Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1044—1055

УДК 94 (477)+316.42/7:323.1/.9+069:930.85 (045)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 20.05.2026
  • Accepted: 25.05.2026
  • Published: ??.??.2026

«ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ» В АКТУАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЙНИЦТВА: ПІДХОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

КУШНІР Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8809-0108
  • кандидат історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vitaliy_val@ukr.net

Анотація. Сьогодні у культурному та суспільному житті Україні чималий резонанс мають заходи з «деколонізації» суспільного простору, усунення з нього назв та інших маркерів російської імперської присутності, що почасти стали продовженням декомунізаційних зусиль попередніх років. Хоча вони зосереджені передусім на топоніміці та інших елементах прямої комеморації, у відповідну діяльність також залучені і музеї. Це спонукає музейну спільноту обговорювати питання про зміст та цілі «деколонізації» у музейній роботі. Її реалізація у руслі простого «зачищення» музеїв від усього російського веде до формування по суті викривленого образу справжнього багатобарвного та суперечливого українського минулого.

Метою статті є висвітлення та аналіз реалізованих практичних заходів з деколонізації українського музейництва, визначення пов’язаних з ними суперечностей та можливих перспектив подальшого руху. Хронологічні рамки роботи в основному охоплюють період після 2022 р., коли почав діяти закон про деколонізацію, з окремими ретроспекціями у період після 2014 р.

Методологія дослідження базується на поєднанні низки принципів та методів музеєзнавства та історичних досліджень, зокрема порівняльного методу, принципу історизму. Для досягнення поставленої мети також було застосовано джерелознавчий метод та метод систематизації отриманих даних і результатів.

Ключові слова: музеї, музейництво, деколонізація, дерусифікація, історична пам’ять.

Список використаних джерел

  • 1. Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики і деколонізацію топонімії». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/ 3005-20#Text.
  • 2. Гомілко О. Деколонізація української культури: політика воук чи національне пробудження? Філософська думка. 2023. № 3. С. 49—58. URL: https://doi.org/10.15407/fd2023.03.049
  • 3. Копієвська О. Культурна деколонізація бібліотечної справи в Україні. Культурологічний альманах. Вип. 1 (13). 2025. С. 472—479.
  • 4. Рудь Т. Дерусифікація свідомості. Українська нарація міського простору. URL: https://zbruc.eu/node/ 111593 (дата звернення 20.04.2022).
  • 5. Крижня М. Авангардистка Олександра Екстер: ук­ра­їнська чи російська амазонка. URL: https://suspilne.media/culture/360498-avangardistka-oleksandra-ekster-ukrainska-ci-rosijska-amazonka/ (дата звернення 18 січня 2023).
  • 6. Мельничук Л. Деколонізація українського мистецтва та культурна дипломатія. Український мистецтвознавчий дискурс. Вип. 6. 2023.
  • 7. Деколонізація в українських музеях: теорія і практика. URL: https://ui.org.ua/sectors/projects/decolonization-in-ukrainian-museums/
  • 8. Оптика деколонізації: як мають змінитися музеї книги. URL: https://chytomo.com/optyka-dekolonizatsii-iak-maiut-zminytysia-muzei-knyhy/ (дата звернен­ня 05.04.2023).
  • 9. Яремчук В. Ревізіоністська критика національної іс­торії у сучасній Україні: методологічні прогалини. Ук­раїнський історичний журнал. 2020. № 5.
  • 10. На міжнародній конференції у Варшаві обговорили нові наративи та майбутнє українських музеїв. URL: https://history.rayon.in.ua/news/757829-na-mizh­narodniy-konferentsii-u-varshavi-obgovorili-novi-narativi-ta-maybutne-ukrainskikh-muzeiv (дата звернення 07 листопада 2024).
  • 11. Як жити з нашим минулим — як будувати наше майбутнє. 10 думок від українських музеїв про деколонізацію та їхню майбутню роботу. URL: https://www.obmin.eu/download/10_Thoughts_from_Ukrainian_Museums_UKR.pdf
  • 12. Дерусифікація: київська влада перетворила музей Пушкіна на «Садибу на Кудрявці». URL: https://www.dsnews.ua/ukr/society/derusifikaciya-kievskaya-vlast-prevratila-muzey-pushkina-v-usadbu-na-kudryavce-02032023-475320 (дата звернення 02 берез­ня 2023).
  • 13. Пєшко К. У Києві знесли найбільший пам’ятник Пуш­кіну. Що про це думають кияни? URL: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c72rnle7pvro (дата звернення 15 листопада 2023 р.).
  • 14. Калюжна С. У Кам’янці на Черкащині пам’ятник Пушкіну облили червоною фарбою. 9 грудня 2024 р. URL: https://suspilne.media/cherkasy/898611-u-ka­man­ci-na-cerkasini-pamatnik-puskinu-oblili-cervonou-farbou/.
  • 15.  В Одесі пам’ятник Пушкіну, який мали демонтувати, за­крили дерев’яними плитами. URL: https://novynarnia.com/2025/10/30/v-ode­si-pamyat­nyk-push­kinu-yakyj-ma­ly-de­montu­vaty-zakryly-derevyanymy-plytamy/ (дата звер­нен­ня 10 жовтня 2025 р.).
  • 16. Кіхтенко В. Знесли 28 памятників Пушкіну. Скільки пам’ятників «дерусифікували» в Україні — Мікульт. URL: https://www.village.com.ua/village/city/city-news/334655-znesli-28-pam-yatnikiv-pushkinu-skilki-pam-yatnikiv-derusifikuvali-v-ukrayini-minkult 31 грудня 2022 р.
  • 17. Дерусифікація України: в Ізмаїлі перейменують проспект і музей Суворова. URL: https://sprotyv.info/news/derusifikacziya-ukraїni-v-izmaїli-perejme­nuyut-prospekt-i-muzej-suvorova/ (дата звернення 13 травня 2022).
  • 18. На Кіровоградщині декомунізують два музеї. URL: https://persha.kr.ua/news/life/247751-na-kirovograd­shhyni-dekomunizuyut-dva-muzeyi/ (дата звернення 26 квіт­ня 2024).
  • 19. Кузьміна А. Реорганізація музеїв Пушкіна: переосмислення та повернення до свого. URL: https://chytomo.com/reorhanizatsiia-muzeiv-pushkina-pereosmyslennia-ta-povernennia-do-svoho/ (дата звернення 5 лютого 2025).
  • 20. Міська влада Кам’янки відмовилася демонтувати па­м’ятник російському поету Олександру Пушкіну. URL: https://ildana.tv/post/miska-vlada-kam-yan­ki-vid­mo­vilasya-demontuvati-pam-yatnik-rosiysko­mu-poetu-olek­sandru-pushkinu-video (дата звернення 20 січня 2026).
  • 21. Марків Н. «Наша Перемога»: у київському музеї відкриють проєкт, що висвітлює український вимір Другої світової війни. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/112180/ (дата звернення 8 травня 2025).
  • 22. Горлач П. Музей продовжує деколонізацію — демонтовано російськомовні написи зі скульптурної галереї. URL: https://suspilne.media/culture/1227459-muzej-vijni-prodovzue-dekolonizaciu-demontovano-rosijskomovni-napisi-zi-skulpturnoi-galerei/ (дата звернення 30 січня 2026).
  • 23. Виставка «Воєнне дитинство: досвіди Другої світової» відкрилася. URL: https://warchildhood.org/ua/ 2025/05/09/ww2-exhibition-opening/ (дата звернення 9 травня 2025).
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »