« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1228—1232

УДК 398.87

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1228

ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ЯК ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ

ПАВЛОВА Алла

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6214-8738

кандидат філологічних наук, доцент,

кафедра журналістики,

української словесності та культури,

ННІ гуманітарних наук,

Університет державної фіскальної служби України,

вул. Університетська, 31, 08200, м. Ірпінь, Київська обл., Україна

e-mail: Lypen.pavlova@ukr.net

Анотація. Пісні-хроніки за своєю суттю є жанром, який відтворює неординарні, виняткові події громадсько- та родинно-побутового характеру, йде «слідами реальних фактів», з усіма подробицями інформуючи про особливе в житті людини або колективу. Інтрига смерті полягає в одночассі жаху і обману, розкривається то в образі надії, то поразки. У співанці-хроніці наявний етичний парадокс: cмерть є, але водночас її не повинно бути. Людина не може сприйняти смерть як таку, вбачаючи в ній неправду і моральне беззаконня — у цьому трагічна сутність людини. Актуальність дослідження. Жанровий розгляд основних складових співанки-хроніки дає змогу виділити безпосередній вплив ментальності на вияв поведінки конкретних героїв. Незважаючи на те, що епічні хронікальні пісні як жанровий різновид позаобрядової усної народної творчості досліджувалися фольклористами і на порубіжжі XIX—XX століть, і сучасними, однак у фольклористичній науці залишається більше питань, ніж відповідей. Синтетичного осмислення потребує система етичних категорій, презентована поряд із естетичними, у співанці-хроніці. Метою статті є дослідження категорії моральний вибір у аспекті моральної відповідальності особистості на прикладі співанки-хроніки. Об’єкт дослідження — співанки-хроніки як жанр, тексти яких уміщено у збірках українського фольклору кін. XIX — поч. XX ст., а також сучасних виданнях. Предметом розвідки є категорія етики моральний вибір, презентована у співанці-хроніці. Методи дослідження: структурно-семіотичний, а для з’ясування філософських констант твору використано герменевтичний, інтенційних значень — психологічний та культурологічний методи.

Ключові слова: культура, фольклор, співанка-хроніка, героїчний епос, історичний епос, пісня, текст, соціально-побутова подія, мовний код.

Надійшла 21.09.2019

Список використаних джерел

1. Пісні родинного життя. Київ: Дніпро, 1988. 359 с.
2. Лотман Ю.М. Механизмы культуры. Избранные статьи: в 3-х т. Таллинн: Александра, 1993. Т. 3. С. 326—331.
3. Деннет Д. Почему каждый из нас является новеллистом. Вопросы философии. 2003. № 2. С. 121—130.
4. Плисецкий М. Историзм русских былин. Москва: Высшая школа, 1962. 145 с.
5. З гір Карпатських. Українські народні пісні — балади. Ужгород: Карпати, 1981. 464с.
6. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 1902. Ч. 3. Т. 5. 256 с.
7. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров: Человек — текст — семиосфера — история. Москва: Языки рус­ской культуры, 1996. 464 с.
8. Колесса Ф.М. Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку. Фольклористичні праці. Київ: Нау­кова думка, 1970. С. 34—60.
9. Потебня А. Мысль и язык. Полное собрание сочинений. Одесса: Государственное издательство Украины, 1922. 186 с.
10. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. Семиотические исследования по теории искусства. Москва: Искусство, 1970. 384 с.
11. Українські балади. Київ: Український Центр духовної культури, 1993. 64 с.

читати публікацію»