« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 755—768

УДК 728.82.025:745:666.6 (477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/

КАМІНИ ТА ПЕЧІ В ЕКСПОЗИЦІЇ ВЕЛИКОГО ПАЛАЦУ ЗОЛОЧІВСЬКОГО ЗАМКУ

ДЗЯДИК Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0002­4593­1090
  • наукова співробітниця, Львівська національна
  • галерея мистецтв ім. Б. Возницького,
  • відділ Музей­заповідник Золочівський замок»,
  • вул. Тернопільська, 5, 80700, м. Золочів, Україна,
  • Контакти: e-­mail: n.dz.zolochiv@gmail.com

Анотація. Мета статті — дослідити історію печей та камінів, представлених в експозиції інтер’єрів періоду історизму Великого палацу Золочівського замку, визначити художньо­стилістичні особливості їх декору та значення відбудованих кахельних печей ХІХ — поч. ХХ ст. й камінів у відтворенні історичної достовірності інтер’єрів. Об’єктом дослідження є вироби художньо­промислової кераміки кінця ХІХ — поч. ХХ ст.: кахлі та кахельні печі, каміни Великого палацу Золочівського замку, а предметом — художньо­стильові особливості декору печей та оздоблень камінів, представлених в експозиції періоду історизму. Новизна дослідження — вперше комплексно проводиться аналіз художньо­стилістичних особливостей кахлів печей та оздоблення камінів, досліджується історія виготовлення та первісного розміщення печей та камінів, представлених у Великому палаці Золочівського замку, зокрема в експозиції періоду історизму. Методологія дослідження: застосовано метод історичного опису, порівняльний метод — з аналогічними за художньо­стилістичним виконанням печами, систематизація даних. Це дає змогу пролити світло на походження кахельних печей та камінів Великого палацу Золочівського замку, окреслити час та місце їх створення і стильову приналежність. Перспектива: матеріали статті стануть основою подальшого дослідження системи опалення Золочівського замку, можуть бути використані в екскурсійній роботі на тлі зростання зацікавлення туристів історією та мистецтвом краю.

Ключові слова: Золочівський замок, Великий палац, Б. Возницький, історизм, кахельні печі, фірма «L. & C. Hardtmuth», фабрика І. Левинського, фабрика А. Вернера, каміни, Тоні Дежарден.

Список використаних джерел

  • 1. Лащук Ю. Кераміка. Історія українського мистецтва: в 6­ти т. Т. 2. Київ, 1967. С. 389—399.
  • 2. Колупаєва А. Українські кахлі XIV — початку ХХ століть. Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість. Львів, 2006. 384 с.
  • 3. Виногродська  Л.І. До історії керамічного і скляного виробництва на Україні у ХІV—ХVІІІ ст. Археологія. № 2. 1997. С. 129—140.
  • 4. Inwentarz y opisanie Zamku Złoczowskiego Ogrodow Włoskich Stayni y Budynkow Ogrodniczych Cegielni, 30 marca 1738 roku. Warszawa: AGAD. Zbior A. Czołowskiego. Sygn. 14. S. 329—341.
  • 5. Гупало Н. Інвентарні описи Золочівського замку за 1738 і 1768 рр. Львівська галерея мистецтв. Дослідження і матеріали. Науковий збірник. Вип. 1. Львів: Гердан Графіка, 2007. С. 117—129.
  • 6. Дзядик Н. Система опалення Золочівського замку у XVII—XVIII ст.: давні печі та каміни. Львівська галерея мистецтв. Дослідження і матеріали. Науковий збірник. Вип. V. Львів: Центр Європи, 2016. С. 139—144.
  • 7. Лащук Ю. Українські кахлі ІХ—ХІХ ст. Ужго­род,1993. 76 с.
  • 8. Нога О. Українська художньо­промислова кераміка Галичини (1840—1940). Львів: Українські технології, 2001. 360 с.: іл.
  • 9. Колупаєва А. Типологія українських кахель. Ідеї, смис­ли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка ХХ століття. Антологія. Упоряд. Р.М. Яців. Частина 4. Львів: Львівська національна академія мистецтв; Інститут народознавства НАН України; Наукове товариство ім. Шевченка, 2021. С. 215—232.
  • 10. Керамічний код Івана Левинського в естетичному ви­мірі українця кінця ХІХ — початку ХХ ст. За ред. А. Клімашевського. Львів: Інститут народознавства НАН України. Харків: Раритети України, 2020. 256 с.
  • 11. Vondra Václav. Počátky továrny Koh­i­noor. České Budějovice: Jihočeské muzeum, 1975. Roč. 12. Č. 1. S. 43—48.
  • 12. Myšička Martin. Dějiny kamnářství v severozápadních Če­chách ve světle písemných pramenů. Svĕt kachlových kamen. Kachle a kachlová kamna severozápadních Čech. Katalog. Oblastní muzeum v Mostě, 2017. S. 61.
  • 13. Gazeta Lwowska. Lwów. 3 stycznia 1885. № 2.
  • 14. Dziennik polski. Lwów, 22 maja 1904. № 237.
  • 15. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocz­nik 2. Rok 1910. С. 576.
  • 16. Monitor polsky. Warszawa. 13 marca 1923. № 59.
  • 17. Gazeta Lwowska. Lwów, 23 maja 1923. № 114.
  • 18. Zabytkowe piece Łańcuckiego zamku. Opracowanie M. Nit­kiewicz. Wydawca: Łańcut: Muzeum­Zamek w Łańcucie, 1983. S. 19.
  • 19. Przyczynki do historyi ceramiki w Galicyi. Przegląd Cera­miczny: dwutygodnik poświęcony sprawom technicz­nym i ekonomicznym wszystkich gałęzi przemysłu ceramicz­nego. R. 11. 1911. № 13. S. 197—212.
  • 20. Опис будівель в циркулярнім місті Золочеві.10 червня 1816 року. Бібліотека НАНУ ім. В. Стефаника, відділ рукописів. Фонд Чоловського, 483/ІІІ. С. 15.
  • 21. Carte postale d‘après photographie. Lyon. Hôtel de ville. LL, début XX e s. Archives du Salon des Anciennes. URL: https://commons.m.wikimedia.org/wiki/File:­F­R­A­C0­69123_4_FI_01657.jpg (дата звернення 29.05. 2022).
  • 22. Salon des anciennes archives a l’Hôtel de Ville de Lyon. URL: https://picryl.com/media/salon­des­anciennes­archives­a­lhotel­de­ville­de­lyon­4fa8d2 (дата звернення 27.05.2026).
  • 23. Hôtel de ville de Lyon. URL: https://www.pop.culture.gouv.fr/ (дата звернення 2.07.2022).
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »