« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1143—1149

УДК: 94(477):32+929+061.23:06.023.6+008(477)(045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1143

  • Received: 07.07.2026
  • Accepted: 14.07.2026
  • Published: 23.09.2026

НЕЗЛАМНИЙ ГЕНЕТИЧНИЙ КОД УКРАЇНЦІВ (НА ПРИКЛАДІ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ ІРЕНИ БАЧИНСЬКОЇ-ЧАБАН) 

СТЕЛЬМАЩУК Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5607-4936
  • докторка мистецтвознавства, професор,
  • дійсна член-академік Національної академії мистецтв
  • України, професор, Волинський національний
  • університет імені Лесі Українки, кафедра дизайну,
  • проспект Волі, 13, 43025, м. Луцьк, Україна,
  • Контакти: e-mail: g_stelm@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена діяльності Ірени Бачинської-Чабан  — з роду Бачинських, гербу Сас Драг. Висвітлено її життя і долю як однієї з шляхетської родини в умовах тоталітарного совєтського режиму. Розкрито її змагання за Незалежну Україну, спочатку в Україні — Ірена була однією із перших членкинь Української Гельсінської Спілки, засновницею філії УГС у м. Стрий, інших рухів, організованих у м. Стрий та Львові. До її помешкання часто приїздили звільнені з таборів політв’язні, зокрема і відомий політик Вячеслав Чорновіл, якому допомагала у випуску журналу «Український Вісник», а також у розповсюдженні матеріалів Вісника. Разом з іншими членами УГС допомагали Вячеславу Чорноволу добиратися до місця зустрічей з громадськістю. Від 1989 продовжувала активну діяльність на допомогу Україні зі США, куди п. Ірена змушена була виїхати на операцію та лікування.

Мета статті — розкрити діяльність Ірени Бачинської-Чабан, яка з гідністю, упродовж свого життя, відстоювала ідеї свого Роду — утворення Самостійної Соборної України, утверджувати їх, всіляко допомагати становленню і розвитку Незалежної України.

Методологічну основу дослідження становить комплексний науковий підхід, що включає поєднання хронологічного, біографічного, культурно-історичного та джерелознавчого аналізу.

Ключові слова: Стрий, родина Бачинських, Ірена Ба­чинська-Чабан, В. Чорновіл, «Український вісник», по­літв’язні.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »