« 2017. № 2 (134)

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 427—432.

УДК 746.4(520) + 951(520)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02.427

ЯПОНСЬКІ СЕННІНБАРІ: НОТАТКИ ДО ЕТНОГРАФІЇ ВІЙНИ

Рибалко Світлана Борисівна, мистецтвознавець, японіст, арт-критик,

доктор мистецтвознавства, професор,

Харківська державна академія культури

Член Міжнародної асоціації японознавчих досліджень (IAJS),

Європейської асоціації японознавчих досліджень (EAJS),

Європейської асоціації арт-критиків (AICA),

Національної спілки художників України (Харківське відділення).

Бурсацький узвіз, 4, 61003, м. Харків, Україна

Контакти: E-mail: rector@ic.ac.kharkov.ua

Анотація. Розглядаються японські речі-обереги, т. зв. сеннінбарі у контексті історії повсякдення Другої світової війни. Висвітлено історію походження та семантику сеннінбарі, відбиття традиції виготовлення захисних поясів в образотворчому мистецтві. Стаття побудована на матеріалах польових розвідок 2005—2013 рр., сімейних архівів, музейних і приватних колекцій Японії, Європи, США.

Ключові слова: Друга світова війна, японсько-китайська війна, етнографія війни, сеннінбарі, мистецтво Японії.

Надійшла 26.01.2017

Список використаних джерел

  1. Мак-Клейн Дж. Л. Япония: от сегуната Токугава — в ХХІ век / Дж. Л. Мак-Клейн. — Москва : Астрель, 2007. — 895 с.
  2. Мещеряков А.Н. Император Мэйдзи и его Япония / А.Н. Мещеряков. — Москва : Наталис ; Рипол Классик, 2006. — 736 с.
  3. Накамура Кихару. Исповедь Гейши / Накамура Кихару ; пер. с нем. А. Гарькавый. — Москва : ЭКСМО, 2002. — 480 с.
  4. Фредерик Л. Повседневная жизнь Японии в эпоху Мэйдзи / Луи Фредерик. — Москва : Молодая гвардия, 2007. — 352 с.
  5. Bortner M. Imperial Japanese Good lucl Flags and One-Thousand Stitch Belts / Michael A. Bortner Atglen. — 2008. — 286 p.
  6. Епоха Тайшьо : в 3 т. — Токіо, 1986. — Т. 3 (大正時代(全三巻)」 東京 一九八六年。).
  7. Хаджіме Мійоші. Японський плакат [в періоди] Мейджі, Тайшьо і Шьоова / Хаджіме Мійоші. — Кіото, 1997. — 255 с. (京都书院, 1997 「明治・大正・昭和 日本のホスタ」 ー 三好一).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »