« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1188—1199

УДК 748:749.1:72.04:7.025.3(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1188

  • Received: 27.05.2026
  • Accepted: 01.06.2026
  • Published: 23.09.2026

ДЕКОРАТИВНІ ГУТНІ СВІТИЛЬНИКИ АВТОРСТВА МАР’ЯНА ТАРНАВСЬКОГО В АРХІТЕКТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ

КОВАЛЮК Христина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4116-9537
  • аспірантка, викладачка, Львівська національна
  • академія мистецтв, кафедра художнього скла,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: kovaliuk.art.design@gmail.com

Анотація. Предеметом дослідження є декоративні світильники з гутного скла авторства М. Тарнавського. Метою дослідження є систематизація декоративних гутних світильників Мар’яна Тарнавського, визначення їх художніх і конструктивних характеристик у взаємодії з архітектурним середовищем, а також окреслення основних проблем збереження та шляхів їх вирішення.

Методи: застосовано архівно-бібліографічний і порівняльний методи, а також методи систематизації та класифікації. Проведено формальний і композиційний аналіз. Використано метод усної історії. Важливе місце посіли польові дослідження.

Результати: розглянуто та проаналізовано 14 архітектурних об’єктів, оформлених декоративними світильниками з гутного скла, серед яких вуличні ліхтарі, люстри, підвісні світильники, бра та інсталяція, створені Мар’яном Тарнавським у співавторстві впродовж 1973—1985 рр. Окреслено специфіку проєктування та реалізації світильників в архітектурному середовищі. Уперше введено до наукового обігу відомості та фотоматеріали з архівів автора, Львівської обласної організації національної спілки художників України та кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв. Наголошено на важливості збереження авторських світильників в умовах ризику зникнення гутного ремесла.

Ключові слова: творчість Мар’яна Тарнавського, гутне скло, декоративні світильники, комплексне оформлення інтер’єрів.

Список використаних джерел

  • 1. Жоголь Л.Є. Декоративне мистецтво в інтер’єрі житла. Київ: Будівельник, 1973.
  • 2. Жоголь Л.Є. Декоративное искусство в интерьерах общественных зданий. Київ: Будівельник, 1978.
  • 3. Жоголь Л.Є. Декоративное искусство в современном интерьере. Київ: Будівельник, 1986.
  • 4. Черняк Ф. Львівське гутне скло другої половини ХХ століття. Львів: ЛНАМ, 2006.
  • 5. Чегусова З. Професійне декоративне мистецтво України доби глобалізації. Київ: ArtHuss, 2024.
  • 6. Петрякова Ф.С. Сучасне українське художнє скло. Київ: Мистецтво, 1980.
  • 7. Федорук О. Пласт, освячений Бокотеєм. Художня куль­тура. Актуальні проблеми. 2007. Т. 4. С. 7—31.
  • 8. Бокотей М. Студійне скло в Україні. Київ: ArtHuss, 2025. 360 с.
  • 9. Космолінська Н. Мар’ян Тарнавський — митець-гутник і маляр. За Вільну Україну. 2002. 28 трав.
  • 10.  Гуменюк С.П., Черняк Ф.А. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. Київ: Реклама, 1980.
  • 11. Санаторій «Південний». Галерея. URL: https://pivdennyy.sanatorii.ua/ (дата звернення: 29.04.2026).
  • 12. Фільм «Художник і скло». 1977. Суспільне. Медіа­тека. URL: https://mediateka.suspilne.media/media/ 13­189 (дата звернення: 29.04.2026).
  • 13. Смакова Л. Світильники Андрія Бокотея (у співав­торстві) в інтер’єрах громадських споруд 1970—1980-х рр.: перші творчі експерименти зі склом. ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв. 2023. Т. 51. С. 121—133. URL: https://doi.org/10.37131/2524-0943-2023-51-12
  • 14. Книш А., Юхта Т. «Блакитний щит» на Сумщині: спеціалізований підрозділ ЗСУ маркував культурні пам’ятки. Суспільне. Суми. Культура. 22.09.2025. URL: https://suspilne.media/sumy/1120870-blakitnij-sit-na-sumsini-specializovanij-pidrozdil-zsu-markuvav-kulturni-pamatki/ (дата звернення: 29.04.2026).
  • 15. Панно та освітлення. Сумський національний театр ім. М. Щепкіна. Про театр. URL: https://music­drama.com.ua/about/panno-ta-osvitlennya/ (дата звернення: 29.04.2026).
  • 16. Glass Procházka. Architecture. URL: https://www.glass-prochazka.cz/architektura-EN.php (дата звернення: 29.04.2026).
  • 17. Тарнавський М.Г. Дослідження історії світильників. Мистецтво і перебудова: збірник наукових праць. Київ: УМК ВО, 1989. С. 96—101.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »