« 2017. № 1 (133)

Народознавчі зошити. 2017. №1 (133). С. 183–187

УДК 738.3:7.071-028.78](477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.01.183

ORCID ID: https://orsid.org/0000-0001-6936-0328

Надійшла 26.01.2017

ГОНЧАРНА МАЙСТЕРНЯ «ПОКУТСЬКА КЕРАМІКА»: ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Мотиль Романа Ярославівна, кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

доцент Інститут архітектури

Національного Університету «Львівська політехніка»,

кафедра Дизайну та основ архітектури,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна

Контакти: (067)6708698; e-mail: romana_motyl@ukr.net

Анотація. Стаття висвітлює питання становлення і творчої діяльності сучасної гончарної майстерні «Покутська кераміка». Автор аналізує давні традиції та новаторські тенденції у творчості гончарів, розглядає стилістику, особливості форми і декору гончарних творів. Дослідження проведено на основі матеріалів, здобутих під час комплексної наукової експедиції Інституту народознавства Національної академії наук України на Покуття (11—30 липня 2016 р.).

Ключові слова: Покутська кераміка, творчість, традиції, новаторство, гончар, стилістика, посуд, форма, декор, гончарні вироби.

Список використани джерел:

 Березанська С.С. Комарівська культура / С.С. Березанська // Археологія Української РСР. — Т. 1. — Київ : Наукова думка, 1971. — С. 354—363.

  1. Біляшівський М. Дещо про українську орнаментику / Микола Біляшівський // Сяйво. —1913. — Nr 3.
  2. Захарук Ю.М. Памятки культури лінійно-стрічкової кераміки / Ю.М. Захарук // Археологія Української РСР. — Т. 1. — Київ : Наукова думка, 1971. — С. 96—104.
  3. Кіндрачук М. Магія глини в руках митців / М. Кіндрачук, І. Миронюк, І. Романюк // Котиківка: від Трипілля до наших днів. Історико-краєзнавчий нарис про колишнє передмістя Городенки. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. — С. 76—79.
  4. Лащук Ю. Покутська кераміка / Юрій Лащук. — Опішне : Українське народознавство, 1998. — 160 с. : іл.
  5. Матейко К.І. Народна кераміка західних областей Української РСР ХІХ—ХХ ст. / К.І. Матейко. — Київ, 1959. — 107 с.
  6. Мовша Т.Г. Середній етап трипільської культури / Т.Г. Мовша // Археологія Української РСР. — Т. 1. — Київ : Наукова думка, 1971. — С. 165—177.
  7. Мотиль Р. Гуцульська неполив’яна кераміка кінця ХІХ — початку ХХ століть: художні особливості / Романа Мотиль // Łemkowie, bojkowie, rusini — His­to­ria, współczesnosć, kultura materialna i duchowa. — Tom VI. — Slupsk, 2016. — S. 491—503.
  8. Романець Т.А. Стародавні витоки мистецтва української кераміки / Т.А. Романець. — Київ : Просвіта, 1996. — 129 с.
  9. Свєшніков І.К. Культура шнурової кераміки західної частини УРСР / І.К. Свєшніков // Археологія Української РСР. — Т. 1. — Київ : Наукова думка, 1971. — С. 292.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »