« 2020. № 4 (154)

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (155). С. 770—780

УДК 746.3:2-525.4](477)”20”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.770

ТРАДИЦІЙНІ ДЕКОРАТИВНІ ПРИЙОМИ В СУЧАСНИХ ЦЕРКОВНИХ ТКАНИНАХ ТА СВЯЩЕНИЧОМУ ОБЛАЧЕННІ           

ОЛІЙНИК Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7292-3264
  • кандидат мистецтвознавства,
  • науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oliao1610mac@gmail.com

Анотація. Відроджене українське церковне шитво ХХІ ст. розви­вається зусиллями фахівців, підготовлених мистецькими та духовними навчальними закладами Києва, Львова, Одеси і Харкова, та майстрів-аматорів. Воно поєднує в собі традиційну форму, духовний зміст, композицію з сучасними рисами: нові іконографічні сюжети, розмаїття застосовуваних матеріалів та технік, стилістичні експерименти, пошук оригінальних художніх форм. В свою чергу внесення новітнього у художню мову церковного шитва вимагає критичної уваги й терпіння. Зокрема це стосується послаблення впливу художніх ідей та канонів Московської патріархії на творчість українських осередків. Аналізуючи художні особливості церковних тканин кінця ХХ — початку ХХІ ст. з різних осередків України, автор відстежує роль традиційної основи на формування нових стилістичних форм в оздобленні, з’ясовує чинники та причини посилення декоративізму.

Простежено вплив запровадження прийомів української народної вишивки (мотивів геометричного та рослинного орнаменту, регіональної колористики) на розвиток декоративної системи храмових тканин, появу нових смислів.

Стаття розширює межі уявлень про роль традиції у декорі сучасних церковних тканин, зокрема застосування усталених прийомів у сучасних практиках; надає матеріал для осмислення спеціалістам, працівникам музейно-виставкових закладів та церковним діячам.

Ключові слова: церковна тканина, священиче облачення, традиція, літургійне шитво, вишивка, орнамент.

Надійшла 29.05.2020

Список використаних джерел

  • 1. Печенюк Т. До питання впровадження теми «Сакральні тканини християнського храму» в учбову програму Львівської академії мистецтв. Сакральне мистецтво Бойківщини. Другі наукові читання пам’яті Михайла Драгана. Дрогобич: Відродження, 1997. С. 47.
  • 2. Гриднева Ю.Г. Эволюция византийской традиции в иконографии литургического шитья позднего средневековья: дис. канд. искусствоведения: 17.00.05. Харь­ковская гос. академия дизайна и искусств. Харків, 2008. 211 с.
  • 3. Матвєєва Ю.Г. Мова тканин у візантійському мис­тецтві. Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2018. 528 с.
  • 4. Шелюто Е.М. Образовательные программы на отделении церковного художественного шитья. Покров. СПб., 2005. Вып. 1. С. 17—18.
  • 5. Фищук О.В. Домонгольские швы. Покров. Санкт-Петербург, 2007. Вып. 3. С. 68—70.
  • 6. Интернет-магазин «УПЦ-ТЕКСТИЛЬ». URL: https://upctextil.com/ (дата звернення: 20.05.2020).
  • 7. Художественно-производственное предприятие «Золотое шитье». URL: http://zolotoe-shitvo.kr.ua (дата звернення: 20.05.2020).
  • 8. Золотых дел мастерицы. URL: http://dkr.com.ua/index.php?new=7645(дата звернення: 20.05.2020).
  • 9. Золотошвейные мастерские в Никольском (Донбасс). URL: http:// ortodox.donbass.com/news/201204/nik.htm (дата звернення: 20.05.2018).
  • 10. Свято-Богоявленський Кременецький жіночий монастир (УПЦ МП). URL: http://arhiv.orthodoxy.org.ua/ru/krasa_pravoslav_ya/2006/01/18/223.html (дата звернення: 20.05.2020).
  • 11. Майстерня з пошиття церковного одягу «Риза». URL: http://www.ryza.com.ua/ (дата звернення: 20.05.2020).
  • 12. Я щаслива, бо займаюсь тим, що мені подобається. URL: http://gazeta.lviv.ua/arhiv/life/2014/11/24/36735. html (дата звернення: 29.11.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »