« 2017. № 5 (137)

Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1173—1176

УДК: 745.51.03(477.85/.87) “187/195”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.05.1173

ХУДОЖНЄ ДЕРЕВО ГУЦУЛЬЩИНИ: МИСТЕЦЬКІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕМЕСЛА ДЕЛЯТИНСЬКОГО КРАЮ (НА МАТЕРІАЛАХ ЕКСПЕДИЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

Мельник Іван, кандидат мистецтвознавства,

начальник Науково-дослідного сектору

Львівської національної академії мистецтв

вул. В. Кубійовича 38 Львів 79011 Україна

Контакти: email: nds@lnam.edu.ua; тел. 097-599-2573

Анотація: Аналізується художнє дерево Делятинщини як своєрідний художній феномен у контексті народного мистецтва Гуцульщини. Матеріали, на яких ґрунтується стаття, зібрані в експедиціях, відчутно доповнюють відомості про різьбярство Українських Карпат, зодчих і різьбярів Делятинщини кінця ХІХ — середини ХХ ст.

Ключові слова: художнє дерево, сакральні споруди, житлові споруди, традиції, майстри.

Надійшла 9.07.2017

Список використаних джерел

  1. Гори Гуцульщини. — Краків : ПТТК, 2006. — 223 c.
  2. Гуцульщина. Історико­етнографічне дослідження. — Київ : Наукова думка, 1987. — 472 c.
  3. Історико­етнографічний нарис Делятинщини (від найдавніших часів до 1939 р.). — Делятин : Надвірнянська друкарня, 2000. — 91 c.
  4. Рожко М.Ф. Тустань — давньоруська наскельна фортеця / М.Ф. Рожко. — Київ : Наукова думка, 1996. — 272 c.
  5. Рыбаков Б. Русские системы мер длины XI—XV вв. / Б. Рыбаков // Советская этнография. — 1949. — № 1. — С. 14—42.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »