Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 769—780

УДК 726:27­523.42(477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/

АТРИБУЦІЯ ПАМ’ЯТКИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ ЦЕРКВИ БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЬОГО В СЕЛІ КУГАЇВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0001­7241­9466
  • доктор історичних наук, професор, Інститут народознавства
  • НАН України, завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка», кафедра
  • архітектури та реставрації Інституту архітектури та дизайну,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-­mail: etnomod@ukr.net

ПАЩАК Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009­0007­6423­5449
  • аспірант, Національний університет «Львівська політехніка»,
  • кафедра архітектури та реставрації Інституту архітектури та дизайну,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-­mail: yaroslav.v.pashchak@lpnu.ua

Анотація. Об’єктом дослідження є дерев’яна церква Богоявлення Господнього в селі Кугаєві на Львівщині. На основі архівних джерел та наукових публікацій встановлено, що та церква є реліктовою, відноситься до загальноукраїнських церков, які будувалися в XV—XVII ст., взірцем триверхих церков, у яких чотирибічні верхи розвинулися від помноження заломів. Про давність пам’ятки також свідчать розміри церкви, її іконостаси, посвята, добірний будівельний матеріал, декор карнизів та одвірок. Архівні матеріали та публікації відкрили нові артефакти, які стосуються історії села Кугаїв, часу будівництва церкви, численних її реставрацій.

Метою дослідження є проаналізувати історіографію та джерельну базу, яка стосується церкви, з’ясувати її датування та місце в ґенезі сакральної дерев’яної архітектури України та об’ємно­планувальне вирішення.

У дослідженні використані загальнонаукові й спеціальні методи наукового пізнання: історичний, аналізу й синтезу, історико­генетичний, історико­порівняльний, а також архітектурні.

Ключові слова: Галичина, сакральна архітектура, цер­ква Богоявлення Господнього в Кугаєві, реставрація, консервація.

Список використаних джерел

  • 1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: в 4 т. Т. 3: Львовская, Николаевская, Одесская, Полтавская, Ровенская области. 1985. 336 c.
  • 2. Слободян В. Каталог існуючих дерев’яних церков України і українських етнічних земель. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 1996. № 4. С. 74—159.
  • 3. Крушинська О. Сорок чотири дерев’яні храми Львів­щини. Київ: Грані­Т, 2007. 120 с.
  • 4. Зятик Б. Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження. Народознавчі зошити. 2014. № 6. С. 1514—1520.
  • 5. Зятик Б. Іконографія іконостасу храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Рукотвір, часопис НДС ЛНАМ. Львів, 2013—2014. Вип. 3. С. 235—245.
  • 6. Гайда М. Пам’ятка архітектури XVII ст. — ансамбль церкви Богоявлення Господнього в с. Кугаєві Пустомитівського району Львівської області. Матеріали досліджень та проект реставрації об’єкта. Феномен де­рев’яної церкви. Збірник статей Міжнародної нау­кової конференції. Львів: Растр­7, 2012. С. 125—148.
  • 7. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. 1889. Т. XIV.
  • 8. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. 1891. T. XV.
  • 9. Źródła dziejowe. T. 18. Cz. 1. Polska XVI wieku pod względem geograficzno­statystycznym. T. 7. Cz. 1. Ruś Czerwona. Warszawa, 1902.
  • 10. Скочиляс І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII—XVIII століть: Львівсько­Галицько­Кам’янецька єпархія. Т. 2: Протоколи генеральних ві­зитацій. Львів: Видавництво УКУ. 2004.
  • 11. Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики: перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів. Архівне управління при Раді міністрів Української РСР, Центральний державний історичний архів УРСР у Львові. Київ: Наукова думка, 1965.
  • 12. Худаш М., Демчук М. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів: відантропонімні утворення. Київ: Наукова думка, 1991.
  • 13. Спис галицьких парохій XII—XVI ст. Студії семинаря для історії Сходу у фільософічному виділі гр.­кат. Богословської академії у Львові. Під редакцією проф. д­ра Івана Крип’якевича. Львів, 1939.
  • 14. Батіг М. Вовківська земля (історико­етнографічний нарис). Львів: Облполіграфвидав, 1990.
  • 15. Скочиляс І. Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 років. Записки НТШ. 2008. Т. 256.
  • 16. Catalogus sacerdotum saecularium Ucrainorum dioecesis Leopoliensis, qui cum suis ecclesiis, duce episcopo Šu­mlanskyj, ad Ecclesiam Catholicam accesserunt, a. 1701. Mo­numenta Ucrainae historica. Collegit metro­polita An­dreas Šeptyckyj. Vol. 4. Romae, 1967.
  • 17. Скочиляс І. Недатований реєстр духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського. Записки Наукового товариства іме­­ні Шевченка. Т. 240. Львів, 2000.
  • 18. Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького. Відділ рукописів і стародруків (далі НМЛ). Ркл­17.
  • 19. НМЛ. Ркл­25.
  • 20. Центральний державний історичний архів України, Львів (далі — ЦДІАЛ України). Ф. 159. Оп. 9. Спр. 1261.
  • 21. ЦДІАЛ. Ф. 146. Оп. 20. Спр. 944.
  • 22. Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). Т. 1. Адміністрація і парохії. Київ: видавничий дім «Києво­Могилянська академія», 2004.
  • 23. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1836. Leopoli.
  • 24. Щербаківський В. Українське мистецтво. Т. І. Деревляне будівництво і різьба на дереві. Львів; Київ, 1913.
  • 25. Spiss T. Wykaz drewnianych kościołów i cerkwi w Galicyi. Lwów, 1912.
  • 26. Шематизмъ всего клира греко­католицькои митрополичои архіепархіи Львôвскои на рокъ 1914. Львôвъ, 1913.
  • 27. ЦДІАЛ. Ф. 616. Оп. 1. Спр. 80.
  • 28. Драган М. Українські деревляні церкви. Генеза і розвій форм: у 2 ч. Львів, 1937. Ч. 1. XVI. 159 c.
  • 29. Памятники истории и культуры Львовской области. Львов, 1986.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »