Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1056—1067

УДК 7.046.3:27-526.62](477.43/.44)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 18.07.2026
  • Accepted: 22.07.2026
  • Published: ??.??.2026

ОСОБЛИВОСТІ ДЕКОРУ НАРОДНОЇ ІКОНИ ПОДІЛЛЯ

ТРІСКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4717-4396
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова
  • співробітниця, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana_triska@yahoo.de

Анотація. Серед різних етнографічних груп українців подоляни вирізнялися любов’ю до багатого декорування житла. Це позначилося також на орнаментації хатніх ікон. Мета статті  — розглянути особливості присутніх на них декоративних елементів, віднайти причини появи тих чи інших візерунків, виокремити їхні типи й художні ознаки.

Об’єктом дослідження є подільські ікони на полотні з приватних і музейних збірок України, предметом — різні типи декору.

Територіальні межі стосуються Східного Поділля, хронологічні — другої пол. ХІХ — початку ХХ століття.

У роботі використано методи: порівняльний — для віднайдення подібностей із графічними джерелами, художньо-візуальний — для аналізу зображувальних форм, системний  — задля розуміння цілісності сприйняття зображення.

Новизна праці полягає у виявленні специфіки декору подільських ікон на полотні, зокрема щодо їхніх функцій в образотворчій системі твору і художніх характеристик.

Ключові слова: хатня ікона, розпис, фітоморфний орнамент, візерунок, типи декору, троянда, косиці, волюти, флоральні елементи, народна традиція, художні особливості.

Список використаних джерел

  • 1. Селівачов М. Лексикон української орнаментики. Київ: Ант, 2005. 400 с.
  • 2. Журунова Т. Канон і манера в художній системі народного сакрального малярства Поділля. Родовід. № 16. С. 48—56.
  • 3. Найден О.С. Орнамент українського народного розпису. Київ: Наукова думка, 1989. 136 с.
  • 4. Осадча О. Семантика орнаментальних мотивів у декоруванні українських хатніх ікон. Вісник ХДАДМ. 2012. № 5. С. 70—80.
  • 5. Бурковська Л. Еволюція природніх мотивів в українській іконі XV—XIX cт. Декоративне мистецтво України ІХ—ХХІ століть: стильові трансформації, художні інтерпретації, загальноєвропейський контекст. Київ: ІМФЕ, 2019. С. 267—320.
  • 6. Павлуцький Г. Історія українського орнаменту. Київ, 1927. 28 с.
  • 7. Щербаківський В. Орнаментація української хати. Рим, 1980. 46 с.: іл.
  • 8. Косміна Т. Сільське житло Поділля. Київ: Наукова думка, 1980. 188 с.
  • 9. Швидюк-Богдан А., Селівачов М. Олександр Найден — сучасний дослідник давньої традиції настінних розписів Уманщини та Поділля. Український мистецтвознавчий дискурс / Ukrainian Art Discourse. 2024. Вип. 2. С. 169—181.
  • 10. Тріска О. Щодо використання терміна «хатній іконо­стас». Народознавчі зошити. № 2 (170). С. 386—395.
  • 11. Олена Пчілка. Українське селянське малювання на стінах Записки історико-філологічного відділу ВУАН. 1929. Кн. ХХІІІ. С. 177—188.
  • 12. Зарембский А. Народное искусство подольских украинцев. Ленинград, 1928. 56 с.
  • 13. Юр М. Конструкція мотиву «квітки» в українських селянських розписах та безпредметному живописі 1910—1920-х років. Мистецтвознавство України. 2008. Вип. 9. С. 60—68.
  • 14. Лихач Л., Корнієнко М. Ікони Шевченкового краю. Київ: Родовід, 2000. 230 с.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »