд., стаття, комент. Василя Івашківа. Кн. 1. 416 с.
12. Етнографічні матеріали з Угорської Руси. Зібрав Володимир Гнатюк. Львів: Накладом Товариства (Наук. тов. ім. Шевченка), 1900. Т. 3. І. Західні угорсько-руські комітати. ІІ. Бач-Бодроґський комітат. ІV. 284 с. (Етнографічний збірник. Т. 9).
13. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Вип. 1. Етнографічний збірник. 1912. Т. 33. 237 с.
14. Гнатюк В. Знадоби до галицько-руської демонольоґії. Етнографічний збірник. 1904. Т. 15. 272 с.
15. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Вип. 2. Етнографічний збірник. 1912. Т. 34. 280 с.

читати публікацію»

Наші автори

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Івашків Галина. Докторка... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Бабій Надія. Доктор мистецтвознавства,... ознайомитись»

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »