ТРАДИЦІЇ В ХУДОЖНІЙ КЕРАМІЦІ | Народознавчі Зошити

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190). С. 1085—1114

УДК 738.011.26.03(477.86-11=161.2)”195/202″:930.2:001.891

Received: 23.04.2026
Accepted: 20.06.2026
Published: ??.??.2026

ТРАДИЦІЇ В ХУДОЖНІЙ КЕРАМІЦІ ПРОВІДНИХ ОСЕРЕДКІВ УКРАЇНСЬКОГО ГОНЧАРСТВА. КОСІВ. ОПІШНЕ (кінець ХХ — 2020‑ті рр.): ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ

КОЛУПАЄВА Агнія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0892-1069
кандидатка мистецтвознавства, старша наукова
співробітниця, Інститут народознавства
НАН України, відділ народного мистецтва,
проспект Свободи, 15, 78000, м. Львів, Україна,
Контакти: e-mail: agnia.kolupayeva@gmail.com

Анотація. Проаналізовано історіографію традиційного гончарства доби незалежності України, на матеріалах провідних осередків — Косова й Опішного (кінець ХХ ст. — 2020-ті рр.). Окреслено джерельну базу дослідження. Актуальність теми визначають пріоритетні напрямки мистецтвознавства, до яких належить вивчення реального стану, перспектив розвитку різних видів українського декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема гончарства, та поглиблення теорії народного мистецтва. Сучасне гончарство досі залишається мало вивченим у науці. У цьому зв’язку невідкладною постає потреба систематизації, аналізу напрацювань вчених про сучасний період розвитку гончарства задля його подальшого ґрунтовного вивчення в аспекті трансформації етномистецьких традицій у контексті соціокультурної динаміки ХХІ ст.

Мета статті — з’ясувати ступінь дослідження теми, уточнити мистецтвознавчу проблематику сучасного традиційного гончарства на матеріалах Косова й Опішного.

Об’єктом дослідження є напрацювання вчених про українське гончарство з кінця ХХ ст. та питання етномистецької традиції. Предмет дослідження — особливості висвітлення, методів наукового осмислення сучасного періоду розвитку гончарства, кераміки Косова та Опішного як провідних осередків та своєрідних моделей його розвитку.

Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, застосування історіографічного, джерелознавчого методів, науково-критичного аналізу матеріалів.

Ключові слова: історіографія, джерельна база, українська кераміка, гончарство, Косів, Опішне, традиція, інновація.

Список використаних джерел

1. Пошивайло О. Гончарська столиця України: по-українськи «Опішне», а не «Опішня». Опішне, 2000. 24 с.
2. Пошивайло О. Про назву гончарної столиці України впродовж другої чверті ХVIII — початку ХХ століття. Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2018. Опішне, 2019. Кн. ХІІІ. Т. 2. С. 266—294.
3. Клименко О. Виставка опішнянської кераміки. Народна творчість та етнографія. 1990. № 2. С. 89—93.
4. Мельник В. Хвала єднанню рук. Народне мистецтво. 1999. № 3—4. С. 26—29.
5. Станкевич М. Мистецтвознавство на межі тисячоліть. Мистецтвознавство’99: науковий збірник. Львів, 1999. С. 11—22.
6. Матоліч І.Я. З історії українського мистецтвознавства: становлення, провідні особистості, наукові установи, навчальні заклади, сучасні проблеми. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2023. 480 с.
7. Найден О.С. Орнамент українського народного розпису: витоки, традиції, еволюція. Київ: Наукова думка, 1989. 136 с.: іл.
8. Найден О.С. Художні традиції та індивідуальний фактор у творчості майстрів декоративного розпису. Народна творчість та етнографія. 1987. № 1. С. 62—67.
9. Селівачов М. Гончарівські читання з питань народної культури. Народна творчість та етнографія. 1996. № 1. С. 55—59.
10. Селівачов М. Передмова. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології (примітив, фольклор, аматорство, наїв, кітч…): колективне дослідження за матеріалами Других Гончарівських читань. Відп. ред. М. Селівачов. Київ: Музей Івана Гончара; Родовід, 1996. С. 9—10.
11. Селівачов М. До типології регресивних і регенеративних явищ у народному мистецтві ХХ ст. Регрес і регенерація в народному мистецтві: колективне дослідження за матеріалами Третіх Гончарівських читань. Відп. ред. М. Селівачов. Київ: Музей Івана Гончара; Родовід, 1998. С. 38—44.
12. Селівачов Р. Сучасне мистецтво і народна творчість. Народне мистецтво. 1999. № 3—4. С. 35.
13. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Київ, 2005. 400 с.
14. Кара-Васильєва Т.В. Традиції в народному мистецтві. Образотворче мистецтво. 1980. № 6. С. 9—11.
15. Кара-Васильєва Т. Єдність колективного й індивідуального у творчості народного майстра. Традиційне й особистісне у мистецтві: колективне дослідження за матеріалами Четвертих Гончарівських читань. Відп. ред. М. Селівачов. Київ: Музей Івана Гончара; Родовід, 2002. С. 26—30.
16. Кара-Васильєва Т. Сучасне декоративне мистецтво України — нова парадигма ХХ століття. МІСТ: мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2003. Вип. 1. С. 69—70.
17. Кара-Васильєва Т. Нові підходи до історії українського мистецтва ХХ сторіччя. МІСТ: мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2006. Вип. 3. С. 145—165.
18. Кара-Васильєва Т. Передмова. Регрес і регенерація в народному мистецтві України в умовах глобалізації. Сучасне українське декоративне мистецтво: збереження національної своєрідності в умовах глобалізації. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. С. 5—15, 18—53.
19. Данченко Л. Новаторство і традиції. Образотворче мистецтво. 1973. № 2. С. 27—29.
20. Данченко А.С. Народный майстер и некоторые вопросы его творчества. Проблемы народного искусства: сборник статей. Ред. М.А. Некрасова, К.А. Макаров. Москва, 1982. 136 с.
21. Чегусова З. Професійна художня кераміка України доби глобалізації: до проблеми збереження національної своєрідності. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка XX століття: антологія. 2019. Упоряд. Р.М. Яців. Ч. 4. Львів: Львівська національна академія мистецтв; Інститут народознавства НАН України; Наукове товариство ім. Шевченка, 2021. С. 263—281.
22. Шмагало Р.Т. Гончарные промыслы Украины конца ХІХ — начала ХХ веков (исследование организационно-творческих процессов):автореф. дис. … канд. искусств. Москва, 1992. 26 с.
23. Шмагало Р. Аналіз художніх особливостей творів гончарних промислів (в аспекті народних традицій і запитів ринку). Українська керамологія: національний науковий щорічник. За ред. О. Пошивайла. Опішне: Українське народознавство, 2001. С. 129—153.
24. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ — середини ХХ ст.: структурування, методологія, художні позиції. Львів: Українські технології, 2005. 528 с.
25. Шмагало Р. Теорія мистецтва як процес і як академічна дисципліна. Мистецтвознавство’12: науковий збірник. Львів, 2012. С. 21—26.
26. Шмагало Р. Декоративно-ужиткове мистецтво: філософсько-освітні основи розвитку і сучасні виклики. Вісник ЛНАМ. 2020. Вип. № 44. С. 4—11.
27. Скляренко Г. До питання про фольклоризм у сучасному українському мистецтві. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології (примітив, фольклор, аматорство, наїв, кітч…): колективне дослідження за матеріалами Других Гончарівських читань. Відп. ред. М. Селівачов. Київ: Музей Івана Гончара; Родовід, 1996. С. 261—264.
28. Скляренко Г. Фольклорна культура у візіях сучасного українського мистецтва. Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 13—19. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2019.01.013.
29. Сакович І.В. Народні традиції в сучасному керамічному промислі. Художні промисли: Теорія і практика: збірник наукових праць. Київ: Наукова думка, 1985. С. 55—77.
30. Сакович І.В. Народні традиції в українській художній промисловості. Київ: Наукова думка, 1975. 184 с.
31. Варивончик А.В. Художні промисли України: ґенеза, історична еволюція, сучасний стан та тенденції: автореф. дис. … д-ра мистецтвознавства: 26.00.01. Київ, 2020. 32 с.
32. Пошивайло О.М. Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна. Київ: Молодь, 1993. 408 с.
33. Пошивайло І. Феноменологія гончарства: семіотико-етнологічні аспекти. Опішне: Українське народознавство, 2000. 432 с.
34. Станкевич М. Мистецтвознавчі аспекти теорії традиції. Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 91—99.
35. Станкевич М. Автентичність мистецтва. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004. 192 с.
36. Станкевич М. Етноестетика. Філософія народного мистецтва. Івано-Франківськ; Київ; Львів, 2020. 276 с.
37. Федорчук О. Концепція етнічної мистецької традиції бісерного оздоблення народної ноші українців (Частина 1). Народознавчі зошити. 2017. № 3 (135). С. 566—578.
38. Федорчук О.С. Бісерне оздоблення народної ноші українців: концепція етномистецької традиції (на матеріалах Північної Буковини, Західного Поділля, Покуття та Гуцульщини): автореф. дис. … д-ра іст. наук: 07.00.05. Львів, 2021. 36 с.
39. Никорак О., Герус Л., Куцир Т. Сучасний етнографічний текстиль України: розвиток мистецької традиції. Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 259—280. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2025.02.259.
40. Ольжич О. З думок про культуру. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка XX століття: антологія. 1941. Упоряд. Р.М. Яців. Ч. 2. Львів: Львівська національна академія мистецтв; Інститут народознавства НАН України; Наукове товариство ім. Шевченка, 2012. С. 183—184.
41. Кушнір М. Проблема живої традиції. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка XX століття: антологія. 1978. Упоряд. Р.М. Яців. Ч. 3. Львів: Львівська національна академія мистецтв; Інститут народознавства НАН України; Наукове товариство ім. Шевченка, 2019. С. 236—244.
42. Калинець І. Ідея і народне мистецтво. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка XX століття: антологія. 1988. Упоряд. Р.М. Яців. Ч. 3. Львів: Львівська національна академія мистецтв; Інститут народознавства НАН України; Наукове товариство ім. Шевченка, 2019. С. 245—250.
43. Бутник-Сіверський Б.С. Українське радянське народне мистецтво. Київ: Наукова думка, 1966. 220 с.
44. Скуратівський В.Т. Гончарство України: проблеми і перспективи. Народна творчість та етнографія. 1986. № 1. С. 89—92.
45. Пошивайло О. Українське народне гончарство. Програма-запитальник для дослідження традиційного гончарства та збирання етнографічних матеріалів. Опішня, 1988. 29 с.
46. Крутенко Н. Гончарство України: минуле й сьогодення. Образотворче мистецтво. 1989. № 5. С. 12—15.
47. Клименко О. Перший республіканський симпозіум гончарства. Образотворче мистецтво. 1989. № 5. С. 10—12.
48. Косміна Т. Роль керамічних виробів у формуванні сучасної системи етнічних символів України. Українське Гончарство: науковий збірник за минулі літа / упоряд. О. Пошивайло.Київ; Опішне: Молодь-Українське Народознавство, 1993. Кн. 1. С. 32.
49. Лащук Ю. Художня спадщина і сучасна творча практика в гончарстві України. Українське Гончарство: національний культурологічний щорічник: науковий збірник за минулі літа / упоряд. О. Пошивайло.Київ; Опішне: Молодь-Українське Народознавство, 1993. Кн. 1. С. 33.
50. Лащук Ю.П. Гуцульська кераміка. Київ, 1956. 82 c.
51. Лащук Ю.П. Косівська кераміка. Київ, 1966. 100 с.
52. Олекса Бахматюк: альбом. Вст. ст., упорядк. Ю.П. Лащук. Київ: Мистецтво, 1976. 96 с.
53. Лащук Ю. Покутська кераміка. Опішне: Українське народознавство, 1998. 160 с.
54. Гудак В. Українська народна і професійна кераміка як невід’ємні складові суспільні чинники відродження духовності. Українська керамологія: національний науковий щорічник. За ред. О. Пошивайла. Опішне: Українське народознавство, 2001. Кн. 1. С. 162—173.
55. Гудак В. Сучасна кераміка виростає… з історії та етнографії. Образотворче мистецтво. 2018. № 3. С. 86—87.
56. Ханко О. Генетична природа традиції та інновації. Народне мистецтво. 2000. № 1—2. С. 54—55.
57. Ханко О. Професійність і мистецтво. Український керамологічний журнал. 2003. № 2—3. С. 127—130.
58. Ханко В.M. Енциклопедія мистецтва Полтавщини: у 2 т. Наук. ред. С. Білокінь. Т. 1. Полтава, 2014. 503 с.; Т. 2. Полтава, 2015. 436 с.
59. Голубець О. Львівська кераміка. Київ: Наукова думка, 1991. 120 с.
60. Голубець О. Традиції гончарного промислу у творчості художників-керамістів. Українське Гончарство: національний культурологічний щорічник: науковий збірник за минулі літа / упоряд. О. Пошивайло.Київ; Опішне: Молодь-Українське Народознавство, 1993. Кн. 1. С. 56—59.
61. Голубець О.М. Між свободою і тоталітаризмом. Мистецьке середовище Львова другої половини XX століття. Львів, 2001. 176 с.
62. Голубець О. Мистецтво ХХ століття: український шлях. Львів, 2012. 192 с.
63. Клименко О. Традиційні та нові риси в творчості сучасних гончарів. Українське Гончарство: національний культурологічний щорічник: науковий збірник за минулі літа / упоряд. О. Пошивайло. Київ; Опішне: Молодь; Українське Народознавство, 1993. Кн. 1. С. 30—31.
64. Клименко О. До питання про термін «народний примітив». Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології (примітив, фольклор, аматорство, наїв, кітч…): колективне дослідження за матеріалами Других Гончарівських читань. Київ: Родовід, 1996. С. 24—26.
65. Клименко О. Українське гончарство ХХ — початку ХХІ століття: традиції, інновації, аматорство, кітч. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2011. Вип. 11. С. 4—11.
66. Клименко О. Український гончар як творча особистість (за матеріалами Опішного). Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2016. Кн. ХІ. Т. 1. Опішне: Українське Народознавство, 2021. С. 66—127.
67. Клименко О. Творчість сучасних українських гончарів і проблеми реалізації глиняних виробів. Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2009.Опішне: Українське Народознавство, 2020. Кн. V. Т. 2. С. 69—78.
68. Клименко О. Сучасне традиційне гончарство України: утилітарна та декоративна функції. Матеріали до української етнології. 2021. № 20 (23). С. 175—184. DOI: https://doi.org/10.15407/mue2021.20.175
69. Клименко О.О. Народна кераміка Опішні (до проблеми традицій та інновацій в народних художніх промислах): автореф. дис. … канд. мистецтв.: 17.00. 06. Львів, 1995. 25 с.
70. Клименко О. Гончарі Опішного 1930—1950-х рр. Артільне виробництво. Народне мистецтво. 2001. № 1—2. С. 42—45.
71. Клименко О. Василь Омеляненко. Народне мистецтво. 2006. № 1—2. С. 41—43.
72. Клименко О. Творчість Олександра Шкурпели (до проблеми розвитку традицій у сучасному гончарстві). Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2016. Кн. ХІ. Т. 1. Опішне: Українське народознавство, 2021. С. 771—787.
73. Інформаційне повідомлення Національного музею-заповідника українського гончарства. URL: https://www.facebook.com/reel/25783475528016006.
74. Новицька О.Р. Українське народне мистецтво 1920—1980-х рр.: інтерпретація, оцінка, спростування: автореф. … канд. мистецтв.: 17.00.06. Львів, 2003. 20 с.
75. Кара-Васильєва Т. Декоративно-ужиткове мистецтво. Історія українського мистецтва: у 5 т. Голов. ред. Г. Скрипник. Т. 5. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. С. 664—731.
76. Кара-Васильєва Т. Народне мистецтво. Історія українського мистецтва: у 5 т. Голов. ред. Г. Скрипник. Т. 5. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. С. 828—851.
77. Клименко О., Сержант Л., Істоміна Г. Гончарство. Історія декоративного мистецтва України: в 5 т. Гол. ред. Г. Скрипник. Т. 4. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. С. 121—160.
78. Голубець О. Художня кераміка (1960—1980-ті роки). Історія декоративного мистецтва України: в 5 т. Гол. ред. Г. Скрипник. Т. 5. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. С. 373—381.
79. Зіненко Т. Кераміка Опішні другої половини ХХ ст. як складова керамічної історії України. МІСТ: мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2008. Вип. 4—5. С. 114—120.
80. Зіненко Т.М. Всеукраїнські симпозіуми монументальної кераміки в Опішному і сучасне гончарство. Традиційне й особистісне у мистецтві: колективне дослідження за матеріалами Четвертих Гончарівських читань. Київ: Родовід, 2002. С. 309—312.
81. Зіненко Т. Симпозіуми художньої кераміки України кінця ХХ — початку ХХІ століття як явище сучасної культури: автореф. дис… канд. мистецтв.: 26.00.01. Київ, 2014. 16 с.
82. Герус Л. Мотивація й шляхи реалізації проекту «Українське декоративне мистецтво 1990—2020-х років: етнічні смисли творчих практик». Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 305—309. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.02.305.
83. Наукова конференція «Народне мистецтво ХХІ століття». URL: https://ethnology.lviv.ua/novini/novina?tx_news_pi1%5Baction%5D=detail&tx_news_pi1%5Bcontroller%5D=News&tx_news_pi1%5Bnews%5D=32&cHash=35387ba349804236dd72d3ae23c62e51.
84. Мотиль Р. Українська димлена кераміка ХІХ — початку ХХІ століть. Історія. Типологія. Художні особливості. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2011. 208 c.
85. Мотиль Р. До історії української народної кераміки середини ХХ — початку ХХІ століття. Вісник ХДАДМ. 2015. № 8. С. 43— 47.
86. Мотиль Р. Гончарний посуд українців 1990—2020 років: діалог традицій та сучасності. Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 854—866. DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.854.
87. Motyl R., Fedorchuk O. Pottery of the Ukrainians in the Late 20^th and Early 21^stCenturies: The Preservation and Transformation of the Tradition. Revista de Etnologie şi Culturologie. 2024. Vol. XXXV. Pp. 48—55. URL: https://ethnology.ich.md/wp-content/uploads/7.-MOTILI.pdf.pdf.
88. Мотиль Р. Традиційна кераміка в системі художньої освіти (на прикладі Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва ім. Василя Касіяна Львівської національної академії мистецтв). Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 463—468.
89. Мотиль Р. Керамiка Косова у ХХІ столітті — архаïчнiсть, традицiй i новi перспективи. Patrimoniul cultural de ieri — implicații în dezvoltarea societății de mâine. 2023. Vol. V. P. 434—440. DOI: 10.5281/zenodo.8397429 CZU: 738(477)”XXI”.
90. Мотиль Р., Мільчевич С., Мигаль С. Фестивалі гончарства в Україні — традиції, експерименти. Вісник ЛНАМ. 2019. Вип. 41. С. 88—94.
91. Декоративне мистецтво України: народне і професійне, історія і сучасність, теоретичне осмислення: колективна монографія. Голов. ред. Г. Скрипник. Кн. 1. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2025. 238 с. URL: https://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2025/dekor_1.pdf.
92. Клименко О. Гончарне мистецтво України ІХ—ХХІ ст. Еволюція стилістики. Декоративне мистецтво України ІХ—ХХІ ст.: стильові трансформації, художні інтерпретації, загальноєвропейський контекст. Ред. Г. Скрипник, Т. Кара-Васильєва. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2019. С. 321—407.
93. Клименко О. Традиційне українське гончарство в контексті народного мистецтва доби незалежності. Сучасне українське декоративне мистецтво: збереження національної своєрідності в умовах глобалізації. Відп. ред. Т. Кара-Васильєва. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2019. С. 104—132.
94. Істоміна Г. Сучасне народне і професійне мистецтво кераміки в Україні в пострадянський період: глобалізація і впливи. Сучасне українське декоративне мистецтво: збереження національної своєрідності в умовах глобалізації. Відп. ред. Т. Кара-Васильєва. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2019. С. 89—102.
95. Пошивайло О. Гончарні осередки України: від зеніту до заходу. Український керамологічний журнал. 2002. № 4. С. 3—8.
96. Пошивайло О. Гончарство як індикатор етносуспільних пріоритетів. Український керамологічний журнал. 2004. № 4. С. 7—14.
97. Пошивайло О. Керамологічна новелістика Другого «КерамПІКа в Опішному!»: віха в усталенні традицій. Друга Національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!» (2 липня — 31 жовтня 2010): альбом-каталог. Автор упоряд. О. Пошивайло. Опішне: Українське народознавство, 2011. С. 9—57.
98. Пошивайло О. Бієнале — модерна візія гончарної столиці України. Українське Бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського. 2017: каталог. Авт.-упоряд. О. Пошивайло. Опішне: Українське Народознавство, 2019. С. 7—9. URL: https://knigozbirnia.opishne-museum.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/biennale2017_web.pdf.
99. Пошивайло О. Українська академічна керамологія XXI сторіччя. Теорія. Історія. Сучасний ужинок. Майбутній поступ. Кн. 1 (2001—2005). Опішне: Українське народознавство, 2007. 775 с.
100. Метка Л. Сучасний стан гончарства Гуцульщини та Покуття (за матеріалами керамологічної експедиції Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України та Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному). Народна творчість та етнографія. 2010. № 6. С. 118—125.
101. Візир H.Збут сучасної косівської кераміки. Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік2009. Кн. V. Том 2. Опішне: Українське Народознавство, 2020. С. 278—285.
102. Метка Л. Гончарство Опішного в іменах його майстрів. Опішне: Українське Народознавство, 2019. 640 с.
103. Щербань О. Східна і західна традиції передачі професійної гончарської майстерності на прикладі взаємодії і взаємовпливу Полтавщини та Івано-Франківщини (кінець ХІХ — початок ХХІ століття). Вісник ЛНАМ. 2010. Вип. 21. С. 26—33.
104. Щербань О. Стильові трансформації в орнаментиці і формах опішнянських глиняних виробів. Київська старовина. 2010. № 1. С. 71—79.
105. Щербань А. Етнофестивальний рух в Опішні на початку ХХІ століття: досвід та перспективи. Традиційна культура в умовах глобалізації: свята і святкування.Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. Харків, 2021. С. 334—338.
106. Гринюк М.Н. Декоративний народний розпис в інтер’єрі гуцульської хати (середина ХІХ-го — кінець ХХ-го століть): автореф. дис. … канд. мистецтв.: 17.00.06. Львів, 1997. 22 с.
107. Гринюк М. Роль традицій у професійному мистецтві. Мистецькі студії ’02: проблеми, дослідження, постаті. Косів, 2002. С. 35—39.
108. Гринюк М. Прорости косівського гончарювання. Образотворче мистецтво. 2004. № 2. С. 90—91.
109. Гринюк М. Косівська мальована кераміка в реаліях сьогодення. 20.05.2014. URL: https://artkipdm.kosiv.org.ua/2014/05/20/989/.
110. Гринюк М. Образний світ Валентини Джуранюк. Чернівці, 2013. 72 с.
111. Гринюк М. Косівська мальована кераміка. URL: http://lib.knukim.edu.ua/proekti-biblioteki/proekt-skarbi-nacii/kosivska-malovana-keramika/
112. Скаченко О.О., Гринюк М.М. Косівська мальована кераміка як феномен української культури. Серія «Скарби нації». Вип. 2. Київ: Видавничий центр КНУКіМ, 2016. 83 с. URL: https://lib.knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2014/12/Kosiv-Ceramics.pdf.
113. Мамчур О. Від посуду і до кахелю: як виготовляють всесвітньо відому косівську кераміку.22.09.2022. URL: https://pravda.if.ua/vid-posudu-i-do-kahelyu-yak-vygotovlyayut-vsesvitno-vidomu-kosivsku-keramiku/.
114. Колос Г. Питання стильового спрямування навчального процесу на відділі художньої кераміки Косівського коледжу імені В.І. Касіяна. Мистецькі студії’02. Косів, 2002. С. 51—54.
115. Чіх-Книш Б. Роль Косівського осередку мистецької освіти у збереженні традиційних ремесел Гуцульщини. Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 469—477.
116. Овчаренко Л. Гончарне шкільництво як визначальний фактор творчого розвитку українського традиційного гончарства (1894—1941): автореф. дис. … д. іст. н.: 07.00.05. Львів, 2018. 38 с.
117. Слободян О. Пістинська кераміка XIX — першої половини XX століття. Косів, 2004. 152 с.
118. Кушнір О.В. Косівська кераміка другої половини ХХ століття (типологія, художні особливості, персоналії): автореф. дис… канд. мистецтв.: 17.00.06. Львів, 2010. 16 с.
119. Хром’як О. Особливості атрибутування косівських гончарних виробів другої половини ХХ століття. Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2007. За ред. О. Пошивайла. Опішне: Українське Народознавство, 2011. Кн. ІІІ. Т. 2. С. 211—215.
120. Кушнір О. Типологія косівських мальованих полив’яних глиняних виробів другої половини ХХ століття. МІСТ: мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2010. Вип. 7. С. 263—268.
121. Кушнір О. Рослинні елементи та мотиви в орнаментиці косівських мальованих полив’яних виробів другої половини ХХ століття. Вісник ХДАДМ. 2010. № 4. С. 109—115.
122. Кушнір О. Художні особливості косівських глиняних свічників другої половини ХХ століття. Вісник ЛНАМ. Вип. 33. С. 252—258.
123. Кушнір О. Художні образи анімалістики у творчості Ганни Хром’як. Вісник ЛНАМ. 2013. Вип. 24. С. 292—298.
124. Кушнір О. Роль відділу художньої кераміки Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва у збереженні й розвитку традицій виготовлення та декорування народної кераміки Гуцульщини. Вісник ЛНАМ. 2016. Вип. 30. С. 62—71.
125. Кушнір О. Косівська кераміка в сучасному побуті населення. Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2009. Кн. V. Т. 2. Опішне: Українське Народознавство, 2020. С. 275—277.
126. Кушнір О. Гончарська династія Совіздранюків (присвячується 80-річчю Надії Вербівської). URL: http://art-kipdm.if.ua/2014/10/14/1028/
127. Івашків Г. Кераміка двох поколінь родини Чорних: традиції і новаторство. Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 397—409. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.02.397.
128. Баран Р., Олійник Н. Коломийське гончарство: народне і професійне. Сучасні акценти музейництва. Історія, здобутки, перспективи: матеріали науково-теоретичної конференції. Івано-Франківськ, 2018. С. 166—178.
129. Баран Р., Олійник Н. Її покликання — створювати красу.12.03.2017. URL: https://dzerkalo.media/news/ii-poklikannya-stvoryuvati-krasu
130. Березка Л. Євгенія Петрівна Зарицька (1946—2006). 20.01.2021. URL: https://ludyne.huculia.info/3676/.
131. Чорний М. Історіографія дослідження косівської мальованої кераміки ХХІ століття. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2023. Вип. 67. Т. 2 С. 164—170. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/67-2-23.
132. Данилейко В. Український лев при двох головах; Патріарх гончарного круга; Світовий розголос кераміки Китриша. Народне мистецтво. 2000. № 1—2. С. 16—17.
133. Пелипейко І.А. Бейсюк Оксана Іванівна. Енциклопедія сучасної України. Т. 2. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. С. 430.
134. Молинь В. Яскрава постать у косівській кераміці. 07.06.2018. URL: https://ludyne.huculia.info/3258/.
135. Якель Р. Дивовижний світ Уляни Шкром’юк. 30. 08.2019. URL: https://zn.ua/ukr/ART/divovizhniy-svit-keramiki-ulyani-shkrom-yuk-322148_.html.
136. Джуранюк В. В кольорах моїх Карпат. Народне мистецтво. 2001. № 3—4. С. 24—26.
137. Прохацька І. Авторська збірка кераміки Василя Стрипка в колекції НМНАП України. 2022. URL: https://www.pyrohiv.com/upload/product/1719878400/file_66844d5c154f0.pdf.
138. Перша Національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!» (2 липня — 30 жовтня 2009): альбом-каталог / авт.-упоряд. О. Пошивайло. Опішне: Українське народознавство, 2010. 208 с.: іл.
139. Друга Національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!» (2 липня — 31 жовтня 2010): альбом-каталог / авт.-упоряд. О. Пошивайло. Опішне: Українське народознавство, 2011. 312 с.: іл.
140. Третя Національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!» (1 липня — 30 жовтня 2011): альбом-каталог / авт.-упоряд. О. Пошивайло. Опішне: Українське народознавство, 2012. 312 с.: іл.
141. Українське Бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського. 2017: каталог /авт.-упоряд. О. Пошивайло. Опішне: Українське Народознавство, 2019. 168 с.: іл. URL: https://knigozbirnia.opishne-museum.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/biennale2017_web.pdf.
142. Міжнародне Бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського. 2019: каталог / авт.-упоряд. О. Пошивайло. Опішне: Українське Народознавство, 2021. 144 с.: іл. URL: https://knigozbirnia.opishne-museum.gov.ua/mizhnarodne-biienale-khudozhnoi-keramiky-imeni-vasylia-krychevskoho-2019-kataloh-avtor-uporiadnyk-oles-poshyvajlo-kurator-biienale-j-poshukach-informatsijnykh-materialiv-svitlana-koniushenko-khudozhn/.
143. II Міжнародне Бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського. 2022: каталог / авт.-упоряд. О. Пошивайло. Опішне: Українське Народознавство, 2024. 208 с.: іл. URL: https://knigozbirnia.opishne-museum.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/BIENNALE.pdf.
144. Марія Гринюк: каталог творчих робіт: кераміка / вступ. ст. Р. Баран. Чернівці-Косів, 2009. 20 с.
145. Іванна Козак-Ділета. Художня кераміка: альбом / вступ. ст. В. Молинь. Косів, 2016. 23 с.
146. Кераміка Ореста та Миколи Чорних / упоряд. Андрейканіч А.І. 2017. URL: https://knigozbirnia.opishne-museum.gov.ua/wp-content/uploads/2021/02/BlackCeramics_uartlib1.pdf.
147. Невкрита Ж. Творчість Миколи Варвинського як продовження традицій опішненського гончарства. 12.07.2018. URL: https://opishnya-gromada.gov.ua/news/20-29-15-12-07-2018/.
148. Міжнародний фестиваль гончарів «Не святі горшки ліплять»(Тернопіль, 2021). URL: https://www.facebook.com/potteryfest.
149. Давимука С., Федулова Л. Цифровізація мистецтва як основний тренд розвитку культури. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка XX століття: антологія. Упоряд. Р.М. Яців. Ч. 4. Львів: Львівська національна академія мистецтв; Інститут народознавства НАН України; Наукове товариство ім. Шевченка, 2021. С. 149—164.
150. Опішнянська кераміка: гончарна майстерня Шкурпелів. URL: https://www.shkurpela.in.ua/.
151. Іванна Козак-Ділета. Косівська майстриня традиційної гуцульської кераміки: майстер-класи, виготовлення та продаж. URL: https://dileta.kosiv.biz/.
152. Бекетова І. Традиція косівської мальованої кераміки — відгомін віків. URL: https://authenticukraine.com.ua/blog/tradicii-kosivskoi-malovanoi-keramiki.
153. Батирєва І. Опішнянська кераміка. URL: https://authenticukraine.com.ua/blog/opisnanskaa-keramika.
154. Косівська кераміка Ірини Серьогіної. 6TURL: 6Thttps://www.youtube.com/watch?v=qi8JR8h-DDA.
155. Етніка: косівська мальована кераміка. URL: https://www.youtube.com/watch?v=wBrd5q8DpIY.
156. Djordjević B. Traditional Pottery and Everyday Lifestyle in 21^stCentury Europe.2016. URL: https://www.academia.edu/27367605/Traditional_Pottery_and_Everyday_Lifestyle_in_21st_Century_Europe_In_Ceramics_between_Change_and_Challenge_between_Past_and_Present_From_Baroque_until_Today_Museum_of_Applied_Art_Belgrade_2016_118_125.
157. Navei N. Sociocultural Contexts of Charia Pottery Art. 2020. URL: https://www.jaae.atagonline.org/navei-n-2020-sociocultural-contexts-of-chaira-pottery-art/.
158. Ozidede M. Ceramics at the Convergence at Art and Culture.DOI: 10.36348/gajhss.2025.v07i04.002.