« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1255—1267

УДК 75/76].071.1(436-25):792.023(477.83-25)«178/184»

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1255

Надійшла 30.05.2018

ХУДОЖНИКИ ВІДЕНСЬКОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ШКОЛИУ ТЕАТРАЛЬНОМУ ЖИТТІ ЛЬВОВА КІНЦЯ XVIII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТЬ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6461-4819

Купчинська Лариса, кандидат мистецтвознавства, доцент,

науковий співробітник Львівської національної наукової

бібліотеки України імені В. Стефаника

вул. В. Стефаника, 2, Львів, Україна, 79000

Контакти: e-mail: oklarysa@gmail.com

Анотація. У статті розглядається творча діяльність художників віденської мистецької школи у театральному житті Львова кінця ХVIII — першої половини ХІХ ст. Максимально повно розкрито їхню участь в оформленні вистав на сценах австрійського і польського театрів. Наведено оцінку, яку давали їхній праці сучасники. Окрім того відзначена участь митців в інших театральних дійствах міста. Доведено їхню прогресивну роль у формуванні місцевої школи сценографії.

Ключові слова: художники, віденська мистецька школа, театр, сценографія, Львів.

Список використаних джерел

  1. Дергачова Г. Забутий львівський пейзаж Антонія Лянге. Записки Наукового товариства імені Т.Шев­ченка. Львів, 1994. Т. CCXXVII: Праці Секції мистецтвознавства. С. 387—392, іл.
  2. Колбін Д. Сторінки з життя та діяльності Франца Ксавера Моцарта в Галичині. Наукові збірники Львів­ської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Львів: Сполом, 2006. Вип. 13: Вольфганг Амадей Моцарт: погляд з ХХІ сторіччя. С. 113—122.
  3. КорольС. Антон Лянґе: між класичним пейзажем і натурними студіями. Записки Наукового товарист­ва імені Шевченка. Львів, 2004. Т. CCXLVIII: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. С. 152—165, іл.
  4. ЛевицькаМ. Таємнича муза львівського Моцарта: візуальна реконструкція приватної біографії. Україна модерна: міжнародний інтелектуальний часопис. URL: http://uamoderna.com/md/levytska-mozart-son (дата пе­рег­ляду — 28 травня 2018 р.).
  5. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника; Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Інв. № АФ 14. Афіша Львівського міського театру від 10 грудня 1825 р.
  6. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника; Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Інв. № АФ 16. Афіша Львівського міського театру від 3 червня 1826 р.
  7. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника; Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Інв. № АФ 18. Афіша Львівського міського театру від 7 березня 1827 р.
  8. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника; Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Інв. № АФ 42. Афіша Львівського міського театру від 5 червня 1837 р.
  9. Мазепа Т. Австрійський музично-драматичний театр у Львові (1776—1872). (Спроба синтетичного аналізу діяльності). Musica Galiciana. Rzeszуw, 2003. T. VII. S. 31—41.
  10. МельникЛ. Музична журналістика: теорія, історія, стратегії. На прикладах із щоденної преси Львова від початків до сьогодення. Львів: ЗУКЦ, 2013. 384 с.
  11. Мельник Л. Становлення музичної журналістики у першій половині ХІХ ст. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 2010. Вип. 2 (18). С. 3—16.
  12. ПаламарчукО. Музичні вистави львівських театрів (1776—2001). Львів, 2006. 448 с., іл.
  13. Пилипчук Р. До історії українського шкільного театру кінця XVI — початку XVII століть. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1999. Т. CCXXXVII: Праці Театрознавчої комісії. С. 15–41.
  14. Проскуряков В., Ямаш Ю. Львівські театри: час і архітектура. Львів: Центр Європи, 1997. 132 с., іл.
  15. Терещук Н. Витоки театральної культури в Галичині. Вісник Львівського університету: Серія мистецтвознавство. Львів, 2015. Вип. 16. Част. 2. С. 126—138.
  16. AuЯerordentliche Fragmente aus dem Tagebuche des fahrenden Federritters Heliodorus Skribomaniakus. Mnemosyne. Lemberg, 1827. Nr 87 (3 Nov.). S. 347—348. № 88 (6 Nov.). S. 352.
  17. Bogusіawski W. Dzieje Teatru Narodowego na trzy czкњci podzielone oraz Wiadomoњж o їyciu sіawnych artystуw / wydanie fotooffsetowe z posіowiem Stanisіawa Witolda Balickiego. Warszawa: W drukarni N.N. Glьcksberga, 1965. 360 s., XXIV s., il.
  18. Deutsches Theater in Lemberg. Wiener Allgemeine Theaterzeitung. Wien, 1819. № 151 (18 Decem.). S. 603—604.
  19. Domaсski M. Lange Antoni. Sіownik artystуw polskich i obcych w Polsce dziaіaj№cych (zmarіych przed 1966 r.): malarze, rzeџbiarze, graficy. Wrocіaw; Warszawa; Krakуw; Gdaсsk; Јуdџ: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986. T. IV: Kl—La. S. 436—439.
  20. Fasslicher Unterricht in den Anfangsgrьnden der Theatermalerey. Leipziger Literatur-Zeitung. Leipzig, 1831. № 208 (29 Aug.). S. 1660. Rubr.: Schцne Kьnste.
  21. Franz Xaver Wolfgang Mozart (Wolfgang Amadeus Mozaet Sohn): Reisetagebuch 1819—1821 (Ed. Rudolf Angermьller). Salzburg: Verlag K.H. Bock, 1994. 368 s., il.
  22. Fritz J. Kіopoty teatralne Lwowa w XVIII wieku. Lwуw: Nakіadem Towarzystwa miіosnikуw przeszіoњci Lwowa, 1932. 14 s., il.
  23. Got J. Na wyspie Guaxary: Wojciech Bogusіawski i teatr lwowski 1789—1799. Krakуw: Wydawnictwo literackie, 1971. 472 s., il.
  24. Got J. Das цsterreichische Theater in Lemberg im 18. und 19. Jahrhundert: in 2 B. Wien: Verlag des Цsterreichischen Akademie der Wissenschaften, 1997. B. I. 490 s.
  25. Helleniusz E. [Iwanowski E.]. Wspomnienia narodowe. Paryї: W Drukarni L. Martinet, 1861. 560 s.
  26. Jabіoсski M. Odpowiedџ na uwagi z powodu Widokуw Galicyi wydawanych przez Stкczyсskiego w Biblijotece naukowego zakіadu imienia Ossoliсskich umieszczone w zeszycie IV, str. 432—437, z r. 1847. Rozmaitoњci. Dodatek nadzwyczajny do «Rozmaitoњci» Nru 26. Lwуw, 1847. № 26 (26 czerw.). S. 1–2.
  27. Kaiserthum Oesterreich. Lemberger Zeitung. Lemberg, 1822. № 19/20 (15 Feb.). S. 83.
  28. Katalog wystawy sztuki polskiej od roku 1764–1886 / wydal Dr. Jan Boloz Antoniewicz. Lwуw: Z drukarni E. Winiarza, 1894. XXIV s., 384 s., il.
  29. Koіaczkowski J. Wiadomoњci tycz№ce siк przemysіu i sztuki w Dawnej Polsce. Lwуw: Gubrinowicz i Schmidt, 1905. 744 s.
  30. Koіbin D. Syn Mozarta we Lwowie. Ruch Muzyczny. Warszawa, 1991. № 19 (22 wrzeњ.). S. 6.
  31. Krуl B. Anton Sacchetti — decorator romantyczny: dziaіalnoњж w latach 1829–1845. Pamiкtnik Teatralny. Warszawa, 1959. Zesz. 1/3 (29/31). S. 219–259, il.
  32. Krуl B. Antoni Smuglewicz — malarz teatralny. Pamiкtnik Teatralny. Warszawa, 1956. Zesz. 2/3 (18/19). S. 317–347, il.
  33. Krуl-Kaczorowska B. Architekt i razem malarz, wіoch Ma­raino. Pamiкtnik Teatralny. Warszawa, 1983. Zesz.1 (125). S. 80–88, il.
  34. Krуl-Kaczorowska B. Oprawa plastyczna widowisk w teatrze polskiego Oњwiecenia (dekoracje i kostiumy). Teatr Narodowy w dobie Oњwiecenia. Wroclaw; Warszawa; Krakуw: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. S. 207–219.
  35. Krуl-Kaczorowska B. Teatr dawnej Polski: budynki, deko­racje, kostiumy. Warszawa: Paсstwowy Instytut Wy­daw­niczy, 1971. 272 s., il.
  36. L. A. 23. Maia. Wiњliczanki. Pamiкtnik Lwowski. Lwуw, 1819. T. 1. № 6. S. 551–552. Rubr.: Wykaz dzieі granych na Teatrze polskim we Lwowie.
  37. Ladislaus T**U***y. Aus Lemberg. Allgemeine Theaterzeitung und Originalblatt fьr Kunst, Literatur und geselliges Leben. Wien, 1829. № 76 (25 Jun.). S. 309.
  38. Lasocka B. O czarodziejach, akrobatach, panoramach: Lwуw 1800–1850. Pamiкtnik Teatralny. Warszawa, 1969. Zesz. 1/2 (69/70). S. 127–149, il.
  39. Lasocka B. Teatr Lwowski w latach 1800–1842. Warszawa: Paсstwowy Instytut Wydawniczy, 1967. 420 s., il.
  40. Mazepa L. Towarzystwo њw. Cecylii we Lwowie (1826–1829). Musika Galiciana: Kultura muzyczna Galicji w kontekњcie stosunkуw polsko-ukraiсskich (od doby piastowsko-ksi№їкcej do roku 1945). Rzeszуw, 1999. T. III. S. 105–126.
  41. Na korzyњж pewnego… Gazeta Lwowska. Lwуw, 1842. № 96 (16 sierp.). S. 623. Rubr.: Nowiny lwowskie.
  42. Nie jeden przechodzi… Gazeta Lwowska. Lwуw, 1845. № 128 (30 paџdz.). S. 844. Rubr.: Nowiny.
  43. Opaіek M. Zapomniane palety. Lwуw: Nakіadem Towarzystwa miіosnikуw przeszіoњci Lwowa, 1932. 32 s., il.
  44. P. Roman Ducheсski… Gazeta Lwowska. Lwуw, 1842. № 138 (22 list.). S. 902. Rubr.: Nowiny lwowskie.
  45. Pepіowski S. Teatr polski we Lwowie (1780–1881). Lwуw: Z Drukarni Dziennika Polskiego, 1889. 420 s.
  46. Prek F.K. Czasy i ludzie / przygotowaі do druku, przedmowa, wstкpem i przypisami opatrzyі Henrik Barycz. Wrocіaw: Zakіad Narodowy imienia Ossoliсskich, 1959. 578 s., il.
  47. Rastawiecki E. Sіownik malarzуw polskich tudzieї obcych w Polsce osiadіych lub czasowo w niej przebywaj№cych: w 3 t. Warszawa: W drukarni S. Orgelbranda, 1850. T. I. 334 s., il.
  48. Rastawiecki E. Sіownik malarzуw polskich tudzieї obcych w Polsce osiadіych lub czasowo w niej przebywaj№cych: w 3 t. Warszawa: W drukarni S. Orgelbranda, 1851. T. ІI. 328 s.,il.
  49. Raszewski Z. Bogusіawski: w 2 t. Warszawa: Paсstwowy Instytut Wydawniczy, 1972. T. II. 368 s., il.
  50. Rцskau-Rydel I. Їycie kulturalne niemcуw we Lwowie w latach 1772–1848. Вісник Львівського університету: Серія історична. Львів, 1999. Т.3. С. 258–267.
  51. Skibiсski K. Pamiкtnik aktora (1786–1858) / opracowaі i wydaі M. Rulikowski. Warszawa: Nakіad i druk Tow. akc. S. Orgelbranda synуw, 1912. 335 s., il.
  52. Sto lat malarstwa Lwowskiego 1790–1890: katalog / opracowaі Dr. Jerzy Gьttler. Lwow: Druk M. Hechta, 1937. 64 s., il.
  53. Theater. Mnemosyne. Lemberg, 1828. № 13 (29 Jдn.). S. 52.
  54. Theater. Mnemosyne. Lemberg, 1835. № 73 (22 Sept.). S. 292.
  55. Theater. Mnemosyne. Lemberg, 1835. № 77 (10Okt.). S. 308.
  56. Theater. Mnemosyne. Lemberg, 1835. № 82 (27 Okt.). S. 328.
  57. Theater = Nachricht. Lemberger Zeitung. Lemberg, 1826. № 67(14Juni). S. 345.
  58. Teatr w Lwowie. Rozmaitoњci. Lwуw, 1820. № 145 (19 grud.). S. 290.
  59. Teatr we Lwowie. Rozmaitoњci. Lwуw, 1821. № 72 (23 czerw.). S. 288.
  60. Treter M. Teatr a sztuki plastyczne (uwagi o scenografji polskiej). Warszawa: Drukarnia Narodowa w Krakowie, 1933. 66 s., il.
  61. Thullie W. de Ze Lwowa. Rozmaitoњci. Lwуw, 1827. № 6 (9 lut.). S. 52.
  62. Ubolewaж naleїy, їe talent… Gazeta Lwowska. Lwуw, 1842. № 141 (29 list.). S. 921–922. Rubr.: Nowiny lwowskie.
  63. W. Theater und geselliges Leben. Mnemosyne. Lemberg, 1836. № 53(5 Mai). S. 213–214.
  64. Wyszedі takїe iuї… Rozmaitoњci. Lwуw, 1823. № 69 (26 list.). S. 552. Rubr.: Rzeczy rozmaite, ze Lwowa.
  65. Z. Repertorjum tutejszej Sceny polskiej, od 1. do 15. Maja. Rozmaitoњci. Lwуw, 1827. № 20 (18 maj.). S. 172.
  66. Zimorowicz B. Historya miasta Lwowa, krуlestw Galicyi i Lodomeryi stolicy; z opisaniem dokіadnem okolic i potrуynego oblкїenia. Lwуw: Wyciњniкto krotіamy Jуzefa Schnaydera, 1835. 508 s., il.
  67. Zwei J. Theater. Mnemosyne. Lemberg, 1824. № 56 (17Jul.). S.226.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »