« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1150—1164

УДК 75.071.1(=161.2)(443.61+493)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1150

  • Received: 08.06.2026
  • Accepted: 15.07.2026
  • Published: 23.09.2026

ЕКСПРЕСІЯ ТА ОБРАЗ У ТВОРЧОСТІ ЯРОСЛАВА КРУШЕЛЬНИЦЬКОГО (SLAVKO): МІЖ ЛЬВОВОМ, ПАРИЖЕМ ТА ЛЮКСЕМБУРГОМ     

МАКОЙДА Орест

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6915-2481
  • кандидат мистецтвознавства, старший науковий
  •  співробітник, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: orestmakoyda@gmail.com

Анотація. Упродовж ХХ ст. українське мистецтво розвивалося в умовах складних історико-культурних трансформацій, що зумовило активні пошуки нових форм художнього вираження та індивідуальних стилістичних рішень. У цьому контексті особливого значення набуває постать Ярослава Крушельницького (Slavko) (1916—1973) — українського художника-емігранта, чия творчість сформувалася на перетині галицького, західноєвропейського та діаспорного мистецьких середовищ. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю повернення до наукового обігу маловідомих імен українського мистецтва ХХ ст., а також потребою комплексного осмислення творчості Ярослава Крушельницького. Метою статті є комплексний аналіз образно-стильових особливостей творчості Ярослава Крушельницького з акцентом на його паризький і люксембурзький періоди, а також виявлення основних джерел формування його художньої мови.

Об’єктом дослідження є живописна спадщина Ярослава Крушельницького, зокрема пейзажні, портретні та фігуративні композиції, виконані в різні періоди його творчості.

Джерельну базу дослідження становлять збережені живописні твори митця з музейних і приватних колекцій, матеріали періодичних видань української діаспори, а також поодинокі мистецтвознавчі публікації.

Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні історико-мистецтвознавчого, формально-стилістичного та компаративного методів.

Ключові слова: українське мистецтво ХХ століття, художник-емігрант, Ярослав Крушельницький, Slavko, експресіонізм, постімпресіонізм, Львів, Париж, Люксембург, живопис.

Список використаних джерел

  • 1. Волошин Л. Мистецька школа Олекси Новаківського 1923—1935. Життя у перспективі часу. Львів; Дрогобич: Коло, 2024. 592 с.
  • 2. Лям Владислав. Бірюльов Ю.О. Енциклопедія Су­часної України. редкол.: І.М. Дзюба та ін. Київ: Ін­ститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL: https://esu.com.ua/article-60034 (дата звернення: 26.05.2026).
  • 3. Качалуба М. Крушельницький Ярослав — Славко. Нотатки з мистецтва. Ukrainian Art Digest. Phila­delphia, 1984. № 24. С. 49.
  • 4. Волошин Л. Славко Крушельницький — митець екстатичних кольорових видінь. Zbruc. URL: https://zbruc.eu/node/105363 (дата звернення: 26.05.2026).
  • 5. Marienberger L. Les grandes tableaux de Slavko. Luxemburg, 1960. P. 32.
  • 6. Успіхи Українського Мистця (Артист Маляр Славко). Українець-Час. Електронний архів Diasporiana. URL: https://diasporiana.org.ua (дата звернення: 26.05. 2026).
  • 7. Стельмащук Г. Відданість ідеалам як спосіб життя: Михайло Качалуба (110 років від дня народження). На­родо­знавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 232—233.
  • 8. Schaefer P. Slavko: transformée nature. L’Oeil. Paris, 1988.
  • 9. Hampel Kunst Auktionen München. Katalog IV allgemeine Kunstauktion. München, 2007.
  • 10. Bailey М. The most famous bedroom in art history: secrets of Van Gogh’s nocturnal life. The Art Newspaper. 2020. October 9. URL: The Art Newspaper (дата звернення: 26.05.2026).
  • 11. Les amis de Sainte-Victoire et Cézanne. URL: https://web.archive.org/web/20180401075354/http://www.amisdesaintevictoire.asso.fr/la-montagne-sainte-victoire-et-cezanne.html (дата звернення: 26.05.2026).
  • 12. Jones J. Through a keyhole. The Guardian. 30 Oct 2004. URL: https://www.theguardian.com/culture/2004/oct/ 30/1 (дата звернення: 26.05.2026).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »