« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1432—1438

УДК 94(477)”09″:340.14

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 09.10.2026
  • Accepted: 12.10.2026
  • Published: ??.??.2026

ДОГОВОРИ ГРЕКІВ З РУСАМИ ЯК ДЖЕРЕЛО ЗВИЧАЄВО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У КИЇВСЬКІЙ РУСІ

БІЛИНСЬКИЙ-ГРОДЗЬ Юрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-7267-0379
  • аспірант,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: grodz.jur@gmail.com

Анотація. Досліджено русько-візантійські договори X ст. як важливе джерело історії суспільних відносин і звичаєво-правового регулювання в Київській Русі. Актуальність теми зумовлена необхідністю комплексного аналізу інформаційного потенціалу договірних пам’яток для з’ясування особливостей функціонування та розвитку звичаєвого права давньоруського суспільства. Метою дослідження є визначення інформаційних можливостей русько-візантійських договорів для реконструкції звичаєво-правових норм і з’ясування їхнього місця серед джерел історії права Київської Русі. Методологічну основу становлять принципи історизму, об’єктивності та системності, а також історичний, джерелознавчий, порів­няльно-історичний та аналітичний методи.

Основну увагу зосереджено на договорах 911 і 945 рр., положення яких висвітлюють регулювання кримінальних і цивільних відносин, відповідальність за правопорушення, судові процедури, доказування, присягу, помсту, грошовий викуп, торговельні відносини, захист майна, полон, рабство та спадкування. Розглянуто наукові дискусії щодо співвідношення візантійських правових норм і руського звичаєвого права. Обґрунтовано, що договірні положення відображають взаємодію та компроміс двох правових традицій, а поняття «закон», «покон руський» та «устав руський» можуть свідчити про нормативне значення усталених звичаєвих правил. Встановлено, що договірні норми засвідчують поєднання особистої, майнової та публічної відповідальності, а також поступову формалізацію звичаєвих механізмів регулювання суспільних відносин.

Ключові слова: Київська Русь, Візантія, звичаєве право, русько-візантійські договори, договори з греками, «закон руський», суспільні відносини, правові звичаї, історичне джерело.

Список використаних джерел

  • 1. Полное собрание русских летописей, изданное по высочайшему повелению Археографическою комиссиею. Т. 10: VIII. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью: (продолжение). Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1885. 244, [4] с.
  • 2. Кушинська Л.А. Звичаєве право та його еволюція у східнослов’янському суспільстві VI—XI ст.: моногра­фія. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драго­ма­нова, 2008.
  • 3. Лащенко Р. Лекції по історії українського права. Ч. 1: Княжа доба. Прага, 1923.
  • 4. Сергеевич В.И. Русские юридические древности: в 4 т. Санкт-Петербург: Тип. Н.А. Лебедева, 1890—1903. 4 т.
  • 5. Самоквасов Д.Я. История русского права. Т. 1: Начала политического быта древнерусских славян. Вып. 1: Литература. Источники. Методы ученой разработки источников. Варшава: Тип. М. Земкевича и В. Нюаковского, 1878. XII, 272, 74 с.
  • 6. Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории русского права. 2-е изд., с доп. Санкт-Петербург; Киев: Н.Я. Оглоблин, 1888. XXVI, [2], 542 с.
  • 7. Хачатуров Р.Л. Становление права (на материале Киевской Руси). Тбилиси: Изд-во Тбилис. Ун-та, 1988.
  • 8. Дарест Р. Исследования по истории права: пер. с фр. Пер. Н.Н. Чеботаревского. Санкт-Петербург: Изд. Л.Ф. Пантелеева, 1894. 392 с.
  • 9. Полное собрание русских летописей, изданное по высочайшему повелению Археографическою коммиссиею. Т. 1: I. II. Лаврентиевская и Троицкая летописи. Санкт-Петербург: издание Археографической коммис., 1846. XX, 267, [4] с., [2] л. факс.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »