« 2017. № 2 (134)

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 422—426.

УДК 7.036(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02.422

ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИСТЕЦЬКИЙ ПЛЕНЕР У м. НІНБО (КИТАЙ)

Корнєв Андрій Юрійович, кандидат мистецтвознавства,

Харківська державна академія культури

Бурсацький узвіз, 461057, м.Харків, Україна

Анотація. Висвітлюється концепція, реалізація та результати першого в історії м. Нінбо (Китай) українського мистецького пленеру живопису та графіки. Подаються короткі характеристики художників та кураторів проекту, охарактеризовано сприйняття китайськими глядачами та професіоналами виставки «Нінбо очима українських митців».

Ключові слова: мистецький пленер, сучасні українські митці, Китай, мистецтво Харкова.

Надійшла 04.03.2017

Список використаних джерел

  1. Авраменко О. Традиції, еволюція, перспективи феномену художніх пленерів в Україні / О. Авраменко // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. — 2010. — Вип. 7. — С. 25—28.
  2. Гай К. Арт-ринок України кінця ХХ — початку ХХІ ст.: джерела дослідження / К. Гай // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6. — С. 1195­—1200.
  3. Нінбо очима українських митців. Буклет виставки. — Нінбо : Художній музей Нінбо, 2015. — 8 с.
  4. Федорук О.К. Пленери як мистецький дискурс / О.К. Фе­дорук // Образотворче мистецтво. — 2010. — № 2/3. — С. 2—5.
  5. Череватюк В. Методичні рекомендації з пленерного живопису для молодих художників / В. Черватюк // Українська академія мистецтва. — 2013. — Вип. 21. — С. 44—51.
  6. Чурсін О.В. Сучасні мистецькі пленери: особливості та тенденції розвитку / О.В. Чурсін // Вісник ХДАДМ. — 2013. — № 2. — С. 141—144.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »