« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 755—768

УДК 728.82.025:745:666.6 (477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/

КАМІНИ ТА ПЕЧІ В ЕКСПОЗИЦІЇ ВЕЛИКОГО ПАЛАЦУ ЗОЛОЧІВСЬКОГО ЗАМКУ

ДЗЯДИК Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0002­4593­1090
  • наукова співробітниця, Львівська національна
  • галерея мистецтв ім. Б. Возницького,
  • відділ Музей­заповідник Золочівський замок»,
  • вул. Тернопільська, 5, 80700, м. Золочів, Україна,
  • Контакти: e-­mail: n.dz.zolochiv@gmail.com

Анотація. Мета статті — дослідити історію печей та камінів, представлених в експозиції інтер’єрів періоду історизму Великого палацу Золочівського замку, визначити художньо­стилістичні особливості їх декору та значення відбудованих кахельних печей ХІХ — поч. ХХ ст. й камінів у відтворенні історичної достовірності інтер’єрів. Об’єктом дослідження є вироби художньо­промислової кераміки кінця ХІХ — поч. ХХ ст.: кахлі та кахельні печі, каміни Великого палацу Золочівського замку, а предметом — художньо­стильові особливості декору печей та оздоблень камінів, представлених в експозиції періоду історизму. Новизна дослідження — вперше комплексно проводиться аналіз художньо­стилістичних особливостей кахлів печей та оздоблення камінів, досліджується історія виготовлення та первісного розміщення печей та камінів, представлених у Великому палаці Золочівського замку, зокрема в експозиції періоду історизму. Методологія дослідження: застосовано метод історичного опису, порівняльний метод — з аналогічними за художньо­стилістичним виконанням печами, систематизація даних. Це дає змогу пролити світло на походження кахельних печей та камінів Великого палацу Золочівського замку, окреслити час та місце їх створення і стильову приналежність. Перспектива: матеріали статті стануть основою подальшого дослідження системи опалення Золочівського замку, можуть бути використані в екскурсійній роботі на тлі зростання зацікавлення туристів історією та мистецтвом краю.

Ключові слова: Золочівський замок, Великий палац, Б. Возницький, історизм, кахельні печі, фірма «L. & C. Hardtmuth», фабрика І. Левинського, фабрика А. Вернера, каміни, Тоні Дежарден.

Список використаних джерел

  • 1. Лащук Ю. Кераміка. Історія українського мистецтва: в 6­ти т. Т. 2. Київ, 1967. С. 389—399.
  • 2. Колупаєва А. Українські кахлі XIV — початку ХХ століть. Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість. Львів, 2006. 384 с.
  • 3. Виногродська  Л.І. До історії керамічного і скляного виробництва на Україні у ХІV—ХVІІІ ст. Археологія. № 2. 1997. С. 129—140.
  • 4. Inwentarz y opisanie Zamku Złoczowskiego Ogrodow Włoskich Stayni y Budynkow Ogrodniczych Cegielni, 30 marca 1738 roku. Warszawa: AGAD. Zbior A. Czołowskiego. Sygn. 14. S. 329—341.
  • 5. Гупало Н. Інвентарні описи Золочівського замку за 1738 і 1768 рр. Львівська галерея мистецтв. Дослідження і матеріали. Науковий збірник. Вип. 1. Львів: Гердан Графіка, 2007. С. 117—129.
  • 6. Дзядик Н. Система опалення Золочівського замку у XVII—XVIII ст.: давні печі та каміни. Львівська галерея мистецтв. Дослідження і матеріали. Науковий збірник. Вип. V. Львів: Центр Європи, 2016. С. 139—144.
  • 7. Лащук Ю. Українські кахлі ІХ—ХІХ ст. Ужго­род,1993. 76 с.
  • 8. Нога О. Українська художньо­промислова кераміка Галичини (1840—1940). Львів: Українські технології, 2001. 360 с.: іл.
  • 9. Колупаєва А. Типологія українських кахель. Ідеї, смис­ли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка ХХ століття. Антологія. Упоряд. Р.М. Яців. Частина 4. Львів: Львівська національна академія мистецтв; Інститут народознавства НАН України; Наукове товариство ім. Шевченка, 2021. С. 215—232.
  • 10. Керамічний код Івана Левинського в естетичному ви­мірі українця кінця ХІХ — початку ХХ ст. За ред. А. Клімашевського. Львів: Інститут народознавства НАН України. Харків: Раритети України, 2020. 256 с.
  • 11. Vondra Václav. Počátky továrny Koh­i­noor. České Budějovice: Jihočeské muzeum, 1975. Roč. 12. Č. 1. S. 43—48.
  • 12. Myšička Martin. Dějiny kamnářství v severozápadních Če­chách ve světle písemných pramenů. Svĕt kachlových kamen. Kachle a kachlová kamna severozápadních Čech. Katalog. Oblastní muzeum v Mostě, 2017. S. 61.
  • 13. Gazeta Lwowska. Lwów. 3 stycznia 1885. № 2.
  • 14. Dziennik polski. Lwów, 22 maja 1904. № 237.
  • 15. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocz­nik 2. Rok 1910. С. 576.
  • 16. Monitor polsky. Warszawa. 13 marca 1923. № 59.
  • 17. Gazeta Lwowska. Lwów, 23 maja 1923. № 114.
  • 18. Zabytkowe piece Łańcuckiego zamku. Opracowanie M. Nit­kiewicz. Wydawca: Łańcut: Muzeum­Zamek w Łańcucie, 1983. S. 19.
  • 19. Przyczynki do historyi ceramiki w Galicyi. Przegląd Cera­miczny: dwutygodnik poświęcony sprawom technicz­nym i ekonomicznym wszystkich gałęzi przemysłu ceramicz­nego. R. 11. 1911. № 13. S. 197—212.
  • 20. Опис будівель в циркулярнім місті Золочеві.10 червня 1816 року. Бібліотека НАНУ ім. В. Стефаника, відділ рукописів. Фонд Чоловського, 483/ІІІ. С. 15.
  • 21. Carte postale d‘après photographie. Lyon. Hôtel de ville. LL, début XX e s. Archives du Salon des Anciennes. URL: https://commons.m.wikimedia.org/wiki/File:­F­R­A­C0­69123_4_FI_01657.jpg (дата звернення 29.05. 2022).
  • 22. Salon des anciennes archives a l’Hôtel de Ville de Lyon. URL: https://picryl.com/media/salon­des­anciennes­archives­a­lhotel­de­ville­de­lyon­4fa8d2 (дата звернення 27.05.2026).
  • 23. Hôtel de ville de Lyon. URL: https://www.pop.culture.gouv.fr/ (дата звернення 2.07.2022).
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »