« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1297—1302

УДК 73/75.011.036(477)(092)Грабар

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1297

У ПРОЄКЦІЇ РОДОВОДУ: ДАРІЙ ГРАБАР  

Роман ЯЦІВ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • канд. мистецтвознавства, професор,
  • проректор з наукової роботи,
  • Львівської національної академії мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • e-mail: jaciv@ukr.net

Метою дослідження є висвітлення проблеми естетичного світогляду відомого сучасного художника і педагога Дарія Грабара у проєкції морально-ціннісного імперативу, авторського розуміння концепту «культурної пам’яті», дії власної екзистенції. Актуальність теми статті полягає у першій у мистецтвознавстві спробі систематизації та наукової інтерпретації великого творчого доробку художника.

Об’єкт дослідження — практичний досвід мистця в основних творчих галузях: художнє дерево, монументальне мистецтво, станковий живопис і графіка, предмет — формально-образна мова творів, їх синкретична і смислова природа. Методологічною основою статті є структурно-типологічний та формально-аналітичний методи, культурологічний підхід при розкритті специфіки індивідуального мислення художника.

Синкретичне формально-образне мислення Дарія Грабара визначилося на стику народного мистецтва та активних стильових пошуків, які рівноцінно велися по вектору монументального живопису, станкового малярства і графіки, а також художнього дерева. В умовах тоталітаризму, незважаючи на обмеження у творчій свободі, Д. Грабар упродовж 1970—1980-х років системно розпрацьовував методологію синтетичної (декоративно-узагальнюючої форми), адаптуючи її до своїх творів різних жанрів і тем.

Ключові слова: образотворче мистецтво, декоративно-монументальне мистецтво, графіка, живопис, Дарій Грабар, структура творчості, естетичний світогляд, синкретична природа творчості, смислове поле, формально-образні засоби, пластично-образні ідеї, малярська стратегія.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »