« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 99—102

УДК 78(073)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.099

НАРОДНИЙ ОРКЕСТР ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА

СТУКАЛЕНКО Зоя

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5577-2655

кандидат педагогічних наук, старший викладач

Центральноукраїнський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

кафедра музичного мистецтва і хореографії,

вул. Шевченка, 1, 25000, Кропивницький,

Кіровоградська область, Україна

Анотація. У статті описано профілюючу дисципліну у системі фахової підготовки майбутнього вчителя музики — народний оркестр, а також наголошено, що найефективнішою формою розвитку творчих здібностей студента є навчальний оркестровий колектив. Головною метою професійного зростання майбутнього педагога-музиканта є не тільки поглиблене оволодіння сукупністю професійних умінь і навичок гри в оркестрі, а також управління оркестровим колективом та творча самореалізація. Наведені репертуарні напрями сучасного народно-оркестрового виконавства.

Ключові слова: народний оркестр, музика, мистецтво, репертуар, студент.

Надійшла 24.12.2018

Список використаних джерел

  1. Дейнега В.М. Музичний інструментарій як показник специфіки оркестру народних інструментів. Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. Київ, 2002. Вип. 22. Кн. 8. С. 119—129.
  2. Ільченко О.О. Народне оркестрове виконавство: аматорство і проблеми художності: монографія. Київ: КДІК, 1994. 116с.
  3. Черкаський Л.М. Українські народні музичні інструменти. Київ: Техніка, 2003. 264 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »