Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191). С. 1496—1510

УДК 398.4(=161.2)(477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 27.07.2026
  • Accepted: 27.08.2026
  • Published: ??.??.2026

ДЕМОНОЛОГІЧНІ УЯВЛЕННЯ ТА ВІРУВАННЯ ЖИТЕЛІВ СЕЛА БОРТНИКИ  ТЛУМАЦЬКОЇ МІСЬКОЇ ГРОМАДИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА МАТЕРІАЛАХ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

ГEМБАРОВСЬКИЙ Степан

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-4455-0820
  • аспірант,
  • Львівський національний університет
  • імені Івана Франка, кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: stepan.gembarovskyi@gmail.com

Анотація. Попри наявність значного масиву етнографічних матеріалів із Покуття, демонологічна традиція окремих населених пунктів регіону залишається вивченою недостатньо. Актуальність дослідження зумовлюється тим, що народна демонологія належить до найбільш архаїчних складових традиційного світогляду українців. Особливе місце в цій системі посідали демонологічні персонажі, пов’язані з господарством, довкіллям і потойбічним світом. Незважаючи на поступове згасання традиційної культури, значна частина цих вірувань зберігається в усній традиції населення аж до початку ХХІ ст.

Метою статті є введення до наукового обігу польових етнографічних матеріалів із села Бортники, а також з’ясування тяглості й трансформації локальної демонологічної традиції впродовж більш ніж столітнього періоду. Об’єктом цього дослідження є традиційна демонологічна палітра мешканців села Бортники, а його предметом — уявлення та вірування про конкретних демонологічних персонажів: домашнього духа, чорта, блуд, відьму, упиря, смерть, душу, покійників тощо.

Хронологічні межі дослідження визначені джерельним матеріалом (в основному це початок ХХ — початок ХХІ ст.). Територія дослідження обмежена селом Бортники.

Джерельною основою розвідки стали здебільшого польові етнографічні матеріали, зібрані автором у селі Бортники Тлумацької міської громади Івано-Франківської області у 2023 році.

Ключові слова: Україна, Покуття, етнологія, духовна культура, демонологія, вірування, домашні духи, відьма, упир.

Список використаних джерел

  • 1. Тронько Т. Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. Київ, 1971. 639 с.
  • 2. Тимів І. Село на Покутті в XV—XVI ст. Історія Бортників від найдавніших до ХІХ ст. Івано-Фран­ківськ: Нова Зоря, 2006. 176 с. (Серія «Села і міста Покуття». Т. 1).
  • 3. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny. Kraków, 1888. T. III. 240 s.
  • 4. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Т. ІІ. Вип. 1. Етноґрафічний збірник. Львів, 1912. Т. XXXIII. С. 1—237.
  • 5. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Т. ІІ. Вип. 2. Етноґрафічний збірник. Львів, 1912. Т. XXXIV. С. 1—280.
  • 6. Piotrowicz S. Znachorka i wróżka Jewdokia Bojczuk. Ma­teriały folklorystyczne ze wsi Bortnik na Pokuciu. Lud. Organ Towarzystwa Ludoznawczego. Lwów, 1907. T. XIII. S. 118—129; 216—232.
  • 7. Кирчів Р. Історіографія етнографічного дослідження Покуття. Народознавчі зошити. 2015. № 1 (121). С. 70—90.
  • 8. Галайчук В. Традиційні уявлення про домашніх духів на Покутті (на матеріалах з Городенківського р-ну Івано-Франківської обл.). Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 341—354.
  • 9. Галайчук В. Традиційні похоронно-поминальні звичаї та обряди на Покутті. Вісник Львівського універ­си­тету. Серія історична. Львів, 2024. Вип. 56. С. 345—417. DOI: https://dx.doi.org/10.30970/his. 2024.56.12482
  • 10. Сілецький Р. Бузина в народних демонологічних по­вір’ях українців. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2015. Вип. 16. С. 140—150.
  • 11. Галайчук В., Сілецький Р. Народні повір’я про «нечистий пляц» на Покутті. Наукові студії: збірник наукових праць КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей»; Інститут археології Жешівського універси­тету. Винники; Жешів; Львів: Апріорі, 2017. Т. 10: Освоєння простору: житло, поселення, регіон. С. 249—278.
  • 12. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 835-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Традиційна демонологія Покуття» зафіксовані аспірантом Гембаровським Степаном Вікторовичем 15—23 жовтня 2023 р. у Тлумацькому районі Івано-Франківської області). 160 арк.
  • 13. Буджак М. Сім вервиць. Книга народних притч. Іва­но-Франківськ: Місто НВ, 2020. 236 с.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »