« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 416—422

УДК 398.341(477+478)”…/20″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.416

ЗВИЧАЇ, ПОВ’ЯЗАНІ З БУДІВНИЦТВОМ ЖИТЛА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНСЬКО-МОЛДОВСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ (НА МАТЕРІАЛАХ НАУКОВИХ ЕКСПЕДИЦІЙ)

ФАЙНИК Тетяна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8446-4002

кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

відділ етнології сучасності

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: t.faynyk@gmail.com

Анотація. На основі зібраних під час експедицій обрядів і зви­чаїв, що збережені в народному будівництві, автор ста­вить перед собою мету вказати їх ідентичність у духов­ній культурі населення українських сіл пограниччя з духовною культурою всього українського народу. У своєму дослідженні ми використали історико-порівняльний метод та методи польової етнографії. На основі матеріалів польових досліджень у межах українсько-молдовського пограниччя висвітлюються традиційно-народні періоди дохристиянського дійства та християнські священнодійства, пов’язані з будівництвом житла. Увагу акцентовано на помітній тенденції до зміцнення християнського елементу в будівельній обрядовості у наш час. Об’єктом дослідження є народне житлове будівництво українців прикордоння, а предметом — звичаї, обряди і вірування при його зведенні. Серед завдань, розв’язання яких сприятиме досягненню поставленої мети, є: встановити зв’язок між збереженими та діючими звичаями та обрядами пограниччя, ідентичності духовної культури населення українських сіл пограниччя з духовною культурою українців загалом; виявити стійкість дохристиянських та християнських звичаїв.

Ключові слова: пограниччя, традиції, вірування, звичаї, символи, будівництво, входини, освячення, християнство, молитва.

Надійшла 31.01.2019

Список використаних джерел

  1. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Матеріали експедицій. Спр. 439. 34 арк. (Файник Т.М. Звіт про наукову експедицію на Одещину; 03.07 — 10.07.2002 р.).
  2. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Матеріали експедицій. Спр. 442. 62 арк. (Файник Т.М. Звіт про наукову експедицію на Чернівеччину; 12.09— 22.09.2002 р.).
  3. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Матеріали експедицій. Спр. 471. 54 арк. (Файник Т.М. Звіт про наукову експедицію у Молдову; 12.07—26.07.2004 р.).
  4. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Матеріали експедицій. Спр. 472. 56 арк. (Файник Т.М. Звіт про наукову експедицію у Молдову; 5.08— 20.08.2005 р.).
  5. Файник Т. Житло та довкілля: будівельні традиції українців Карпат. Львів: Національна Академія На­ук України Інститут Народознавства, 2007. 207 с.
  6. Гребінь І. Обряди, пов’язані з будівництвом сільського житла. Поділля: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Доля, 1994. С.243—250.
  7. ИвановП.В. Народные обычаи, поверья, приметы и загадки, относящиеся к малорусской хате. Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского населения Купянского уезда И.П. Харьковский сбор­ник. Литературно-научное приложеніе къ «Харьков­скому Календарю» на 1889 годъ. Харьков, 1889. Вып. ІІІ. С. 33—66.
  8. Попович Ю.В. Из истории молдавской клаки. Этно­графия и искусство Молдавии. Кишинев, 1972. C.38—39.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »