« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1115—1131

УДК 738.3:391.984(477)”19-20″(062.13)

DOI https://doi.org/10.15407/

• Received: 25.07.2026
• Accepted: 15.08.2026
• Published: ??.??.2026

АНТРОПОМОРФНІСТЬ ГЛИНЯНОГО ПОСУДУ: ТИПОЛОГІЯ ТА ОЗДОБЛЕННЯ

ІВАШКІВ Галина

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2359-6735
• докторка мистецтвознавства, провідна наукова співробітниця,
• Інститут народознавства НАН України,
• відділ народного мистецтва;
• відділ Музею етнографії та художнього промислу,
• проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
• Контакти: e-mail: halynaivashkiv@ukr.net

Анотація. Проаналізовано мистецькі особливості українського глиняного посуду ХІХ—ХХ ст. з антропоморфними формами, зокрема баньок, дзбанків, горщиків, двійнят, трійнят, кухлів, куманців, сільничок, цукерничок, накривок тощо. За технологічними властивостями такі вироби є димленими, теракотовими, мальованими або вкритими кольоровими поливами. Антропоморфність характеризується різним ступенем виразності та параметрами композиційної структури: зображенням лише голови, пів-постаті або у повен зріст, коли образ доповнено рядами «ґудзиків», рідше дугами-руками. Майстри відтворювали образи паничів, корчмарів-євреїв, військових, монахів, відомих осіб, зокрема Тараса Шевченка, а «олюднювали» їх формуванням на гончарному крузі, ліпленням та розписом.

У структурі баньок пластиці піддавалася здебільшого верхня частина, на дзбанках — шийка та частина корпусу, на горщиках — корпус. У мистецтвознавчому аналізі проводилися паралелі української кераміки з виробами з Польщі, Словаччини, Сербії, Угорщини, Чехії тощо.

Метою статті є мистецтвознавча характеристика антропоморфних виробів, зокрема посуду. Об’єкт дослідження — кераміка з антропоморфними рисами, виявлена в музеях та приватних збірках, предмет дослідження — пластика форми та декору антропоморфного глиняного посуду.

Ключові слова: антропоморфний посуд, функціональне призначення, пластика декору та форми, музей, приватна збірка, культурна спадщина.

Список використаних джерел

• 1. Sicіński W. Grób skrynkowy kultury Pomorskiej z popelnica twarzowa z cmentarzyska w Zadowicach. woj. Wiel­ko­­polskie. Prace i materiały museum Archeolo­gicz­nego і Etnograficznego w Łodzi. Seria archeologiczna. 1999—2001. № 41. S. 232—233.
• 2. Пошивайло І. Антропоморфність і зооморфність гон­чарних виробів Опішного. 100 років колекції Державного музею українського народного декоративного мистецтва. Збірник наукових праць. Київ: АртЕк, 2002. С. 184.
• 3. Глеки з бородачами. Відновлено з: URL: Euk.wikipe­dia.org wiki
• 4. Большая иллюстрированная энциклопедия древностей. Сост. Дагмар Гейдова и др. Прага: Артия, 1980. Ил. 193.
• 5. Melegati L. Ceramika. Warszawa: Arkady, 1997. S.  80.
• 6. Моран Анри де. История декоративно-прикладного искусства от древнейших времен до наших дней. Москва: Искусство, 1982. С. 321.
• 7. Данченко Л. Народна кераміка Середнього Придні­пров’я. Київ: Мистецтво, 1974. С. 76.
• 8. Чарновський О. Українська народна скульптура. Львів: Вид-во при Львівському державному університеті «Вища школа», 1976. С. 24.
• 9. Щербаківський В. Українське мистецтво. Вибрані неопубліковані праці. Упоряд., вст. стаття В. Уляновський. Київ: Либідь, 1995. С. 170.
• 10. Клименко О., Сержант Л., Істоміна Г. Гончарство. Історія декоративного мистецтва України. Київ, 2009. Т. 3. Мистецтво ХІХ століття. С. 125.
• 11. Сакович І. В. Народна керамічна скульптура Радянської України. Київ: Наукова думка, 1970. С. 25.
• 12. Каталог Екатеринославского областного музея им. А.Н. Поля. Сост. А. Скриленко, В. Бабенко. Екатеринослав: Типография губернского земства, 1905. С. 79.
• 13. Гнатів М. Червоні коні. Жовтень. 1977. № 8. С. 107.
• 14. Василь Шостопалець і кераміка Сокаля. Альбом. Концепції і тексти Галини Івашків. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. С. 19—20. Іл. 204—215.
• 15. Fryś-Pietraszkowa E., Kunczynska-Iracka A., Pokropek M. Sztuka ludowa w Polsce. Warszawa: Arkady, 1988. Il. 166.
• 16. Фриде М. Гончарство на юге Черниговщины. Мате­ри­а­лы по этнографии. Ленинград: Издание госу­дарственного Рус­ского Музея, 1926. Том ІІІ. Вып. І. С. 52.
• 17. Румынское народное декоративно-прикладное искусство. Каталог. Сост. Дж. Рошу. Москва: Советский художник, 1981. С. 11.
• 18. Долинський Л.В. Український художній фарфор. Київ: Вид-во Академії наук УРСР, 1963. С. 26.
• 19. К. Л. Вироби Камьянецької керамічно-художньої майс­терні. Рада. 1913. № 199. 31 серпня. С. 3.
• 20. Прусевич А. Гончарный промысел в Подольской губернии. Кустарные промыслы Подольской губернии. Киев: Типо-Литография «С.В. Кульженко», 1916. С. 9—116.
• 21. Дей О.І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (ХVІІ—ХХ ст.). Київ: Наукова думка, 1969. С. 187.
• 22. Batala O. Svět z hlíny. Vyprávěni o minulosti a současnosti keramiky. Praha: Státní pedagogické nakladatelství, 1973. S. 137. Il. 53.
• 23. Калинин А. Заметки об истории сосудов с секретами в Украине. Український керамологічний журнал. 2003. № 2—4. С. 99.
• 24. Polonec A., Turzova M. Pukanská keramika. Zbierky Narodopisného odbory slovenského narodného múzea v Martine. Bratislava: Osveta, 1962. Obr. 29.