« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 850—860

УДК 398.838(=161.2):7.049:177.61]:801.81

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.850

МОТИВНИЙ ФОНД УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ ПРО КОХАННЯ

ГАНДЗІЙ Уляна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5382-6821

аспірантка,

кафедра української фольклористики

імені академіка Філарета Колесси,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна.

Контакти: e-mail: uliana.piasetska@gmail.com

Анотація. З’ясовується значення терміна «мотив» у фольклорі. Виділяються мотиви пісень про кохання. Виокремлюється основний мотивно-образний комплекс пісень про кохання. Значну увагу звернено на особливості художнього світу цього пласту народної пісенності.

Питання мотиву є своєрідним ядром, навколо якого вибудовується весь текст, і до нього неодноразово зверталися дослідники українського фольклору. Хронологічні межі, в яких розглядається окреслена тема — починаючи з другої половини ХІХ століття і по сьогодення.

Найперше до з’ясування поняття «мотив» звертались М. Максимович та І. Франко. У радянський час дослідження українського фольклору хоч і провадили, однак не було жодного поступу у вивченні цієї теми. Розвідок, у яких висвітлювали б тему мотиву у піснях про кохання, не було. Цього не можна сказати про українську фольклористику сьогодення. З’явилася низка грунтовних праць, в яких суттєво осмислено цю важливу категорію. Це таких сучасних знаних дослідників фольклору, як О. Кузьменко, В. Сокіл, Р. Кирчів.

Дослідники дійшли спільної думки про мотив як основу твору. Тому аналіз мотивів українських народних пісень про кохання дасть змогу окреслити ідейно-тематичну своєрідність жанру. Це становить актуальність дослідження. Мета статті — дослідити мотивний фонд українських народних пісень про кохання. Об’єктом дослідження є тексти українських народних пісень про кохання. Предмет дослідження — мотивний фонд любовної лірики.

Ключові слова: українські народні пісні про кохання, мотив, мотивний фонд українських народних пісень про кохання, художній світ, символ.

Надійшла 15.05.2019

Список використаних джерел

  1. Максимович М. Малоросійські пісні. Москва, 1827. 234с.
  2. ФранкоІ. Пісня про Правду і Неправду. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1986. Т. 43. С. 280—352.
  3. Кузьменко О. Соціально-побутові пісні українців Молдови (особливості поетики). Традиційна культура діаспори: зб. наук. пр. Одеса: Вид-во КП ОМД, 2012. С.242—262.
  4. СокілВ. Мотив у фольклорі. Мала енциклопедія українського народознавства за ред. С. Павлюка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. С. 355—356.
  5. Кирчів Р. Мотив. Українська фольклористика. Слов­ник-довідник. Укладання і загальна редакція М. Чорнопиского. Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. С.256.
  6. Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. Упоряд., примітки О.І.Дея, О.С. Романця. Київ: Музична Україна, 1968. 215 с.
  7. Костомаров М. Слов’янська міфологія. Упоряд., приміт. І.П. Бетко, А.М. Полотай; вступна ст. М.Т. Яценка. Київ: Либідь, 1994. 384 с.
  8. Коваленко В. Психологізм фольклору. Психологічне зображення в українських народних ліричних піснях. Навчальний посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. 142 с.
  9. Словник української мови: в 11 т. Т. 1: А—В. Київ: Наукова думка, 1970. 799 с.
  10. Головацький Я. Народні пісні Галицької та Угорської Русі: у 3-х ч.: 4 т. Москва, 1878. Т. 1. 388 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »