« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 4—12

УДК 7.011.26(=161.2)]:745/749(477-054.65)]”191/201″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.004

РОЛЬ НАРОДНОГО ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА У КУЛЬТУРНІЙ КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНЦІВ У ПЕРІОДИ КРИЗИ

ГЕРУС Людмила

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

завідувач відділу народного мистецтва,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м.~Львів, Україна

Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. У статті наголошено на особливостях народного деко­ративно-прикладного мистецтва, з’ясовано його вплив на формування національної свідомості та патріотичної громадянської позиції українців в періоди кризи у різні історичні періоди (Перша світова війна, Революція Гідності та війна на сході України), у яких мистецькі практики набрали виняткової актуальності, — на прикладах діяльності «Української кооперативної кустарної спілки» у таборі ув’язнених військовополонених Раштат (Німеччина), мистецьких практик, ініційованих на Східній Галичині та Буковині відділом по наданню трудової допомоги населенню Комітету Південно-Західного фронту Всеросійського Земського союзу у період Першої світової війни; творчості митців 2014—2018 рр. у зв’язку з Революцією Гідності та вій­ни на cході України.

Ключові слова: Україна, декоративно-прикладне мистецтво, криза, мистецька практика, художня спадщина, консолідація.

Надійшла 2.02.2019

Список використаних джерел

  1. Герус Л. Шопка в українській християнській традиції: генеза, історія, символіка. Народознавчі зошити. 2017. № 3 (135). С. 579—595.
  2. Герус Л.М. Обрядовий хліб як мистецький артефакт. Мистецтвознавство’13: наук. зб. Львів: СКІМ; ІН НАН України, 2013. С. 29—38.
  3. Декоративна тарілка з гончарної майстерні-школи Михайла Паращука. 1918 р. Раштат (з колекції М. і М. Лабуньків). Нотатки з мистецтва. Філа­дельфія: накладом відділу Об’єднання мистців-українців в Америці. 1989. Ч. 29. С. 34.
  4. Народне мистецтво Галичини й Буковини. Народное искусство Галиции и Буковины и Земский Союз в 1916—1917 г.г. войны. Київ: Тип. Худож.-ремесел. шк.-мастерской печ. дела, 1919. 65 с.
  5. Прибыльская Е. Жизнеописание. Студії мистецтво­знавчі. 2015. Ч. 2. С. 111—124.
  6. Срібняк І. Мистецькі осередки полонених українців у таборі Раштат (друга половина 1915—1916 рр.). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». 2014. Вип. 5 (123). С. 59—62.
  7. Срібняк І. Створення та діяльність Комітету культурної помочі українцям у Німеччині у таборі Раштат (друга половина 1918 р.). Київські історичні студії. 2017. № 1 (4). С. 3—8.
  8. Степовик Д. Скульптор Михайло Паращук: життя і творчість. Едмонтон; Торонто; Київ, 1994. 227 с.
  9. Брик А. Мистецтво війни: тернополяни розмальовують армійські шоломи. Режим доступу: https://nday.te.ua/mystetstvo-vijny-ternopolyany-rozmalovuyut-armijski-sholomy/.
  10. Буланова-Дувалко Л. «Ridicule»: Уроки праці від українських художників. Режим доступу: http://artukraine.com.ua/a/ridicule–uroki-truda-ot-ukra­ins­kikh-khudozhnic/#.WwWBWO6FPIW.
  11. Качур К. Випеченими птахами з тіста фольклористи вшанували загиблих на Майдані. Режим доступу: https://honchar.org.ua/p/vypechenymy-ptahamy-z-tista-folklorysty-vshanuvaly-zahyblyh-na-majda­ni/?nggpage=2.
  12. Метельський Р. «Тиша» та «Мамаєва сорочка» від Ярослави Ткачук та Олі Кравченко. Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/tysha-ta-mamajeva-sorochka-vid-yaroslavy-tkachuk-ta-oli-kravchenko/.
  13. Солонець О. Євромайдан на витинанках. Черкаський митець Микола Теліженко створює цикл робіт, присвячених останнім подіям в Україні. Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/ievromaydan-na-vitinankah.
  14. Шот М. Аура розмальованих касок. Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/aura-rozmalovanih-kasok/.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »