ХУДОЖНЄ ДЕРЕВО ГУЦУЛЬЩИНИ | Народознавчі Зошити

« 2017. № 5 (137)

Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1173—1176

УДК: 745.51.03(477.85/.87) “187/195”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.05.1173

ХУДОЖНЄ ДЕРЕВО ГУЦУЛЬЩИНИ: МИСТЕЦЬКІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕМЕСЛА ДЕЛЯТИНСЬКОГО КРАЮ (НА МАТЕРІАЛАХ ЕКСПЕДИЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

Мельник Іван, кандидат мистецтвознавства,

начальник Науково-дослідного сектору

Львівської національної академії мистецтв

вул. В. Кубійовича 38 Львів 79011 Україна

Контакти: email: nds@lnam.edu.ua; тел. 097-599-2573

Анотація: Аналізується художнє дерево Делятинщини як своєрідний художній феномен у контексті народного мистецтва Гуцульщини. Матеріали, на яких ґрунтується стаття, зібрані в експедиціях, відчутно доповнюють відомості про різьбярство Українських Карпат, зодчих і різьбярів Делятинщини кінця ХІХ — середини ХХ ст.

Ключові слова: художнє дерево, сакральні споруди, житлові споруди, традиції, майстри.

Надійшла 9.07.2017

Список використаних джерел

Гори Гуцульщини. — Краків : ПТТК, 2006. — 223 c.
Гуцульщина. Історикоетнографічне дослідження. — Київ : Наукова думка, 1987. — 472 c.
Історикоетнографічний нарис Делятинщини (від найдавніших часів до 1939 р.). — Делятин : Надвірнянська друкарня, 2000. — 91 c.
Рожко М.Ф. Тустань — давньоруська наскельна фортеця / М.Ф. Рожко. — Київ : Наукова думка, 1996. — 272 c.
Рыбаков Б. Русские системы мер длины XI—XV вв. / Б. Рыбаков // Советская этнография. — 1949. — № 1. — С. 14—42.

читати публікацію»

Наші автори

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »