Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1165—1174

УДК: 7.036/.038+75.058:665.335]:7.071.1*Глад(443.61)”192/194″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 03.07.2026
  • Accepted: 15.07.2026
  • Published: ??.??.2026

СЕРЖ ГЛАДКИЙ: ПОШУАР-ПОРТФОЛІО ЯК ЛАБОРАТОРІЯ ДЕКОРАТИВНОЇ ФОРМИ

ЧЕЧИК Валентина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1083-9590
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • Харківська державна академія дизайну і мистецтв,
  • кафедра теорії і історії мистецтв,
  • вул. Мистецтв, 8, м. Харків, 61002, Україна,
  • Контакти: e-mail: valentyna.chechyk@yahoo.com

Анотація. Реконструйовано паризький період творчості Сергія (Сержа) Гладкого на матеріалі його пошуар-портфоліо 1926—1939 років, що становлять головний корпус нині відомої спадщини митця. Мета дослідження полягає в уточненні місця цих видань у творчості Гладкого та в історії українського мистецтва ХХ століття. Джерельну базу становлять авторські альбоми, передмови до видань, французька та львівська преса міжвоєнного часу, каталоги, довідкові й бібліографічні матеріали. Методологія поєднує формальний аналіз композиції з історико-культурним зіставленням джерел і реконструкцією мистецького сере­довища.

Основну увагу приділено декоративній формі пошуар-портфоліо Гладкого, пластичній логіці орнаментального мотиву, ролі геометризованої форми, ритму, кольорової площини та архітектурного мислення. Розглянуто значення архітектурної освіти й театрального середовища для композиційного мислення художника, театральну лінію його творчості, а також редакторську роботу в журналі «Umění Slovanů». Окремо проаналізовано альбом «Ukrainski vzirtsi. Slovianskas ceriia» (1939), у якому український вимір творчості Гладкого виявляється через народне мистецтво, емблематику й історичні мотиви.

Стаття порушує проблему ширшого осмислення спадщини С. Гладкого поза межами загального означення ар деко та розглядає його пошуар-портфоліо як простір модерного декоративного формотворення, де орнаментальний мотив стає основою самостійної пластичної побудови.

Ключові слова: Серж Гладкий, українське мистецтво ХХ століття, графіка, декоративне мистецтво, пошуар, орнаментальний мотив, ар деко, кубізм, модернізм, Париж, міжвоєнний період.

Список використаних джерел

  • 1. Schleuning S. Moderne: Fashioning the French Interior. With an essay by J. Aynsley; editor M. Lamonaca. New York: Princeton Architectural Press, 2008. 256 p.
  • 2. Roylance D. Art Deco Paris 1900—1925: Catalogue of the Exhibition of Pochoir Color Prints from the Graphic Arts Collection. The Princeton University Library Chronicle. 1999. Vol. 61. № 1 (Autumn 1999). P. 1—72.
  • 3. Gladky S. Compositions ornementales. Texte de Maurice Raynal. Paris: Le Prisme, 1926. 16 p.: 26 pl.
  • 4. Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: біографічний довідник. Київ: НДІТІАМ (Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації), 1999. 477 с. URL: https://surl.li/hgpvui (дата звернення: 04.02.2026).
  • 5. Gladky S. Synthèse du costume théâtral. Préface d’André Salmon. Paris: Ducros et Colas for Le Théâtre Mondial, 1927. 8 р.: 32 pl.
  • 6. La Danse. La rentrée de Borlin. Comœdia. 1929. 9 no­vembre. P. 2.
  • 7. Les Ballets suédois dans l’art contemporain. Paris: Éditions du Trianon, 1931. 197 p.
  • 8. М. Е. Un ballet décoré par Serge Gladky. Ami du peuple. 1929. 1 décembre. Р. 5.
  • 9. G. R. Serge Gladky peintre. Mobilier & Décoration: revue mensuelle des arts décoratifs et de l’architecture moderne. 1929. T. I. Р. NP.
  • 10. Cogniat R. Décors de théâtre. Chantecler. 1931. 16 mai. P. 4.
  • 11. Courrier. L’Intransigeant. 1933. 30 octobre. P. 7.
  • 12. Gladky S. Fleurs: texte et vingt-six planches en couleurs. Par Serge Gladky. Paris: Editions «Synth», 1929. 8 p.: 30 pl.
  • 13. Гладкий С. Українські взірці: Слав’янська серія. Вид-во «Слав’янська правда». 1939. 20 с.
  • 14. Попович В. Гладкий Сергій Іванович. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жу­ков­­ський, М.Г. Железняк. НАН України; НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: https://esu.com.ua/article-30327 (дата звер­нення: 30.03.2026).
  • 15. Hauser J. «Sans retour». Výtvarníci ruské emigrace v meziválečné Praze: disertační práce. Praha: Univerzita Karlova, Filozofická fakulta, 2020. 174 s.
  • 16. Hladký S. Moderní umění na Moravě. Umění slovanů. 1924. № 1. S. 3—8.
  • 17. Hladký S. Milivoj Uzelac — Risto Stijović. Umění slovanů. 1925. № 5. S. 3—10.
  • 18. Виставка сучасної української графіки: катальоґ. Асоціяція Незалежних Українських Мистців; упорядкування і редакція Павла Ковжуна. Львів: видання А. Н. У. М., 1932. 18 с.
  • 19. Сучасна українська графіка на виставі української графіки у Львові (05.06—12.07.1932). Нова зоря. 1932. № 55. С. 6.
  • 20. Tyrowicz L. Współczesna grafika ukraińska. Słowo Pol­skie. 1932. № 180. 3 lipca. Lwów. С. 6—7.
  • 21. 41. Винницький М. Рефлексії з виставки української графіки. Мистецтво. 1932. № 2—3. С. 53—55.
  • 22. Wolynetz L. The Art Deco Works of Serhii Hladky. Sower. 2010. 25 July. P. 15—16. URL: https://surl.li/avkbae (дата звернення: 23.02.2026).
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »