2015 рік, випуск 3

Йдеться про відомих українських фольклористів, які своєю натхненною працею домоглися вагомих результатів у ділянці національної науки. Валентина Борисенко не тільки знана в Україні етнолог, а й фольклорист, що займалася обрядовою поезією, а своїми записами, дослідженнями зробила помітний внесок у вивчення голодоморної тематики. Тетяна Руда — дослідниця славістичних зацікавлень І. Франка, М. Рильського та багатьох інших учених. Вона актуалізувала фольклористичні контакти між українцями, сербами, болгарами, росіянами. Наукове поле Лесі Мушкетик — славістичні та угрознавчі дослідження. Інший її напрямок пов’язаний з вивченням антропоморфізму народної казки Карпат з погляду оповідної традиції українців та угорців. Різноаспектними виявилися фольклористичні зацікавлення Миколи Дмитренка: історія української фольклористики, теорія та методологія фольклору, думознавство, вивчення окремих персоналій, популяризація української словесності.
Ключові слова: фольклорист, ювілей, історія фольклористики, теорія фольклору, методологія, славістика, болгаристика, угрознавство.

Пропонована добірка енциклопедичних статей є продов­женням матеріалів, опублікованих у «Народознавчих зошитах» (2014, № 3, с. 582—611) під назвою «Почин української фольклористичної енциклопедії». Сюди увійшли нові гасла, пов’язані з персоналіями, предметними реаліями, які поглиблюють відомості про українських фольк­лористів, та різні зібрання уснопоетичних джерел. Уперше представлено фольклорні персонажі, витворені народною традицією.
Ключові слова: фольклористична енциклопедія, фольклористи, фольклористичні видання, фольклорні персонажі.

Тісна співпраця українських фольклористів в Науковому товаристві ім. Шевченка позитивно вплинула на розвиток науки. Крім особистих стосунків, наукові взаємини проводилися на рівні різних інституцій, товариств. Важливу роль відіграли спільні народознавчі експедиції, проекти. Наукові дослідження, фольклорні матеріали, рецензії — усе публікувалося українською мовою. НТШ змобілізувало культурно-наукову ідентичність нації, відновило кращі традиції минулого та заклало основи майбутнього.
Ключові слова: взаємопраця, фольклористика, українська наука, фольклорні збірники, дослідження, видання НТШ.

Через призму двох родин — Охримовичів та Реваковичів — розглядаються родинні стосунки, наукові пошуки та національні позиції великих священичих династій. Одні з них були духовними особами (Ю. Охримович, Б. Охримович, Р. Охримович, І. Ревакович, М. Ревакович), відомими адвокатами (Т. Ревакович, Володимир Охримович, Л. Охримович), журналістами, просвітянами (О. Залізняк-Охримович), лікарями, провідниками ОУН-УПА (С. Охримович, Василь Охримович, Т. Охримович та ін.) чи просто національно свідомими українцями, які мали авторитет серед сучасників. За свої переконання багато з них загинуло. Кожне з цих імен посіло гідне місце в історії України.
Ключові слова: священича династія, історія церкви, адвокат, лікар, фольклорист, народні пісні.

Розглядається повтор як стилістичний засіб у системі календарно-обрядової поезії. Зосереджено увагу на художній функції, яка моделює образ, викликає певні відчуття у реципієнта. Матеріал представлено на фонетичному, композиційному та лексичному рівнях. Виявлено основну суть повтору, яка полягає в тотожності звуків, слів, уявлень. Розкрито важливий рівень організації фольклорного тексту, який посилює емоційну тональність.
Ключові слова: поетика тотожності, алітерація, асонанс, анафора, епіфора, епанадиплозис, тавтологія.

Розглядається функціональна система пісень-хронік як базовий чинник у формуванні поетики жанру. Наголошується на інформативному, естетичному та комунікативному аспектах, які зумовлюють специфіку відтворення дійсності, її художнє осмислення, та забезпечують побутування пісень-хронік у живій народнопісенній традиції.
Ключові слова: пісні-хроніки, функціональність, відтворення дійсності.

Проаналізовані поетико-естетичні принципи формування категорії трагічного у народній баладі. Виокремлені поетичні тропи, за допомогою яких народна традиція досягає відповідного естетичного ефекту (метаморфоза, паралелізм, порівняння, епітет). З’ясована роль композиції, мотиву, образної системи у змалюванні трагічних конфліктів.
Ключові слова: балада, поетика, трагічне, конфлікт.

Стаття присвячена аналізові рослинних символів у структурі хрестинних пісень. Здійснено спробу з’ясувати їх ґенезис та семантику. Визначено функціональне навантаження флористичної символіки у контексті специфіки жанру. Окреслено фундаментальні поняття хрестинної поезії українців, які символізують рослинні образи.
Ключові слова: хрестинна пісня, символ, образ, рослинний.

Розглядається жанрова специфіка коломийок у порівнянні з іншими блоками усної словесності українців. Окреслено історію дослідження, народні назви, сутність та функціональність жанру, географічну варіантність, тематичний діапазон, часопростір, художньо-стилістичні засоби коломийок.
Ключові слова: коломийка, класифікація, функціональність, художньо-стилістичні засоби.

Проаналізований сюжетно-мотивний фонд українських етіо­логічних легенд про народи (євреїв, циган, поляків, росіян, білорусів). Звернено увагу на трансформацію в народних творах етнічних стереотипів українців, зокрема міфологічного уявлення про чужинців та історичних реалій співжиття народів.
Ключові слова: етіологічна легенда, етнічний стереотип, міфологічна свідомість, етноцентризм, мотив.

Окреслено етнокультурну специфіку тваринних образів в українській народній казці. З’ясовано, що продуктивними у казках про тварин є не лише представники місцевої фауни, але й екзотичні ссавці. Доведено, що національна своє­рідність проявляється як на рівні побутових деталей, так і через зміну мотивації вчинків зооперсонажів.
Ключові слова: народна казка, зоообраз, чудесний помічник, етнокультурна специфіка.

Проаналізовано фрагмент культурної лексики, що мотивує мікротопоніми Українських Карпат. Йдеться про такий вид господарської діяльності, як землеробство. Пріоритетними виявилися найменування, зв’язані з випалюванням, вирубуванням лісів. Вагоме місце займають мікротериторії, призначені для сінокосів, вирощування городини та випасу худоби.
Ключові слова: мікротопонім, культурна лексика, мотивація, спосіб творення, господарська діяльність.

Подано добірку листування О. Кониського і Т. Реваковича — двох визначних діячів України. О. Кониський — один із фундаторів НТШ у Львові, активно включився на підтримку Т. Реваковича, своєю патріотичною позицією, літературною діяльністю впливав на формування світогляду, громадської роботи, наукових зацікавлень прогресивних людей Галичини. Т. Ревакович поділяв погляди свого старшого колеги, часто зустрічався з ним, інформував про суспільно-політичні, історико-культурні проблеми. Певне місце у листуванні займає приватне життя цих непересічних особистостей.
Ключові слова: листування, часописи, радикали, москвофіли, Записки НТШ, літературна мова, життєпис Шевченка.

Простежені методологічні засади, основні напрямки, тематика, змістові та стильові акценти фольклористичних досліджень на сторінках журналу «Народна творчість та етнографія» у процесі його непростого зростання до здобуття незалежності України.
Ключові слова: «Народна творчість та етнографія», фольклор, фольклористика, дослідження, стаття, рецензія, оцінка.

Розглядаються українські народні пісні у записах Ганни Білинської — обдарованої сільської співачки з Ходович. Здійснена класифікація творів за жанрами, досліджена їх поетична складова, простежений взаємозв’язок зафіксованого матеріалу із народнопоетичним масивом з інших місцевостей.
Ключові слова: народні пісні, жанр, мотив, образ.

На основі архівних та друкованих джерел представлена географія фольклорно-збирацької роботи Б. Заклинського, активного діяча першої половини ХХ ст. Наведені біографічні штрихи, вплив діячів НТШ у Львові на фольклористичні погляди дослідника, ознайомлено з етнографічними регіонами та назвами місцевостей, де протягом життя збирач фіксував фольклорний матеріал.
Ключові слова: Богдан Заклинський, фольклорист, збирацька діяльність, Станіславщина.

Проаналізовано філософські поняття життя і смерті в українських історичних піснях. Актуалізована увагу на явищах сакральної свідомості, яка відіграє суттєву роль у формуванні світогляду українського народу. Зображені образи мужніх, сильних духом благородних героїв, які заради свободи й незалежності вітчизни йшли на смерть.
Ключові слова: історична пісня, життя, смерть, герой.