Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190). С. 1150—1164
УДК 75.071.1(=161.2)(443.61+493)”19″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1150
- Received: 08.06.2026
- Accepted: 15.07.2026
- Published: 23.09.2026
МАКОЙДА Орест
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6915-2481
- кандидат мистецтвознавства, старший науковий
- співробітник, Інститут народознавства НАН України,
- відділ мистецтвознавства,
- проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
- Контакти: e-mail: orestmakoyda@gmail.com
Анотація. Упродовж ХХ ст. українське мистецтво розвивалося в умовах складних історико-культурних трансформацій, що зумовило активні пошуки нових форм художнього вираження та індивідуальних стилістичних рішень. У цьому контексті особливого значення набуває постать Ярослава Крушельницького (Slavko) (1916—1973) — українського художника-емігранта, чия творчість сформувалася на перетині галицького, західноєвропейського та діаспорного мистецьких середовищ. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю повернення до наукового обігу маловідомих імен українського мистецтва ХХ ст., а також потребою комплексного осмислення творчості Ярослава Крушельницького. Метою статті є комплексний аналіз образно-стильових особливостей творчості Ярослава Крушельницького з акцентом на його паризький і люксембурзький періоди, а також виявлення основних джерел формування його художньої мови.
Об’єктом дослідження є живописна спадщина Ярослава Крушельницького, зокрема пейзажні, портретні та фігуративні композиції, виконані в різні періоди його творчості.
Джерельну базу дослідження становлять збережені живописні твори митця з музейних і приватних колекцій, матеріали періодичних видань української діаспори, а також поодинокі мистецтвознавчі публікації.
Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні історико-мистецтвознавчого, формально-стилістичного та компаративного методів.
Ключові слова: українське мистецтво ХХ століття, художник-емігрант, Ярослав Крушельницький, Slavko, експресіонізм, постімпресіонізм, Львів, Париж, Люксембург, живопис.
Список використаних джерел
- 1. Волошин Л. Мистецька школа Олекси Новаківського 1923—1935. Життя у перспективі часу. Львів; Дрогобич: Коло, 2024. 592 с.
- 2. Лям Владислав. Бірюльов Ю.О. Енциклопедія Сучасної України. редкол.: І.М. Дзюба та ін. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL: https://esu.com.ua/article-60034 (дата звернення: 26.05.2026).
- 3. Качалуба М. Крушельницький Ярослав — Славко. Нотатки з мистецтва. Ukrainian Art Digest. Philadelphia, 1984. № 24. С. 49.
- 4. Волошин Л. Славко Крушельницький — митець екстатичних кольорових видінь. Zbruc. URL: https://zbruc.eu/node/105363 (дата звернення: 26.05.2026).
- 5. Marienberger L. Les grandes tableaux de Slavko. Luxemburg, 1960. P. 32.
- 6. Успіхи Українського Мистця (Артист Маляр Славко). Українець-Час. Електронний архів Diasporiana. URL: https://diasporiana.org.ua (дата звернення: 26.05. 2026).
- 7. Стельмащук Г. Відданість ідеалам як спосіб життя: Михайло Качалуба (110 років від дня народження). Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 232—233.
- 8. Schaefer P. Slavko: transformée nature. L’Oeil. Paris, 1988.
- 9. Hampel Kunst Auktionen München. Katalog IV allgemeine Kunstauktion. München, 2007.
- 10. Bailey М. The most famous bedroom in art history: secrets of Van Gogh’s nocturnal life. The Art Newspaper. 2020. October 9. URL: The Art Newspaper (дата звернення: 26.05.2026).
- 11. Les amis de Sainte-Victoire et Cézanne. URL: https://web.archive.org/web/20180401075354/http://www.amisdesaintevictoire.asso.fr/la-montagne-sainte-victoire-et-cezanne.html (дата звернення: 26.05.2026).
- 12. Jones J. Through a keyhole. The Guardian. 30 Oct 2004. URL: https://www.theguardian.com/culture/2004/oct/ 30/1 (дата звернення: 26.05.2026).
