« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1175—1187

УДК 7.071:745.03/04(477)”1967-2000″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1175

  • Received: 24.04.2026
  • Accepted: 21.05.2026
  • Published: 23.09.2026

ПЕРСОНАЛІЇ МИТЦІВ І ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧИХ ПІДХОДІВ У РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВОГО МИСТЕЦТВА 1967—2000 рр.

ДЯЧЕНКО Алла

  • ORСID ID: https://orcid.org/0000-0003-4496-5931
  • кандидат пед. наук, доцентка,
  • Київська державна академія декоративно-прикладного
  • мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука,
  • кафедра промислового дизайну і комп’ютерних технологій;
  • деканка факультету декоративно-прикладного мистецтва;
  • членкиня Спілки дизайнерів України,
  • членкиня Національної спілки художників України,
  • вул. М. Бойчука, 32, м. Київ, 01103, Україна,
  • Контакти: e-mail: pani.alla0107@gmail.com 

Анотація. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей розвитку українського художньо-промислового мистецтва другої половини ХХ ст. крізь призму персоналізованого підходу, а також в аналізі впливу соціально-політичних, економічних і культурних чинників на формування інди­відуальних творчих стратегій митців. Особливу увагу зосереджено на осмисленні ролі окремих персоналій як носіїв інноваційних підходів у межах інституційно обмеженої мистецької системи. Методологічна основа  ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує методи мистецтвознавчого, історико-культурного та соціологічного аналізу. Використано історико-генетичний метод, який дозволив простежити еволюцію художньо-промислового мистецтва в контексті суспільно-політичних змін; біографічний, спрямований на вивчення творчого шляху митців і виявлення впливу особистісного досвіду на їхню художню практику; порівняльний метод — для аналізу спільних і відмінних рис у творчості досліджуваних персоналій; системний підхід — для розгляду художньо-промислового мистецтва як цілісного явища, що функціонує у взаємозв’язку з економічними, соціальними та культурними процесами. Важливу роль відіграли також іконографічний та формально-стилістичний аналізи, які дали змогу дослідити художні особливості творів, специфіку формотворення та взаємодію традицій і новаторства.

Ключові слова: гобелен, дизайн, Іван Віцько, кераміка, Людмила Жоголь, порцеляна, Стефанія Шабатура, Тарас Драган, технологія, художньо-промислове мистецтво.

Список використаних джерел

  • 1. Нариси з історії українського дизайну ХХ століття. Збірник статей. За заг. ред. М. Яковлєва. Київ: Фенікс, 2012. 256 c.
  • 2. Художник і час. Декоративне мистецтво України на межі століть. Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції 7—8 жовтня 2021 р. Упоряд. О. Фрасинюк, С. Яценко. Вінниця: Твори, 2023. 316 c.
  • 3. Декоративне мистецтво України: народне і професійне, історія і сучасність, теоретичне осмислення: колективна монографія. Книга 2. Гол. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2025. 268 с.
  • 4. Сучасне українське декоративне мистецтво: збереження національної своєрідності в умовах глобалізації. Монографія. НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Риль­ського. Київ, 2019. 240 с.
  • 5. Бабій Н. Актуальні культурно-мистецькі практики та процеси: проблематика наукового дискурсу. Питання культурології. 2020. № 36. С. 69—78. URL: https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221047
  • 6. Грицюк І. Символізм у творчості Стефанії Шабатури. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. Вип. 34. С. 202—217. DOI: https://doi.org/ 10.5281/zenodo.1170642
  • 7. Стефанія Шабатура: вибрана палітра кольорів з мозаїки життя і творчості. Упоряд. Дяків С. Київ: Смолоскип, 2016. 256 с.
  • 8. Дяченко А. Роль Людмили Жоголь у привнесенні народних традицій в життєвий інтер’єр. Українська куль­тура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2024. Вип. 49. С. 124—131. URL: https://zbirnyky.rshu.edu.ua/index.php/ucpmk/article/view/846/1671
  • 9. Роготченко О., Крюк О. Іван Віцько — знаний новатор формотворення і декорування фарфору України. Художня культура. Актуальні проблеми. 2023. Вип. 19. Частина 2. С. 128—131. DOI: https://doi.org.10.31500/1992-5514.19(2).2023.294641
  • 10. Смоляр О. Концептуальний аналіз творів монумен­тально-декоративного мистецтва в дизайні інтер’єрів готелів Києва 1950—1980-х років. Народознавчі зошити. 2017. № 4. С. 977—982. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi49.846 https://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2017_4_28
  • 11. Тобілевич Г. Модульні композиції в архітектурно-де­коративній кераміці Тараса Драгана. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2009. Вип. 6. С. 365—370.
  • 12. Школьна О. Пам’яті славетного майстра українського фарфору, Народного художника України Івана Михайловича Віцька. Праці Центру пам’яткознавства. 2014. Вип. 26. С. 232—246.
  • 13. Чегусова З. Тенденції розвитку декоративного мистецтва України другої половини ХХ — початку ХХІ століття (кераміка, скло, текстиль). Художник і час. Декоративне мистецтво України на межі століть. Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції 7—8 жовтня 2021 р. Упоряд. О. Фрасинюк, С. Яценко. Вінниця: Твори, 2023. С. 6—13.
  • 14. Даниленко В. Дизайн України в європейському вимірі ХХ століття. Нариси з історії українського дизайну ХХ століття: Збірник статей. Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України. За заг. ред. М. Яковлєва. Редкол. В. Сидоренко (голова), А. Пуч­ков, О. Сіт­карьо­ва та ін. Київ: Фенікс, 2012. С. 6—34.
  • 15. Чегусова З. «Людмила Жоголь і український гобелен». Враження про арт-проект, який відкрився у залах «Хлібні». День. 16 листопада 2015. URL: https://day.kyiv.ua/article/kultura/lyudmyla-zhohol-i-ukra­yin­skyy-hobelen.
  • 16. Людмила Жоголь: Майстериня гобеленів, яка зачаровує світ своїм творчим доробком. Андріївська Церква. URL: https://andriyivska-tserkva.kiev.ua/novyny/lyud­my­la-zhogol-majsterynya-gobeleniv-yaka-zacha­ro­vuye-svit-svoyim-tvorchym-dorobkom/.
  • 17. Мистецький дарунок зі Львова Муніципальній. Муніципальна бібліотека імені А. Добрянського. 18 січня 2021. http://www.dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news? id=122­9213.
  • 18. У готелі «Турист» знищили шедевральне панно: фото. Vgorode. Львів. 20 жовтня 2020. URL: https://lviv.vgorode.ua/news/sobytyia/a1136580-u-hoteli-turist-zni­sh­chili-shedevralne-panno-foto.
  • 19. Погорецький В. Стефанія Шабатура: ув’язнені лілії (фото). Золота пектораль. 29 серпня 2017. URL: https://zolotapektoral.te.ua/%D1%­81%D1%82% D0%B5%­D1%84%D0%B0%D0%BD%D1% 96%­D1%8F-%D1%­88%D0%B0%D0%­B1%D0% B0%­D1%­82%­D1%83%D1%80%D0%B0-%D1%83%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%­BB%D1%96% D0%BB%D1%96%D1%97-%D1%84/.
  • 20. Рапп І. Шабатура Стефанія Михайлівна. Дисидентський рух в Україні. Віртуальний музей. 26 липня 2016. URL: https://museum-old.khpg.org/1114001603
  • 21. Стефанія Шабатура. Art Lviv Online. URL: https://art.lviv-online.com/stefaniya-shabatura/
  • 22. Густіліна Н. Календар визначних дат: Іван Віцько. На­ціональний музей декоративного мистецтва України. Facebook. 16 червня 2025. URL: https://www.fa­ce­book.com/DecArtMuseum/posts/%D0%BA%­D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80-%D0%­B2%D0%B8%D0%B7% D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0% B8%D1%85-%D0%­B4%D0%B0%D1%82-% D1% 96%D0% B2%D0%B0%D0%BD-%D0%B2 %D1%96%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0% BE16-%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2% D0%BD%­D1%8F-1930-%D1%80-%D1%83-% D1%81-%D0%BA%D1%80 %D1%83%D1%82% D0%B8%D0%B9-%D0%B1%D0%B5%D1% 80%D0%B5%D0%B3-%D0%BF%D0%BE% D0% BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-/13352­36698531840/.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »