« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1132—1142

УДК 069.51:391:745.5(=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 18.06.2026
  • Accepted: 15.07.2026
  • Published: ??.??.2026

«НАРОДНИЙ ВИРІБ»: ПРОБЛЕМА ЧАСОПРОСТОРОВОЇ АТРИБУЦІЇ КОЛЕКЦІЙНИХ ПРЕДМЕТІВ З БІСЕРУ

ФЕДОРЧУК Олена

  • ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4724-3566
  • доктор історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olena-fedorchuk@ukr.net

Анотація. Дослідження присвячене методиці часопросторової атрибуції народних бісерних прикрас та декорованих бісером головних уборів з Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, інформація про які в інвентарній книзі музею обмежена коротким записом «народний виріб». Хронологічні рамки дослідження охоплюють перший етап традиції бісерного оздоблення народної ноші українців (кінець XVIII — кінець XIX ст.), з якого походить найбільша частка анонімних артефактів.

Актуальність статті обумовлена сучасною потребою акумулювання знань про культурну спадщину як першооснову формування національної ідентичності — важливої умови консолідаціїгромадянського суспільства в умовах війни за Незалежність України. Мета статті — репрезентувати дієву методику датування та визначення місця походження народних бісерних виробів, супровідна інформація про які з різних причин була втрачена.При напрацюванні методики застосовувалися:історичний метод (для теоретичної реконструкції поступу традиції бісерного оздоблення народної ноші в її хронологічній послідовності та конкретності), методи аналізу та синтезу (для пізнання результатів народної творчості як складних та, водночас, цілісних об’єктів), а також методи порівняння та узагальнення. Дієвість запропонованої у статті методики демонструється на конкретних прикладах атрибуції анонімних артефактів.

Ключові слова: традиція бісерного оздоблення народної ноші українців, Музей етнографії та художнього промислу Національної академії наук України, колекційний предмет, народний виріб з бісеру, часопросторова атрибуція.

Список використаних джерел

  • 1. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny: w 4 cz. Kra­ków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellonskiego, 1882. Cz. 1. 358 s.
  • 2. Wierzbicki Łudwik. Wzory przemysły domovego. Wyroby włościan na Rusi. Lwów: Muzeum Przemzsłowe miejskie, 1889. Serya X. 12 tab.
  • 3. Шухевич В. Гуцульщина (перша і друга частина). Репринтне відтворення тексту 1899 року. Вступ. ст. Д. Ватаманюк, П. Арсенич. Снятин: ПрутПринт, 1997. 350 с.
  • 4. Матейко К.І. Головні убори українських селян до початку XX ст. Народна творчість та етнографія. 1973. № 3. С. 47—54.
  • 5. Матейко К.І. Український народний одяг. Київ: Наукова думка, 1977. 224 с.
  • 6. Ніколаєва Т.О. Історія українського костюма. Київ: Либідь, 1996. 176 с.
  • 7. Костишина М.В. Український народний костюм Пів­нічної Буковини. Традиції і сучасність. Чернівці: Ру­та, 1996. 192 с.
  • 8. Врочинська Г.В. Українські народні жіночі прикраси XIX — початку XX століть. Київ: Родовід, 2007. 232 с.
  • 9. Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру. Львів: Свічадо, 2007. 120 с.: іл.
  • 10. Федорчук О. Традиція бісерного оздоблення народної ноші українців (на матеріалах західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН Ук­ра­їни, 2021. 320 с.: іл.
  • 11. Fedorchuk Olena, Pohunek Jan, Tauberová Monika. Uk­ra­inian Beaded Artwork in the František Řehoř Collection: the Scientific and Artistic Value. Český lid. 2022. Ročník 109. Číslo 3. S. 351—371. DOI: https://doi.org/10.21104/CL.2022.3.04
  • 12. Дмитренко А. Атрибуція традиційних сорочок (за фондовими збірками музеїв Волинської області): навчально-методичний комплекс для здобувачів вищої освіти спеціальності 027 «Музеєзнавство, пам’яткознавство». Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023. 166 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/server/api/core/bit­stre­ams/af35f191-0e4a-401d-a4f8-72ec9a4252a4/content (дата звернення: 10.05.2026).
  • 13. Федорчук О. Герміна Озаркевич та її збірка творів народного мистецтва. Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169). С. 193—206. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023.01.193
  • 14. Франко І. Етнографічна виставка у Тернополі. Франко Іван. Зібрання творів: у п’ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 1985. Т. 46. Кн. 1. С. 469—479.
  • 15. Франко Іван. Галицько-руський орнамент на віденській виставі [1886]. Франко Іван. Додаткові томи до Зібрання творів: у п’ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 2008. Т. 53. С. 173—175.
  • 16. Федорчук О. Інтерпретація писемних джерел як ключ до датування витоків традиції бісерного оздоблення на­родної ноші українців. Рукописна та книжкова спад­щина України. 2025. № 3 (38). С. 196—209. DOI: https://doi.org/10.15407/rksu.38.196
  • 17. Федорчук О. Етномистецька традиція бісерного оздоблення народної ноші гуцулів. Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С.  058. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2017_5_6 (дата звернення: 10.05. 2026).
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »